Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" липня 2014 р.Справа № 922/1831/14
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Жиляєва Є.М.
при секретарі судового засідання Васильєві А.В.
розглянувши справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Харків
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків
про стягнення 702216,50 грн.
за участю представників:
позивача - Бойко Р.О., довіреність № 1786 від 11.12.2013 року;
відповідача - Бочарова Н.В., довіреність № 2619 від 23.05.2014 року
Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", м. Харків (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Велтон.Телеком", м. Харків про стягнення 702216,50 грн. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання з боку відповідача покладених на нього зобов'язань за договором № 511-10 про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації від 20 липня 2010 року, з урахуванням чого просить суд стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі 684379,40 грн., індекс інфляції в розмірі 7828,33 грн., 3 % річних в розмірі 2907,39 грн. та пеню в розмірі 7101,39 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 15 травня 2014 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 922/1831/14 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 03 червня 2014 року об 11:20.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 03 червня 2014 року зазначено, що клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення (вх. № 18555 від 03.06.14р.) буде розглянуто в наступному судовому засіданні та розгляд справи відкладено на 01 липня 2014 р. об 11:20, відповідно до приписів ст. 77 ГПК України.
01 липня 2014 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від позивача надійшла заява (вх. № 22387), про припинення провадження у справі в частині стягнення 357624,26 грн. заборгованості в порядку п.1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з добровільною сплатою відповідачем суми боргу та стягнути з відповідача 326755,16 грн., індекс інфляції в розмірі 7828,33 грн., 3 % річних в розмірі 2907,39 грн., пеню в розмірі 7101,39 грн. та понесені судові витрати.
01 липня 2014 року через канцелярію суду, до матеріалів справи від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 22389) з додатковими документами, які досліджено та долучено судом до матеріалів справи
Позивач в призначене судове засідання з'явився, заявлені позовні вимоги з врахуванням здійснених відповідачем оплат підтримав та просить суд стягнути з відповідача 326755,16 грн., індекс інфляції в розмірі 7828,33 грн., 3 % річних в розмірі 2907,39 грн., пеню в розмірі 7101,39 грн. та понесені судові витрати.
Відповідач в призначене судове засідання з'явився та вказав про часткову сплату заборгованості. Також, в засіданні підтримав подане раніше клопотання про розстрочку виконання рішення (вх. № 18555 від 03.06.2014р.), яке просить суд задовольнити та розстрочити виконання рішення шляхом здійснення оплат рівними платежами щомісячно протягом дванадцяти місяців після набрання рішенням законної сили.
Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти клопотання відповідача щодо надання розстрочки виконання рішення суду, мотивуючи тим, що ПАТ "Укртелеком" також перебуває у скрутному фінансовому стані.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, надані докази, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено наступне.
20 липня 2010 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 511-10 про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації (далі - Договір).
Згідно з п.1.1. вищенаведеного Договору позивач відповідно до умов цього договору, у тому числі згідно зазначених у Додатку №1 до договору технічних даних, зобов'язався надати відповідачеві послугу використання місця в каналі кабельної каналізації у м. Харкові, а відповідач зобов'язався оплатити ці послуги відповідно до умов цього договору.
Пунктом 3.1. спірного Договору сторони узгодили, що вартість послуги використання місця в каналі кабельної каналізації визначається відповідно до діючих тарифів позивача. У Додатку №2 до договору зазначається вартість послуг, що розрахована на підставі діючих на момент підписання договору тарифів. Тарифи та вартість послуг з використання місця в каналі кабельної каналізації позивач має право змінювати в односторонньому порядку відповідно до п.2.3.3. цього договору.
Згідно з п.3.2. Договору вартість послуг з технічного нагляду за роботою останньої організації при виконанні робіт в кабельній каналізації позивача визначається відповідно до тарифів позивача, діючих на момент виконання робіт. У Додатку №3 до договору зазначені тарифи, діючі на момент виконання договору, які позивач має право змінювати в односторонньому порядку у будь-який час відповідно до п.2.3.4. цього договору.
Відповідно до п.3.3. Договору оплату вартості послуги з технічного нагляду за роботою сторонньої організації замовник здійснює одноразово протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати виставлення відповідного рахунку шляхом перерахування коштів на поточний рахунок позивачу.
В силу п.3.4. Договору оплату вартості послуги з використання місця в каналі кабельної організації відповідач здійснює щомісячно не пізніше 20-го числа поточного місяця на підставі рахунку позивача, виставленого до 10-го числа поточного місяця.
Згідно з п.3.5. Договору на вартість послуг додатково нараховується податок на додану вартість за ставкою, визначеною відповідно до чинного законодавства України.
Позивач звернувся з даним позовом до господарського суду, в кому зазначав про наявну у відповідача заборгованість, яка утворилась у останнього за період з грудня 2013 року по березень 2014 року за Договором № 511-10 про надання послуги використання місця в каналі кабельної каналізації від 20.07.10р. в розмірі 684379,40 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договорами виконав належним чином, в період з грудня 2013 р. по березень 2014 р. надав відповідачеві послуги, пов'язані з користуванням відповідачем кабельної каналізації, яка є власністю позивача, проте відповідач надані телекомунікаційні послуги прийняв, але розрахувався за отримані послуги не в повному обсязі, чим порушив взяті на себе договірні зобов'язання.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.
Частиною 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до ч.2 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.
Таким чином судом встановлено, що у відповідача перед позивачем за договорами утворилась заборгованість за надані позивачем послуги за період з грудня 2013 року по березень 2014 року за договором №511-10 від 20.07.2010 р. в розмірі 684379,40 грн.
