Справа № 522/3121/14-ц
Провадження № 2/522/4516/14
25 червня 2014 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючої - судді Шенцевої О.П.,
при секретарі Соболевій О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: КП «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості» про визнання права власності, -
Позивачка звернулась до суду з позовом до відповідача, у якому просить визнати право власності на 7/12 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1.
У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, просили його задовольнити.
В судове засідання відповідач не з'явився, просив справу розглядати у його відсутність.
Представник третьої особи у судовому засіданні позов не визнав просив у його задоволенні відмовити.
Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, вважає, що позов обґрунтований, доведений та підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що 15 липня 1955 року позивачка, ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_3, що підтверджується Свідоцтвом про шлюб від 15 липня 1955 року НОМЕР_1 Могильовським бюро РАЦС м. Мстиславль, Могилевської обл..
У шлюбі у них народилося двоє дітей: ОСОБА_2 та ОСОБА_4.
ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_3 помер.
Після смерті свого чоловіка, ОСОБА_1 дізналась від ОСОБА_2, що він має заповіт від померлого. А на утриманні позивачки знаходяться двоє осіб, що підтверджується рішенням Центральної районної ради народних депутатів №804 від 07.08.1992 р. - це діти її сина, покійного ОСОБА_4: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, які в свою чергу потребують матеріального забезпечення та житла.
Всі документи по сплаті за комунальні послуги по квартирі, в якій позивачка разом проживала зі своїм чоловіком, були зареєстровані на ОСОБА_3, тому після його смерті позивачка почала переоформити документи по сплаті за комунальні послуги на себе, так як вона одна живе в квартирі та сплачувати за квартплату більше нікому, але зразу же у газовій службі м. Одеси їй відмовили «так як вона по документам володіє лише 1/12 частини квартири» АДРЕСА_1, а її син, ОСОБА_2, 11/12.
Відповідно до Свідоцтва про право власності від 27 липня 2009 року № 9-854 - за ОСОБА_1 числиться право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 6/12 - її законних часток та 1/12 від спадкової частки (6/12) спадкодавця ОСОБА_7. ЇЇ сину, ОСОБА_2, належить лише 5/12 від спадкової частки (6/12) спадкодавця ОСОБА_7.
Отже, відповідно до Свідоцтва про право власності від 27 липня 2009 року № 9-854 - за ОСОБА_1 числиться право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в загальному розмірі 7/12 квартири, а ОСОБА_2 числиться право власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 в загальному розмірі 5/12 квартири.
Але коли позивачка забажала подивитися належні їй частки, зазначені у Свідоцтво про право власності на нерухомість - відповідач його не надав.
Відповідно до Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно №23699531 від 28.08.2009 частка у приватній спільній частковій власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 складає 1/12, а підстава виникнення права власності є Свідоцтво про право на спадщину - де зазначено, що ОСОБА_1 належить загалом 7/12 часток на вищевказану квартиру.
Отже Витяг № 23699531 від 28.-8.2009 року «про реєстрацію права власності на нерухоме майно» - квартира, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 - є не точним і підлягає зміні, бо порушує право власності.
Відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 20 липня 1999 року № 400 - позивачка, ОСОБА_1, та її померлий чоловік є власниками квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, - в рівних долях. Отже позивачці дійсно законно належить 6/12 частки квартири.
Відповідно до ст. ст. 316 та 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Після смерті свого чоловіка, позивачка, ОСОБА_1, інвалід 2-ї групи, на пенсії, непрацездатна вдова також ще в доповнення до своєї частки у квартирі отримує право на обов'язкову частку у спадщині - так як її чоловік написав заповіт на відповідача.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Право на обов'язкову частку у спадщині передбачено ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).
Отже, відповідно до вищевикладеного - вбачається порушення права власності позивачки на нерухоме майно.
Відповідно до ч.1 ст. 55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, право власності на 7/12 частки квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до палати по цивільним справам апеляційного суду Одеської області шляхом подачі через Приморський суд м. Одеси на протязі 10-ти днів з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Суддя
25.06.2014