26 червня 2014 рокусправа № 804/4214/14
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Ясенової Т.І.
суддів: Головко О.В. Суховарова А.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства „Синельниківський ресорсний завод" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року у справі №804/4214/14 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м.Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області до Публічного акціонерного товариства „Синельниківський ресорсний завод" про стягнення заборгованості, -
Управління Пенсійного фонду України в м.Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області (далі за текстом - УПФУ в м.Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області) звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства „Синельниківський ресорсний завод" (далі за текстом - ПАТ „Синельниківський ресорсний завод"), в якому просило стягнути з ПАТ„Синельниківський ресорсний завод" на заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 станом на березень 2014 року у розмірі 130914,04 грн. та за Списком № 2 станом на березень 2014 року у розмірі 44 930,31 грн.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ПАТ „Синельниківський ресорсний завод" на користь УПФУ в м.Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області заборгованість зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій у розмірі 175 844, 50 грн.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на її безпідставність, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як законне та обґрунтоване.
На підставі ч.1 ст.196 КАС України, п.2 ч.1 ст.197 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Статтею 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 06 листопада 1991 року №1788-ХІ визначені категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах. До 17 лютого 2000 року вказана стаття, крім визначення категорій працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, регулювала порядок внесення підприємствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривала витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „а", „б"-„з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення".
Законом України „Про внесення змін до деяких законів України" від 17 лютого 2000 року №1461-III порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пенсій змінено. А саме - норму, що регулювала дане питання у статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", виключено та врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій шляхом введення окремого виду збору на обов'язкове державне пенсійне страхування у Закон України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".
Законом України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", передбачено, що платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, передбачені статтею 1 цього Закону, повинні сплачувати збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону, що визначається у відсотковому відношенні до об'єкта оподаткування, який передбачений статтею 2 цього Закону.
Відповідно до пункту 1 статті 2, пункту 1 статті 4 Закону України „Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи сплачують також збір на обов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів „а", „б"-„з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України „Про пенсійне забезпечення".
Згідгно частини 2 розділу XV „Прикінцеві положення" Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України „Про пенсійне забезпечення".
При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.
Статтею 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення" визначено право на пільгове пенсійне забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону (до 01 січня 1992 року) на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством.
При цьому, відповідно до пункту 8 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року №383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за №1451/11731, застосовуються Списки, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №1173 від 22 серпня 1956 року.
Враховуючи наведене, право на пенсію відповідно до статті 100 Закону України „Про пенсійне забезпечення" має особа, яка набула необхідний стаж роботи із шкідливими і важкими умовами праці, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах до 01 січня 1992 року і після цієї дати не працювала на цих роботах. При цьому наявності атестації робочих місць не вимагається.
Особі, яка до і після 01 січня 1992 року працювала на роботах, передбачених Списками, пенсія призначається відповідно до статі 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення".
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, визначено розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663 (зі змінами).
Відповідно до частини 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно із пунктами 6.4, 6.5 цієї Інструкції, розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Таким чином, підприємства здійснюють сплату витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ще до виплати пільгових пенсій Пенсійним фондом.
За даними УПФУ в м. Синельниковому та Синельниківському районі Дніпропетровської області здійснені витрати на виплату і доставку пенсій пенсіонерам, які працювали на ПАТ „Синельниківський ресорний завод", та отримували пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту „а", „б"-„з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення". Підприємством не сплачено витрати, понесені Пенсійним фондом, за Списком №1 станом на березень 2014 року на суму 130 914,04 грн. та за Списком № 2 станом на березень 2014 року на суму 44 930,31 грн.
Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що відповідач як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якої вийшли на пільгову пенсію, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду збір у 100% розмірі сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій його працівникам, тобто відшкодувати Пенсійному фонду фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам відповідача, у повному розмірі.
З огляду на те, що сума витрат на виплату та доставку пенсії зі сплати фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, станом на березень 2014 року за Списком № 1 в сумі 130 914,04 грн. та за Списком № 2 в сумі 44 930,31 грн. (130 914,04 грн. + 44 930,31 грн. = 175 844,50грн.) відповідачем не сплачена, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про стягнення з ПАТ„Синельниківський ресорсний завод" заборгованості зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за Списком № 1 станом на березень 2014 року у розмірі 130914,04 грн. та за Списком № 2 станом на березень 2014 року у розмірі 44 930,31 грн.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.197, п.1 ч.1 ст.198, ст.ст.200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Синельниківський ресорсний завод" - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2014 року у справі №804/4214/14 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій, та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Т.І. Ясенова
Суддя: О.В. Головко
Суддя: А.В. Суховаров