Постанова від 23.06.2014 по справі 2а-4602/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2014 року Справа № 9104/40601/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Ільчишин Н.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області на постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 22.07.2011 року звернулася в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області в якому просила зобов'язати відповідача провести позивачу з 01.08.2010 року перерахунок пенсії із застосуванням середньої заробітної плати працівників у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за 2009 рік та надалі проводити виплату пенсії відповідно до проведеного перерахунку, провести відповідну доплату недоотриманих пенсійних виплат з 01.08.2010 року по день слухання справи.

Постановою Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2011 року (прийнятою в порядку скороченого провадження) позов задоволено, зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 01.08.2010 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням середнього заробітку по Україні за рік що передує року звернення за перерахунком пенсії.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області оскаржило його в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі зазначає, що висновки суду не відповідають обставинам справи, порушено норми матеріального права, зокрема ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» і не взято до уваги Рішення Конституційного Суду України за №10-рп від 22 травня 2008 року.

На підставі вище викладеного просить відмовити позивачу в задоволені позовних вимог та скасувати постанову суду першої інстанції.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних міркувань.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік» до розділу 11, п. 35, п.п. 10 внесено зміни до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно яких було передбачено проведення перерахунку пенсії з урахуванням страхового стажу, набутого після її призначення та із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески та яка відповідно до закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії, що визначався згідно ст. 40 Закону. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року дані положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» визнано неконституційними. Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

З прийняттям даного рішення поновлюється дія раніше діючих норм ст.ст. 40 та 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Додаткового законодавчого врегулювання даного питання не потрібно. Ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в редакції 2003 року передбачає, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, а згідно ст. 40 даного Закону для обчислення пенсії застосовується показник середньої заробітної плати працівника за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії. При перерахунку пенсії враховуються показники середньої заробітної плати за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком.

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року та інструктивні роз'яснення Міністерства праці та соціальної політики України і Пенсійного фонду України (лист № 20/0/18-09/039 і № 4096/02-01 від 11.03 2009 року) суперечать рішенню Конституційного суду від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 та істотно звужують обсяг встановлених Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» прав громадян на перерахунок пенсії.

Враховуючу вище наведене суд першої інстанції прийшов до висновку, про зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії позивачу з 01.08.2010 року відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з врахуванням середнього заробітку по Україні за рік що передує року звернення за перерахунком пенсії.

Однак висновок суду першої інстанції про задоволення позовних вимог колегія суддів вважає помилковим.

Перерахунок пенсії у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України та страхового стажу, регулюється ч. 4 ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», яка передбачає, що у разі, якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, проводиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Кожний наступний перерахунок пенсії проводиться не раніш як через 2 роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії. Перерахунок пенсій здійснюється із заробітної плати (доходу) з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону.

Така редакція існує після визнання неконституційними змін, внесених підпунктом «б» підпункту 10 пункту 35 Розділу 2 Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-6 «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнаних такими, що не відповідають Конституції України(є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008.

Скасовані зміни надавали можливість перерахувати пенсію із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині 1 статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за календарний рік, що передує року перерахунку пенсії.

Аналіз відновленої (діючої) норми абзацу 3 частини 4 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» свідчить, що перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу) з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Тобто, правила ч. 1 ст. 40 вище згаданого Закону при перерахунку пенсії, застосовуються виключно з метою визначення періоду страхового стажу за який може бути обчислена заробітна плата (дохід). Частина 1 статті 40 згаданого Закону передбачає, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата(дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року, незалежно від перерв та за весь період страхового стажу, починаючи з 01 липня 2000 року.

Відповідно до пункту 6 статті 92 Конституції України виключно законами України визначаються, зокрема, форми і види пенсійного забезпечення. Такими законами є Закон України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-12 та Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» № 1058 від 09 липня 2003 року. З огляду на зазначене та керуючись положеннями принципу законності ст. 9 КАС України приписи постанови № 530 від 28 травня 2008 року не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.

З урахуванням зазначеного, правові підстави для перерахунку пенсії позивача із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні відсутні. Останній із наведених показників застосовується виключно для призначення пенсії, застосування його для перерахунку є безпідставним.

З огляду на це суд апеляційної інстанції вважає, що постанову суду першої інстанції слід скасувати, бо така прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а в задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст. 160, ч. 10 ст. 183-2, ст. 197, п. 3 ч. 1 ст. 198, ст. 202, ст.205, ст.207 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Кременецькому районі Тернопільської області - задовольнити, постанову Кременецького районного суду Тернопільської області від 15 серпня 2011 року у справі № 2а-4602/11 - скасувати, в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

Н.В. Ільчишин

Попередній документ
39686342
Наступний документ
39686344
Інформація про рішення:
№ рішення: 39686343
№ справи: 2а-4602/11
Дата рішення: 23.06.2014
Дата публікації: 15.07.2014
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Львівський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: