79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"02" липня 2014 р. Справа № 914/1364/13
Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:
головуючого-судді: Якімець Г.Г.,
суддів: Данко Л.С., Кордюк Г.Т.,
при секретарі судового засідання Кришталь М.Б.,
за участю представників:
від позивача (скаржника) - ОСОБА_2, Кушнір Л.О.
від відповідача - Бойцун І.Є.
розглянувши апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Львівської міської ради, вих.№05-287 від 30.04.2014 року
на рішення господарського суду Львівської області від 14.04.2014 року (підписане 18.04.2014 року), cуддя Долінська О.З.
у справі № 914/1364/13
за позовом Управління капітального будівництва Львівської міської ради, м. Львів
до відповідача Приватного підприємства «Пустомитиагробуд», м. Пустомити
про стягнення 185573 грн. (70782 грн. - з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог)
В заяві про уточнення (зменшення) позовних вимог (вих.№05-216 від 31.03.2014 року), позивач просив стягнути з ПП «Пустомитиагробуд» - 70782 грн. збитків (арк. справи 213 том І). Дана заява прийнята господарським судом Львівської області ухвалою від 01.04.2014 року.
Рішенням господарського суду Львівської області від 14.04.2014 року по справі №914/1364/13 у задоволенні позовних вимог Управління капітального будівництва Львівської міської ради до Приватного підприємства «Пустомитиагробуд» про стягнення 70782 грн. - відмовлено.
Суд у рішенні, посилаючись на положення ст.224 ГК України, враховуючи, що позивач не довів належними доказами невиконання або неналежне виконання відповідачем зобов'язання за договором, у зв'язку з відсутністю вини відповідача та причинного зв'язку, як обов'язкових умов застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді відшкодування збитків, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Управління капітального будівництва Львівської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 14.04.2014 року по справі №914/1364/13 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити, вказуючи на порушення судом норм матеріального права. Зокрема, скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не взято до уваги висновок №3175 від 09.11.2012 року експертного будівельно-технічного дослідження, проведеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Крім того, посилаючись на Роз'яснення Вищого арбітражного суду України №02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди», вказує, що позивач не повинен доказувати вину відповідача у заподіянні шкоди, оскільки цивільним законодавством передбачено презумпцію вини правопорушника.
Поряд з тим, у зв'язку з важким фінансовим становищем скаржника, останній просив в апеляційній скарзі відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення апеляційним судом.
Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року суд задоволив клопотання скаржника та, на підставі ст.8 ЗУ «Про судовий збір», відстрочив останньому сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 14.04.2014 року у справі №914/1364/13 до прийняття рішення апеляційним судом в даній справі.
Представники позивача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали в повному обсязі, просили скасувати рішення господарського суду Львівської області від 14.04.2014 року у справі №914/1364/13 та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.
Поряд з цим, 27.06.2014 року позивач подав суду пояснення (вих.№05-468 від 27.06.2014 року), в яких зазначив, що згідно п.п.4.4.18, 6.6 укладеного між сторонами договору, підрядник (генпідрядник) несе відповідальність за неналежне використання, втрату, знищення або пошкодження (псування) з його вини, переданих йому замовником, матеріальних ресурсів, а відповідно до п.4.4.3 договору, генпідрядник, серед іншого, до здачі об'єкта в експлуатацію відповідає за охорону майна і виконаних робіт на будівельному майданчику.
Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив, просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, посилаючись на підписання сторонами актів приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та довідок (форми КБ-3), а також у зв'язку з припиненням будівництва, що стало наслідком відсутності фінансування останнього з боку позивача, відтак, і неналежною охороною обекта будівництва та можливими крадіжками будівельних матеріалів, вказує на відсутність своєї вини у заподіяних збитках.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 23 квітня 2008 року між Управлінням капітального будівництва департаменту житлового господарства та інфраструктури Львівської міської ради (правонаступником якого є Управління капітального будівництва Львівської міської ради), (в тексті договору - замовник) та Приватним підприємством "Пустомитиагробуд" (в тексті договору - генпідрядник) укладено договір №15 на добудову СЗШ №74 в смт. Рудно, відповідно до умов якого, а саме: п.1.1, генпідрядник зобов'язався власними силами і засобами, в обумовлений строк у відповідності до замовлення і вимог проектно-кошторисної документації, будівельних норм та правил, виконати роботи на об'єкті: Добудова СЗШ №74 в смт. Рудно, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити виконані роботи.
