01 липня 2014 року № 876/4160/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Гінди О.М.
суддів: Курильця А.Р., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, -
встановив:
05.03.2014 ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до УПФУ м. Тернополі в якому просила зобов'язати відповідача провести починаючи з 23.07.2013 перерахунок та виплату пенсії відповідно до постанови КМ України № 1210 від 23.11.2011 (далі - Постанова № 1210), з урахування довідки про заробітну плату, виданої Федеральною державною установою «Спецмедснаб ФМБА Росії».
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 посилалася на те, що вона є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та віднесена до 1-ої категорії, що підтверджується відповідним посвідченням. Відповідачем їй призначено пенсію по інвалідності 2 групи у розмірі відшкодування фактичних збитків внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII (далі - Закон № 796-XII). Згідно довідки № 42/2 від 22.01.1992 виданої Управлінням «Спецмедснаб», з 26.04.1986 по 27.04.1986, вона приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та за цей період їй виплачено заробітну плату у розмірі 140 крб, що підтверджується довідкою Комерційного виробничо-технічного і фармацевтичного центру «Медфарм» від 06.11.1992 № ОК-3. Аналогічну довідку відповідач отримав 23.07.2013 від Федеральної бюджетної установи «Центр спеціалізованого медичного постачання», яка є правонаступником аптеки МСЧ-126 м. Прип'ять. Однак, на підставі цих довідок, відповідач відмовляє у перерахунку пенсії згідно Постанови № 1210, посилаючись на відсутність первинних документів на підставі яких вони видані. Позивач вважає такі дії незаконними, оскільки згідно листа від 31.01.2014 № 32-К/208 Федеральне медико-біологічне агентство Росії підтвердило дійсність виданих позивачу довідок, а тому підстави для їх неприйняття відсутні.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26.03.2014 позов задоволено. Зобов'язано УПФУ в м. Тернополі здійснити перерахунок та виплату пенсії призначеної ОСОБА_1 відповідно до постанови КМ України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2001 № 1210, з урахування довідки про заробітну плату виданої Федеральною бюджетною установою «Спецмедснаб ФМБА Росії», починаючи з 23.07.2013.
Із цією постановою суду першої інстанції не погодився відповідач та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважає, що така підлягає скасуванню, оскільки довідка про заробітну плату позивача під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС не може бути взята до уваги, так як така не підтверджена первинними документами. Просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
Враховуючи те, що цю справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, а усі особи, які беруть участь у справі у судове засідання не прибули, хоча належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи проведено у порядку письмового провадження.
Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи та обговорив підстави і межі апеляційної скарги, вважає, що таку належить задовольнити частково.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ОСОБА_1 є ліквідатором наслідків аварії на ЧАЕС та віднесена до 1 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 виданого 20.05.1995 Тернопільською ОДА.
Позивач отримує пенсію по інвалідності 2 групи у розмірі відшкодування фактичних збитків внаслідок захворювання, пов'язаного з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС згідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З 01.01.2012 пенсію ОСОБА_1 перераховано відповідно до Постанови № 1210.
Відповідно до довідки від 22.01.1992 року № 53-42/2 позивач працювала в госпрозрахунковій аптеці Медично-санітарної частини 126.
23.07.2013 на адресу відповідача надійшла довідка, видана Федеральною бюджетною установою «Центр спеціалізованого медичного постачання «Спецмедснаб» Федерального медико-біологічного агентства» про заробітну плату ОСОБА_1 . Ця довідка не була взята Управлінням до уваги, оскільки до неї не було додано первинних документів, на підставі яких вона була видана. На запит Управління про надіслання завірених копій первинних документів (відомостей про заробітну плату, табеля робочого часу), Федеральна бюджетна установа «Центр спеціалізованого медичного постачання «Спецмедснаб» Федерального медико-біологічного агентства» повідомила про те, що довідка була видана на підставі довідки № ОК-3 від 26.11.1992, яка направлялась разом із запитом, первинні документи про нарахування заробітної плати відсутні.
У зв'язку із вищенаведеним Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі відмовило у перерахунку пенсії позивача з врахуванням довідки, Федеральною бюджетною установою «Центр спеціалізованого медичного постачання «Спецмедснаб» Федерального медико-біологічного агентства».
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позов належить задовольнити, оскільки відповідачем безпідставно не прийнято до уваги довідки Управління «Спецмедснаб» від 22.01.1992 № 42/2, Комерційного виробничо-технічного і фармацевтичного центру «Медфарм» 26.11.1992 № ОК-3 та Федеральної бюджетної установи «Центр спеціалізованого медичного постачання «Спецмедснаб» Федерального медико-біологічного агентства» № 20/147175, з огляду на відсутність первинних документів, оскільки листом від 31.01.2014 № 32-К/208 Федеральне медико-біологічне агентство підтвердило дійсність цих довідок та зазначило, що відсутність відомостей про заробітну плату викликано закінченням строку їх зберігання (5 років).
Суд апеляційної інстанції з такими висновками суду першої інстанції погоджується частково, з огляду на таке.
Відповідно до ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ, у редакції чинній на час виникнення спірних відносин) видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.
Відповідно до ч.1 ст. 54 Закону № 796-ХІІ пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Згідно з ч. 7 ст. 54 Закону № 796-ХІІ, порядок обчислення пенсії з інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України.
Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону № 796-ХІІ, визначено Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим Постановою № 1210.
Відповідно до п. 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, а згідно п. 2 та пп. 4 п. 3 цього ж Порядку, заробітна плата для обчислення пенсій враховується за будь-які 12 місяців підряд такої роботи, а у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця у 1986 - 1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.
Як встановлено судом першої інстанції та не заперечується відповідачем, для обчислення пенсії ОСОБА_1 відповідачем початково було взято довідки Управління «Спецмедснаб» від 22.01.1992 № 42/2 та Комерційного виробничо-технічного і фармацевтичного центру «Медфарм» від 26.11.1992 № ОК-3, з яких вбачається, що позивач з 26.04.1986 по 27.04.1986 приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС та за вказаний період роботи їй виплачено заробітну плату у розмірі 140,00 крб.
23.07.2013 УПФУ в м. Тернополі, за його запитом отримало довідку № 20/147175 від Федеральної бюджетної установи «Центр спеціалізованого медичного постачання», яка є правонаступником госпрозрахункової аптеки МСЧ-126 м. Прип'ять. Вказаною довідкою підтверджено відомості зазначені у вказаних вище довідках.
Додатково на запит відповідача, ФБГУ «Спецмедснаб ФМБА Росіїї» своїм листом від 19.09.2013 № 1164/3 повідомило, що довідка № 20/147175 складена на підставі довідки № ОК-3, інші первинні документи відсутні.
На підставі цього листа, відповідач дійшов висновку про відсутність підстав для врахування зазначених вище довідок.
Однак, на думку суду апеляційної інстанції такі висновки відповідачем зроблені без належного з'ясування усіх обставин, оскільки своїм листом від 31.01.2014 № 32-К/208 ФМБА Росії повідомило, що відсутність відомостей про заробітну плату за 1986 рік, зумовлено закінченням строку їх зберігання (5 років). Також у цьому листі зазначено, що не має підстав для не врахування довідок виданих Управлінням «Спецмедснаб» від 22.01.1992 № 42/2 та Центру «Медфарм» від 26.11.1992 № ОК-3.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що пунктом 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, встановлено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 р. № 122, або довідка військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Отже, відповідно до п. 7 вказаного Порядку, підставою для призначення пенсії, є довідки про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
При цьому, у особи відсутній обов'язок подавати і довідку, і інші первинні документи.
Враховуючи те, що позивачем надано належним чином оформлені довідки, відповідачем не надано доказів, які б спростовували відомості, які у них зазначені, а відсутність відомостей про заробітну плату, пов'язане з закінченням строку їх зберігання, тобто з незалежних від позивача причин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.
Однак, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги позивача з 23.07.2013, не врахував положень ч.ч. 1, 2 ст. 99 КАС України, якими визначено строки звернення до адміністративного суду.
Так, згідно з цими нормами, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 3 цієї статті для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
З аналізу наведених норм можна дійти висновку, що для звернення до адміністративного суду встановлено загальний строк - шість місяців з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, якщо КАС України або іншими законами не встановлено спеціальний строк та порядок його обчислення.
Предметом позову у цій справі є перерахунок пенсії, для звернення з яким не встановлено спеціальних строків, а тому застосуванню підлягає строк, що визначений ч. 2 ст. 99 КАС України.
При цьому, визначаючи початок перебігу строку звернення до адміністративного суду, суд апеляційної інстанції виходить з того, що пенсія є періодичним платежем та виплачується щомісяця, а тому про порушення своїх прав, щодо недоотримання пенсії, позивач повинен був дізнаватися кожного місяця під час отримання пенсії.
Як вбачається із матеріалів справи, позивач із адміністративним позовом до суду звернувся 05.03.2014 та просить задовольнити позовні вимоги з 23.07.2013, тобто з пропуском позовних вимог у частині за період з 23.07.2013 по 04.09.2013.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Аналогічна підстава для залишення адміністративного позову без розгляду викладена у статті 100 КАС України, у частині 2 якої також зазначено, що позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Згідно ч. 1 ст. 203 КАС України постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Враховуючи те, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог за період з 23.07.2013 по 04.09.2013, а з позовної заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається підстав для визнання причин пропуску цього строку поважними, суд апеляційної інстанції, на підставі ч. 1 ст. 195 КАС України вважає за необхідне вийти за межі доводів апеляційної скарги та залишити ці позовні вимоги без розгляду.
З огляду на те, що оскаржувана постанова судом першої інстанції ухвалена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи за відповідними позовними вимогами, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про її скасування та прийняття нової постанови про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 155, 195, 197, 198, 202, 203, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -
постановив:
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі - задовольнити частково.
Постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 26 березня 2014 року у справі № 607/3162/14-а - скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити частково.
Адміністративний позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії за період з 23.07.2013 по 04.09.2013 - залишити без розгляду.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м. Тернополі здійснити перерахунок і виплату пенсії призначеної ОСОБА_1 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 № 1210, з урахуванням довідки про заробітну плату виданої Федеральною державною бюджетною установою «Спецмедзаб ФМБА Росії», починаючи з 05.09.2013.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі.
На постанову протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: А.Р. Курилець
В.В. Ніколін