Справа: № 826/9623/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
01 липня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів - Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,
при секретарі - Трегубенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд) до Приватного акціонерного товариства "Завиток" про стягнення 9054,06 грн., -
Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Завиток" (далі - відповідач) про стягнення 9054,06 грн., у т.ч. 8959,19 грн. несплачених адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2012р., та 94,87 грн. нарахованої пені, за не створення 1 робочого місця для працевлаштування інваліда у 2012р.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2013 року у задоволені позову було відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», у 2012 становить 1 особа, водночас середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність, у 2012р. склала 0 осіб.
У зв'язку з не працевлаштуванням 1 особи з інвалідністю, відповідачу було нараховано адміністративно-господарські санкції, несплата яких стала підставою звернення з даним позовом до суду.
Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.
Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем створено відповідну посаду - двірника для працевлаштування інваліда, постійне звітування про вказану вакансію на протязі 2012р., участь в зустрічі з інвалідами, де їм пропонувалося працевлаштуватися на вказану посаду.
Зазначене підтверджується доказами, що наявні в матеріалах справи, а саме: наказом ЗАТ "Завиток" від 03.01.2005 №03/01/05-01 "Про внесення змін до штатного розкладу", згідно з яким відповідачем передбачено штатну посаду двірника-прибиральника тільки для працездатного інваліда, розробку відповідної посадової інструкції та забезпечення необхідним інвентарем; посадовою інструкцією двірника (прибиральника території), затвердженої директором ЗАТ "Завиток" Коваль Т.К. 28.01.2006; звітами ПрАТ "Завиток" про наявність вакансій (форма №3-ПН) за січень-грудень 2012р., згідно з якими відповідачем регулярно подавалася інформація про 1 вакантне місце двірника (прибиральника території) для працевлаштування інваліда.
Крім того, судова колегія враховує, лист Дарницького районного центру зайнятості від 18.07.2013 №21/1116, направленого відповідачу, з якого вбачається, що 22.07.2012р. в приміщенні Дарницького районного центру зайнятості відбулася зустріч, приурочена до дня захисту осіб з обмеженими фізичними можливостями, інвалідів Дарницького району м. Києва, з роботодавцями Дарницького району м. Києва, які на протязі 2012р. подавали звітність за формою №3-ПН про наявність вакансій для працевлаштування інвалідів, на якій приймав участь заступник директора ПрАТ "Завиток" Коваль Ю.І. і як роботодавець пропонував непрацездатним інвалідам влаштуватися на вільну посаду двірника-прибиральника на ПрАТ "Завиток". В цьому ж листі повідомляється, що умови працевлаштування, заробітна плата, характер і режим роботи відповідали вимогам, вказаним у звіті по формі №3-ПН, яку на протязі 2012р. подавало Товариство.
Надання відповідачем інформації про вакансії для інвалідів за формою №3-ПН за 2012р. підтверджується також і відповіддю Дарницького районного центру зайнятості від 16.07.2013 №21/1104, наданою позивачу на його запит від 09.07.2013 №1/6-1333/03.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з твердженнями суду першої інстанції про своєчасність створення відповідачем робочого місця для працевлаштування інваліда та про вчинення ним інших необхідних і залежних від нього заходів, спрямованих на виконання вимог ст.ст. 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів», та відсутність вини відповідача в не направленні уповноваженими органами інвалідів на працевлаштування ПрАТ "Завиток" відповідно до зазначених останнім у звітах про наявність вакансій (форма №3-ПН) вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем здійснені передбачені чинним законодавством заходи щодо створення умов для працевлаштування інвалідів та заходи щодо інформування органів працевлаштування інвалідів про наявну можливість для їх працевлаштування, чим надано можливість виконання вищевказаними органами свого обов'язку стосовно безпосереднього працевлаштування інвалідів, оскільки обов'язок відповідача створити робочі місця для інвалідів не супроводжується його обов'язком їх пошуку для працевлаштування.
З огляду на наведене, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції, заснований на системному аналізі положень ст.ст.18, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» про відсутність підстав для сплати відповідачем заявлених до стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.
Таким чином, колегія суддів вважає вимоги позивача необґрунтованими, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вони задоволенню не підлягають.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 липня 2013 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 07.07.2014 року.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.