Пунктом 2.1. договору визначено, що договірна ціна на момент укладення договору є динамічною та становить 4324109 грн., в тому числі, вартість робіт, згідно динамічної договірної ціни, які підлягають виконанню у 2008 році складає 1100000 грн.
Згідно п.3.2 договору початок робіт визначено травень 2008 року, закінчення - 2009 рік.
Договір вступив в силу з моменту підписання його тексту, а також Розрахунку договірної ціни та Графіку виконання робіт та діє до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п.п.11.5, 12.2 договору).
16 березня 2009 року сторони уклали додаткову угоду №1 до договору №15 від 23.04.2008 року, якою погодили залишкову вартість робіт, що станом на 01.01.2009 року становила 3224599 грн., а вартість робіт згідно динамічної договірної ціни, які підлягали виконанню в 2009 році, склала 1370000 грн., початок робіт визначено 16 березня 2009 року та закінчення - 30 грудня 2009 року.
30 грудня 2009 року сторони уклали додаткову угоду №2 до договору №15 від 23.04.2008 року, якою погодили, що через відсутність необхідних коштів для завершення добудови школи та заборгованість за фактично виконанні роботи, керуючись п.3.3 договору №15 від 23.04.2008 року, вартість робіт згідно динамічної договірної ціни, які підлягали виконанню в 2009 році зменшилась на суму 850230 грн. та склала 519770 грн. Крім цього, сторони визначили початок робіт - травень 2008 року та закінчення - 2010 рік.
Як вбачається з Актів приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3), підписаних сторонами на виконання умов п.п.4.2.3, 4.3.5 договору, з травня 2008 року по листопад 2009 року відповідач виконував роботи на об'єкті: Добудова СЗШ №74 в смт. Рудно, а позивач оплачував останньому, виконані ним роботи (арк.арк. справи 27-137, том І).
З пояснень сторін вбачається, що з грудня 2009 року будівництво на об'єкті не проводилось, у зв'язку з відсутністю фінансування з боку позивача.
В подальшому, з метою здійснення правозахисної діяльності, прокуратурою Залізничного району м. Львова проведено перевірку об'єкта: «Добудова СЗШ № 74 в смт. Рудно», в результаті чого, на замовлення прокуратури, ДП "Західний експертно-технічний центр держгірпромнагляду України" проведено технічне обстеження несучих конструкцій незавершеної будівлі СЗШ №74 в смт. Рудно та надано експертний висновок від 02.07.2012 року.
Оскільки, наведеним висновком не було визначено розміру завданої шкоди, Державною фінансовою інспекцією у Львівській області проведено коригування перерахунку вартості робіт по об'єкту: "Будівництво СЗШ №74 в смт. Рудно-Львів".
Так, згідно Довідки спеціаліста з фінансових питань - начальника відділу інспектування у сфері будівництва Держфінінспекції у Львівській області від 09.07.2012 року, проведеним візуально-технічним обстеженням несучих конструкцій недобудованої будівлі СЗШ № 74 в смт. Рудно-Львів, експертом встановлено як завищення обсягів по укладанню плит перекриття та перемичок, так і їх недопроцентування, внаслідок пересортування залізобетонних конструкцій, поряд з цим, виконано перерахунок відхилення фактичних обсягів від обсягів робіт, зазначених в актах приймання виконаних робіт за період з травня 2008 року по листопад 2009 року.
Позивач, звертаючись з позовом про стягнення з відповідача 70782 грн. збитків, як на підставу своїх вимог, посилається на висновок №3175 від 09.11.2012 року експертного будівельно-технічного дослідження, проведеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз за заявою адвоката Львівської обласної колегії адвокатів ОСОБА_2, згідно якого, вартість фактично виконаних будівельно-монтажних робіт згідно договору №15 від 23.04.2008 року, укладеного між УКБ ДЖГІ ЛМР та ПП "Пустомитиагробуд" на Добудову СЗШ №74 в смт. Рудно, станом на час їх виконання, могла складати 1548497 грн.
Згідно ст.224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Відповідно до ст. 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені особою, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
В силу ч.2 ст.22 ЦК України під збитками розуміються витрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором (ст.623 ЦК України).
Статтею 614 ЦК України визначено вину як обов'язкову підставу відповідальності за завдані збитки.
Відтак, підставою для відшкодування збитків є наявність усіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки особи, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини особи, яка заподіяла збитки.
