Справа № 2218/13585/12
Головуючий у 1-й інстанції: Демінська А.А.
Суддя-доповідач: Граб Л.С.
26 червня 2014 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючий суддя: Граб Л.С.
судді: Біла Л.М. Боровицький О. А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Хмельницькому про перерахунок пенсії,
в червні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій УПФ України у м. Хмельницький щодо відмови у призначенні йому пенсії, виходячи із заробітної плати, одержавної за роботу в зоні відчуження, а також зобов'язання відповідача зробити перерахунок та виплату йому пенсії, виходячи із заробітної плати, одержавної за роботу в зоні відчуження, починаючи з 01 січня 2012 року.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2012 року адміністративний позов було задоволено:
визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в м. Хмельницькому щодо відмови в призначенні позивачу пенсії із врахуванням заробітної плати, одержаної за період роботи в зоні відчуження з 09.07.1986 року по 23.08.1986 року;
зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в м. Хмельницькому провести перерахунок та виплату позивачу пенсії, виходячи із заробітної плати, одержаної за період роботи в зоні відчуження з 09.07.1986 року по 23.08.1986 року, починаючи з 01 січня 2012 року.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом при ухваленні рішення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ст.ст.197, 183-2 КАС України, проводить розгляд справи в порядку письмового провадження, при цьому згідно частини 6 статті 12, частини 1 статті 41 КАС України, повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Позивач є учасником ліквідаці наслідків аварії на ЧАЕС, віднесений до першої категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, є інвалідом ІІ групи довічно. Вказані обставини підтверджуються посвідченям особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, серії НОМЕР_1 , довідкою МСЕК, яка видана 02.07.2001 року, копії яких містяться у матеріалах справи.
Відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду від 25.08.2010 року відповідача було зобов'язано з 22.05.2008 року провести позивачеві перерахунок та виплату пенсії у відповідності до положень ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Також судом першої інстанції встановлено, що позивач з 09.07.1986 року по 23.08.1986 року був направлений у зону відчуження Чорнобильської АЕС (м. Прип'ять, м. Чорнобиль) для виконання робіт по ліквідаці наслідків аварії на ЧАЕС. За результатами виконаної роботи по ліквідації наслідків аварії отримав заробітну плату в розмірі 2019,40 карбованців. Зазначене підтверджується довідкою ВАТ "КАТІОН" про заробіток для обчислення пенсії, довідками Управління СБУ у Хмельницькій області від 19.10.2000 року №11/67 та в/ч 31434 від 22.08.1986 року № 113 про період участі у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Відповідно до ч.1 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Саме тому, 18.06.2012 року позивач звернувся до Управління Пенсійного Фонду України в м. Хмельницькому із заявою щодо врахування зазначених довідок про період роботи та розмір отриманої заробітної плати за виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, при здійсненні нарахуванні пенсії.
Проте, Управління Пенсійного Фонду України в м. Хмельницькому у листі-відповіді від 20 червня 2012 року № 505/С-09 відмовило у перерахунку з огляду на те, що відповідно до акту зустрічної перевірки, накази на відрядження, які підтверджують період перебування позивача на ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС на підприємстві не збереглися, а згідно перевірки особових рахунків по нарахуванню заробітної плати за 1986 рік виплат за роботу у зоні - не прослідковуться, у зв'язку із чим відсутні підстави для перерахунку пенсії згідно постанови КМУ від 23 листопада 2011 року № 1210.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 згаданого Закону пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011року №1210.
Зі змісту пункту 2 вищевказаної Постанови вбачається, що Пенсійний фонд України зобов'язано забезпечити здійснення перерахунку пенсій, призначених особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до набрання чинності цією постановою, за матеріалами пенсійних справ.
Згідно п.1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, а згідно п.2 та п.п.4 п.3 цього ж Порядку заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи, а у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
У пункті 7 Порядку визначено, що пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Статтею 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Згідно п. 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Таким чином, відповідно до п.7 вказаного Порядку, підставою для призначення пенсії, крім довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88р. № 122, можуть бути інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Так, для обчислення пенсії позивачем було надано довідки про заробітну плату за період з 09.07.1986 року по 23.08.1986 року, зокрема, довідка ВАТ "КАТІОН" про заробіток для нарахування пенсії, довідка в/ч 31434 від 22.08.1986 року № 113 та довідка Управління СБУ у Хмельницькій області від 19.10.2000 року № 11-67 про період роботи.
Також, суд апеляційної інстанції погоджується із позицією суду першої інстанції щодо того, що позивач не несе відповідальності за збереження документів в архівних установах, а підстав вважати вказані довідки недостовірними у відповідача немає, і період роботи позивача (з 09.07.1986 року по 23.08.1986 року) ніким не оспорювався.
Колегія суддів наголошує, що управління ПФУ в місті Хмельницькому як орган, якому делеговано повноваження щодо призначення і виплати пенсії та доплат до них, повинен був діяти відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» і здійснити відповідний перерахунок пенсії позивачу та не допускати звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених законодавством України.
Аналізуючи норми діючого законодавства, дослідивши матеріали справи колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відмова відповідача в проведенні перерахунку пенсії позивачу є неправомірною.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищенаведене, позивачем було надано суду достатньо належних доказів, які б свідчили про правомірність заявлених позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Зважаючи на те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Хмельницькому, -залишити без задоволення, а постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2012 року, -без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Граб Л.С.
Судді Біла Л.М.
Боровицький О. А.