Справа № 555/1355/14-к
Номер провадження 1-кп/555/99/14
10 липня 2014 року
Березнівський районний суд Рівненської області в складі:
головуючого суддіОСОБА_1
при секретаріОСОБА_2 ,
з участю: прокурора ОСОБА_3 ,
захисника, адвоката ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Березне кримінальне провадження № 12014180060000202 по обвинуваченню ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з середньою-спеціальною освітою, не працює, неодруженого, судимого вироком Березнівського районного суду Рівненської області від 13 серпня 2013 року за ч. 2 ст. 125, ч.1 ст. 126 КК України до 240 годин громадських робіт, у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 389 КК України,
ОСОБА_5 за вироком Березнівського районного суду Рівенської області від 13 серпня 2013 року засуджено за ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 126 КК України до 240 годин громадських робіт, які він мав відбувати згідно розпорядження Березнівської міської ради від 23 грудня 2013 року в комунальному підприємстві "Березнекомунсервіс".
ОСОБА_5 ухилився від відбування громадських робіт, оскільки не виходив на роботу згідно затвердженого графіку їх відпрацювання, що був передбачений наказом директора КП "Березнекомунсервіс" № 38 від 24 грудня 2013 року, будучи з ним ознайомленим, та не відбувши в період з грудня 2013 року по березень 2014 року 176 годин громадських робіт.
Допитаний в якості обвинуваченого ОСОБА_5 винним себе визнав повністю, пояснив, що наведені обставини - хвороба бабусі, батька, стан його здоров'я вплинули на графік відбуття ним громадських робіт, але він мав можливість їх відбути.
З показань свідка ОСОБА_5 хвороба сина та догляд за бабусею були саме тими обставинами, які не дали сину можливості відпрацювати громадські роботи.
Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши надані ними докази, суд приходить до висновку про доведеність обвинувачення у відношенні ОСОБА_5 за ч.2 ст. 389 КК України.
ОСОБА_5 повністю визнав свою вину, крім цього, покликання захисту та свідка ОСОБА_5 на те, що стан здоров'я та необхідність догляду за хворою бабусею перешкодили йому відбути їх спростовується добутими в судовому засіданні доказами.
Так, з пояснень обвинуваченого ОСОБА_5 за життя його бабусі ОСОБА_6 , за якою він здійснював догляд, разом з ними проживали усі повнолітні члени їхньої сім'ї, що не перешкоджало обвинуваченому працювати на громадських роботах на умовах і в порядку, встановленому ч.2 ст. 56 КК України.
Крім цього, надані стороною захисту ОСОБА_5 докази щодо стану його здоров'я не свідчать про те, що вони йому були протипоказані, виходячи з вимог ч.3 ст. 56 КК України.
Не заявляв про це ОСОБА_5 і при винесенні судом 13 серпня 2013 року вироку щодо нього за ч.2 ст. 125, ч.1 ст. 126 КК України. З мірою покарання він тоді погоджувався, оскільки вироку не оскаржив.
В судовому засіданні безспірно встановлено, що ОСОБА_5 не відбув покарання у виді громадських робіт, не відпрацювавши їх в період з 24 грудня 2013 року по березень 2014 року терміном 176 годин.
Оскільки обставин, які б перешкоджали йому у відбутті покарання у виді громадських робіт в судовому засіданні не встановлено, суд визнає його винним у вчиненні кримінального правопорушення за ч.2 ст. 389 КК України - ухиленні від покарання, не пов'язаного з позбавленням волі, а саме від відбування громадських робіт.
При призначенні ОСОБА_5 покарання суд враховує пом'якшуючі покарання ОСОБА_5 обставини - щире каяття у вчиненому та активне сприяння в розкритті злочину, він позитивно характеризується з місця проживання і навчання (а.к.п. 67-68), а тому його йому слід призначити у виді обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України, визначивши до покарання у виді обмеження волі іспитовий строк тривалістю один рік, погодившись з державним обвинувачем в цій частині.
Суд вважає, що підстав для застосування ст. 69 КК України і призначення покарання у виді штрафу немає, так як кількох обставин, які б істотно знижували ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_5 , в судовому засіданні не встановлено.
Заходи забезпечення кримінального провадження у відношенні ОСОБА_5 досудовим розслідуванням не застосовувалися. Речових доказів не долучено. Підстав обирати йому запобіжний захід немає.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_5 визнати винним за ч.2 ст. 389 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від призначеного за цим вироком покарання, якщо він на протязі одного року не вчинить нового злочину.
У відповідності зі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, навчання чи роботи.
Контроль за поведінкою ОСОБА_5 покласти на Сарненський міжрайонний відділ кримінально-виконавчої інспекції Управління ДПтС України в Рівненській області.
На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Рівненської області протягом 30 днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд.
Суддя ОСОБА_1