Олевський районний суд Житомирської області
Справа № 287/153/14-ц
09 липня 2014 року м. Олевськ
Олевський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Волощука В.В.
секретаря Федорчук О.В.
з участю:
представника позивача Юхимчука В.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі судових засідань Олевського районного суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором, -
Позивач Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулись до суду з позовом до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором в сумі 121 318.99 грн., у солідарному порядку, який було укладено між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, на суму 118 000.00 грн., де ОСОБА_4, є поручителем позичальника ОСОБА_3, і стягнути з відповідачів понесені судові витрати при зверненні до суду в сумі 1213.19 грн.
У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги до відповідачів підтримав з підстав, які зазначені в позовній заяві та просить суд задовольнити позов у повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи
Відповідачі ОСОБА_3, та ОСОБА_4, у судове засідання не з'явилися з невідомих суду причин, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи про, що свідчать поштові повідомлення про отримання судових повісток (а.с.58,59). Зі згоди всіх учасників судового розгляду справи, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Як встановлено у судовому засіданні 06.12.2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3, було укладено кредитний договір № 014/9874/82/126218 відповідно до якого ОСОБА_3, надавався споживчий кредит в сумі 118 000.00 грн., на споживчі цілі, терміном на 120 місяці, з 06.12.2007 року, тобто з дня подачі заяви і до 06.12.2017 року, з умовою сплати 16.5 відсотків річних за користування кредитними коштами та щомісячним погашенням кредиту відповідно до графіку погашення.
В забезпечення зобов'язань ОСОБА_3, по поверненню кредиту за договором є договір поруки від 06.12.2007 року за № 014/9874/82/135051, укладений між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_4
Кредитні кошти на споживчі цілі ОСОБА_3, були перераховані позивачем 06.12.2007 року, тобто в день укладення вказаного кредитного договору.
Відповідно до кредитного договору № 014/9874/82/126218, ОСОБА_3, зобов'язувався повертати кредит та відсотки у встановленому у договорі порядку, позивачу, але покладені на боржника відповідно до умов договору обов'язки не виконує і в зв'язку з чим станом на 06.03.2014 року утворилась заборгованість по кредиту та відсоткам в сумі 121 318.99 грн.
Як стверджував представник позивача у судовому засіданні, боржникам неодноразово в телефонному режимі та письмово робились нагадування про порушення зобов'язання з проханням виконати зобов'язання позичальника за кредитним договором та необхідністю погасити виниклий борг, що стверджується копіями вимог (а.с.18-19), але ОСОБА_3, не реагував.
Дані правовідносини врегульовані наступними нормативно-правовими актами: так, відповідно до ст.526 ЦК України слідує, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Із статті ст.530 ЦК України слідує, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін ). Відповідно до ст.536 ЦК України слідує, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором.
Крім цього ст.610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання ).
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику ( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем ) у строк та в порядку, що встановлені договором.
У відповідності до ч. 2 ст.1050 ЦК України з якої слідує, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами ( з розстроченням ), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів.
Разом з тим із статті 553 ЦК України слідує, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ст.554 ЦК України слідує, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
В даному випадку відповідач ОСОБА_3, отримавши кредит не виконав свого зобов'язання по його поверненню та оплаті за користування кредитом, чим порушує право позивача на повернення отриманої позики від боржника та отримання оплати за надані послуги, що повинно бути стягнуто в судовому порядку.
Укладаючи договори поруки поручителю - ОСОБА_4, було роз'яснено про те, що в разі не виконання основного зобов'язання боржником, вона буде відповідати перед кредитором солідарно, як боржник. ОСОБА_4, зобов'язалася шляхом підписання договору поруки, виконати борг боржника замість останнього в разі не виконання боржником свого обов'язку.
Умовою для вступу поручителя у відносини з кредитором є факт невиконання основного зобов'язання боржником. Причому обов'язок поручителя полягає не лише у виконанні обов'язку замість боржника, а й у відшкодуванні збитків, завданих невиконанням обов'язку боржником.
Разом з тим вирішуючи питання щодо стягнення з відповідачів у солідарному порядку нарахованої неустойки (штрафу, пені), у відповідності до ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України, відповідно до яких загальними засадами цивільного законодавства та, водночас засадами, на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами, є добросовісність, розумність і справедливість. Враховуючи положення ч.2 п.1 ст.258 ЦК України, згідно якого позовна давність в один рік застосовується, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про стягнення неустойки (штрафу, пені) підлягають частковому задоволенню, в сумі 1735.90 грн., за період з 23.03.2011 року по 05.12.2011 року.
Виходячи з вище наведеного суд вважає, що відповідно до вимог ст.88 ЦПК України на користь позивача повинно бути крім того стягнуто з відповідачів також і 1213.19 грн., судових витрат понесених позивачем при подачі позову до суду.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.3,10,11,15,57-61,88,212-218, 224-228 ЦПК України, ст.ст.509,526,530,536,553,554,610,1049,1050,1054 ЦК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_1, та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженки та жительки АДРЕСА_1, ІПН: НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Житомирської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на рахунок № 29099160, код ЄДРПОУ 20404691, МФО 311528; 10003 м.Житомир пл.Перемоги, 10-А заборгованість за кредитним договором в сумі 121 318 (сто двадцять одна тисяча триста вісімнадцять) грн., 99 коп., та 1213 (тисячу двісті тринадцять) грн., 19 коп., понесених судових витрат при зверненні до суду, а всього на загальну суму 122 532 (сто двадцять дві тисячі п'ятсот тридцять дві) грн., 18 коп., солідарно.
В решті позову відмовити за безпідставністю.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскарженим до Апеляційного суду Житомирської області через Олевський районний суд Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення. А особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В. В. Волощук