ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
місто Київ
01 липня 2014 року 16:25 №826/6015/14
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Центр перекладів «Ексленг»
додержавної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві
провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2014 №0000192208 та від 17.01.2014 №0000202208,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр перекладів «Ексленг» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2014 №0000192208 та від 17.01.2014 №0000202208.
Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 26.12.2013 №3005/26-58-22-08-11/33735640 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція реклами «Лоцман» та товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Градъ», необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 17.01.2014 №0000192208 та від 17.01.2014 №0000202208. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.
Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 26.12.2013 №3005/26-58-22-08-11/33735640 та, відповідно, податкових повідомлень-рішень від 17.01.2014 №0000192208 та від 17.01.2014 №0000202208 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.
В судовому засіданні 26.05.2014 сторони подали клопотання про розгляд адміністративної справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,
Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Центр перекладів «Ексленг» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція реклами «Лоцман» та товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Градъ» за період з 01.09.2011 по 30.04.2013.
Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Центр перекладів «Ексленг» пункту 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 39 751,00 грн.
Крім того, перевіркою встановлено порушення позивачем підпункту 139.1.9 статті 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість у розмірі 23 478,00 грн.
За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві складено акт від 26.12.2013 №3005/26-58-22-08-11/33735640 та прийнято податкові повідомлення-рішення:
від 17.01.2014 №0000192208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 49 689,00 грн. у тому числі: 39 751,00 грн. - основний платіж, 9 938,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
від 17.01.2014 №0000202208, яким позивачеві визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 29 348,00 грн. у тому числі: 23 478,00 грн. - основний платіж, 5 870,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.
Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.
Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.
Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 26.12.2013 №3005/26-58-22-08-11/33735640 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Центр перекладів «Ексленг» та його контрагентами:
- товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція реклами «Лоцман» за договором від 01.11.2012 №186;
- товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Градъ» за рахунком-фактури від 28.04.2012 №000643.
З матеріалів справи вбачається, що між товариством з обмеженою відповідальністю «Центр перекладів «Ексленг» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція реклами «Лоцман» (виконавець) укладено договір про надання послуг з перекладу від 01.11.2012 №186, відповідно до якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання по виконанню послуг по перекладам документації на іноземній мові, а замовник сплачує вартість наданих послуг на умовах, передбачених у цьому договорі.
Суд звертає увагу, що у вступній частині договору від 01.11.2012 №186 сторонами допущено описку, а саме у визначені сторін у договорі, зокрема: товариство з обмеженою відповідальністю «Центр перекладів «Ексленг» визначене як виконавець, хоча є замовником, а товариство з обмеженою відповідальністю «Агенція реклами «Лоцман» визначене як замовник, хоча є виконавцем.
На підтвердження виконання умов договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії договору від 01.11.2012 №186; актів виконаних робіт за відповідні періоди; витягів з особового рахунку за відповідні періоди; податкових накладних за відповідні періоди.
Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Центр перекладів «Ексленг» (одержувач) та товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Градъ» (постачальник), на підставі рахунку-фактури від 28.04.2012 №000643, відбулася поставка товару, канцелярії (папір, лотки, папки, блокноти тощо).
На підтвердження виконання рахунку-фактури, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії рахунку-фактури від 28.04.2012 №000643; накладної за відповідний період; податкової накладної за відповідний період; витягу з особового рахунку за відповідний період.
У свою чергу, державною податковою інспекцією у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Центр перекладів «Ексленг» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція реклами «Лоцман» та товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Градъ» вказано на акт Ірпінської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 11.07.2013 №246/22-4/37696574 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція реклами «Лоцман» щодо підтвердження господарських відносин із контрагентами-постачальниками та контрагентами-покупцями за період з 23.09.2011 по 30.04.2013» та протокол допиту свідка ОСОБА_1 від 05.09.2012.
Отже за відсутністю можливості проведення зустрічної звірки, органом державної податкової інспекції надається аналіз господарської діяльності цього підприємства, не досліджуючи первинні та податкові документи, встановлюється відсутність факту реальності господарських операцій товариства з контрагентами та порушення підприємством податкової дисципліни.
Так, відповідачем не надано суду вироку суду щодо фіктивного підприємництва товариства з обмеженою відповідальністю «Агенція реклами «Лоцман» та товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Градъ».
Суд звертає увагу, що під час перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Центр перекладів «Ексленг» відповідачем не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між ним та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція реклами «Лоцман» та товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Градъ».
Так, відповідач без дослідження руху активів в процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, без дослідження первинних документів по операціям зроблено висновки про порушення позивачем податкової дисципліни лише на підставі акта перевірки контрагентів позивача.
Отже всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки податкового органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток.
Відповідачем не надано суду доказів:
- щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правових статусах контрагентів позивача;
- щодо порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин.
Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат товариства не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Відповідно до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов'язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими зобов'язаннями.
Таким чином, недотримання контрагентами позивача податкової дисципліни (що відповідачем суду не доведено) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.
Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 № К/9991/37637/12, від 17.02.2014 № К/800/50945/13, від 19.02.2014 № К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 № К/800/12888/13.
Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.
За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Центр перекладів «Ексленг» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Агенція реклами «Лоцман» та товариством з обмеженою відповідальністю «Новий Градъ» не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 17.01.2014 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Центр перекладів «Ексленг» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2014 №0000192208 та від 17.01.2014 №0000202208, підлягають задоволенню.
Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві від 17.01.2014 №0000192208 та від 17.01.2014 №0000202208.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Літвінова А.В.