Оскільки відшкодування збитків є заходом цивільно-правової відповідальності, його застосування можливе лише за наявності умов відповідальності, передбаченої законом. Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести факт порушення зобов'язання контрагентом, наявність і розмір понесених збитків, а також причинний зв'язок між правопорушенням і збитками.
Місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факт порушення зобов'язання Приватним підприємством «Пустомитиагробуд», оскільки, останнє виконало свої зобов'язання за договором №15 від 23.04.2008 року, що підтверджується, наявними в матеріалах справи, Актами приймання виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та Довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3), а припинення будівельних робіт на об'єкті будівництва стало наслідком відсутності подальшого фінансування позивачем, обумовлених договором робіт.
З приводу посилань скаржника на п.4.4.3 укладеного між сторонами договору, відповідно до якого, генпідрядник, серед іншого, до здачі об'єкта в експлуатацію відповідає за охорону майна і виконані роботи на будівельному майданчику, колегія суддів не бере їх до уваги, оскільки, як вбачається з аналізу наведеного пункту та договору в цілому, відповідач відповідає за охорону майна та виконані роботи під час здійснення ним робіт на об'єкті, відтак, враховуючи припинення будівництва на об'єкті, у зв'язку з відсутністю фінансування з боку позивача, а також те, що договір №15 від 23.04.2008 року не містить ознак договору охорони, суд не вбачає в діях відповідача порушення умов укладеного між сторонами договору.
Крім того, відповідно до ст.849 ЦК України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника. Якщо під час виконання роботи стане очевидно, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.
Згідно ч.1 ст.853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.
Крім цього, в силу положень п.п.4.2.3, 4.2.5 договору, позивач зобов'язався здійснювати авторський нагляд за дотриманням вимог проектно-кошторисної документації на підставі договору з розробником та повідомити відповідача про виявлені недоліки в роботі.
Проте, підписуючи Акти виконаних підрядних робіт (форми КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних підрядних робіт (форми КБ-3), позивачем не було вказано жодних застережень та зауважень щодо виконаних підрядних робіт, останній здійснив оплату генпідряднику за виконані роботи по договору в сумі 1619279 грн.
Висновок №3175 експертного-будівельного-технічного дослідження за заявою адвоката ОСОБА_2 складений експертом Сеник Н.В. ЛНДІ судових експертиз від 09.11.2012 року не доводить вину відповідача як складовий елемент відповідальності. Поряд з цим, слід зазначити, що дослідження проводилось осінню 2012 року, тоді коли в матеріалах справи містяться Акти та Довідки виконаних підрядних робіт за період з травня 2008 року по листопад 2009 року.
Відтак, позивачем не доведено належним чином наявність протиправної поведінки відповідача та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками, у зв'язку з чим, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для застосування до відповідача такої міри цивільно-правової відповідальності як відшкодування збитків в розмірі 70782 грн.
Статтею 32 ГПК України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких, господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень (ст.33 ГПК України). Позивачем такі обставини не доведено.
З огляду на це, судова колегія вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення, місцевий господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.
Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого господарського суду є безпідставними.
Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.
Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.
Згідно п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір в розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.
Відповідно до п.п.4 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду становить 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" встановлений розмір мінімальної заробітної плати станом на 1 січня 2014 року, що становить 1218 грн.
Враховуючи, що ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 12.05.2014 року суд задоволив клопотання скаржника та, на підставі ст.8 ЗУ «Про судовий збір», відстрочив останньому сплату судового збору за подання апеляційної скарги до прийняття рішення апеляційним судом в даній справі, з огляду на залишення апеляційної скарги без задоволення, керуючись ст.44, 49 ГПК України, суд вирішив стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради 913,50 грн. - судового збору за розгляд апеляційної скарги на рішення господарського суду Львівської області від 14.04.2014 року по справі №914/1364/13.
Керуючись ст.ст.44, 49, 101, 102, 103, 105 ГПК України,
постановив:
Рішення господарського суду Львівської області від 14.04.2014 року по справі №914/1364/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Управління капітального будівництва Львівської міської ради - без задоволення.
Стягнути з Управління капітального будівництва Львівської міської ради (79044, м. Львів, вул. Горбачевського, 10, код ЄДРПОУ 04056049) в доход Державного бюджету України 913,50 грн. - судового збору за розгляд апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Повну постанову складено 07.07.2014 року
Головуючий-суддя Якімець Г.Г.
Судді Данко Л.С.
Кордюк Г.Т.