Як свідчать надані відповідачем до матеріалів справи та досліджені судом докази (копії платіжних доручень № 3329 від 30.05.14р., № 3330 від 30.05.14р., № 4393 від 13.05.14р., а.с.44-48), (копії протоколів проведення розрахунків а.с. 73-73-76), відповідач після звернення позивача до суду з даним позовом сплатив на користь останнього заборгованість в розмірі 357624,26 грн.
З огляду на викладене, суд вважає, що на час розгляду даної справи між сторонами відсутній предмет спору в цій частині позову, тому провадження у справі в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 357624,26 грн. за Договором № 511-10 від 20.07.2010 р. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
З приводу позовних вимог в частині стягнення з відповідача 326755,16 грн. заборгованості за Договором № 511-10 від 20.07.2010 р. суд зазначає, що приймаючи до уваги, що відповідач не виконав прийнятий на себе обов'язок по оплаті в термін, встановлений Договором, що підтверджується наявними матеріалами справи, позовні вимоги в цій частині відповідають вимогам Договору та діючому законодавству України, такі, що не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню повністю.
Крім того, позивачем пред'явлено до стягнення пеню в розмірі 7101,39 грн., 7828,33 грн. індексу інфляції та 2907,39 грн. 3 % річних.
В п.4.2. спірного Договору, сторони передбачили, що за порушення строків сплати, передбачених цим договором, винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі облікової ставки НБУ від вартості неоплачених послуг, що діяла в період, за який нараховується пеня, за кожен день прострочення.
Перевіривши правомірність та правильність нарахування пені в розмірі 7101,39 грн. за Договором від 20.07.2010 року, суд дійшов до висновку про те, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства України та умовам Договору, відповідає наданому позивачем розрахунку, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши правильність нарахування 7828,33 грн. індексу інфляції та 2907,39 грн. 3 % річних. за Договором № 511-10 від 20.07.2010 р., суд дійшов висновку про те, що дані нарахування не суперечать вимогам чинного законодавства України, відповідають наданим розрахункам, тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Розглянувши клопотання відповідача про розстрочку виконання рішення (вх. № 18555 від 03.06.2014р.) шляхом здійснення оплат рівними платежами щомісячно протягом дванадцяти місяців після набрання рішенням законної сили, вислухавши думку позивача, суд встановив наступне.
Пунктом 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарському суду надано право при прийнятті рішення відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому слід враховувати приписи ст. 121 ГПК України, згідно з якими за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
В п.7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 р. зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку або розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В обґрунтування заяви про надання розстрочки виконання рішення суду відповідач посилається на те, що внаслідок фінансової кризи 2008 року у відповідача склалися обставини, які ускладнюють виконання рішення суду, про що свідчать річний баланс та звіт про фінансові результати за 2013 рік (т.1 а.с.58-67), з яких вбачається, що збитки відповідача за 2013 рік становлять - 19 289,00 тис. грн.
На 1 квітня 2014 р. згідно з бухгалтерською довідкою, загальна кредиторська заборгованість відповідача складає 35324305,96 грн. (т.1 а.с.66), складний фінансовий стан також підтверджується балансом на 01.01.2014 р. (т.1 а.с.59). Залишки коштів на рахунках відповідача складають у ПАТ "ОТП Банк" - 67 910,34 грн. та 21,88 доларів США, у ПАТ "Укрсоцбанк" - 22908,48 грн., у ПАТ "Універсал банк" - 1973,39 грн (т.1 а.с.62-64). Дебіторська заборгованість підприємства за продукцію, товари, вироби, роботи, послуги на кінець звітного періоду дорівнює 9 684587,41 грн., в тому числі заборгованість абонентів за надані відповідачем телекомунікаційні послуги становить 6443783,40 грн. (т.1 а.с.65).
Отже, одночасне стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 357624,26 грн., з урахуванням збитковості ТОВ "Велтон.Телеком", фактично є неможливим та на даний час матиме негативний вплив, що призведе до катастрофічних наслідків для товариства.
В той же час суд зазначає, що позивачем не доведено, що примусове стягнення з відповідача заборгованості матиме суттєво значення для вирішення питання щодо погашення кредиторської заборгованості позивача, в той час як примусове виконання рішення шляхом арешту банківських рахунків і відчуження основного обладнання відповідача матиме наслідком припинення господарської діяльності останнього, змушеного банкрутства та ліквідації.
Таким чином, дослідивши надані відповідачем до заяви докази у їх сукупності, а також враховуючи той факт, що позивач не надав до матеріалів справи жодного доказу на підтвердження скрутного фінансового становища ПАТ "Укртелеком", суд вважає, що відповідачем доведено наявність обставин, які свідчать про збитковість господарської діяльності підприємства відповідача та є достатніми для підтвердження винятковості обставин, з якими закон пов'язує можливість розстрочення виконання судового рішення.
За таких обставин, заява відповідача про розстрочку виконання рішення суду підлягає задоволенню.
Наведені обставини є підставою для повного задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати по сплаті судового збору та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судовий збір в даному разі, покладається на відповідача, з вини якого виник даний спір, який доведено до суду.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 6, 8, 19,124,129 Конституції України, статтями 526, 530, 610, 611, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 11, 12, 22, 32, 33, 38, 44, 49, 75, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕЛТОН.ТЕЛЕКОМ", 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 50 (п/р 26004001314403 в АТ "ОТП Банк" м. Київ, МФО 300528, код ЄДРПОУ 35074228, ІПН 350742220310) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії ПАТ "Укртелеком", 61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9 (р/р 26008898, в ХОД ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 350589, код ЄДРПОУ 25614660) - 326755,16 грн. заборгованості за Договором № 511-10 від 20.07.2010 р.; 7101,39 грн. пеню, 7828,33 грн. індексу інфляції, 2907,39 грн. 3 % річних, 14044,33 грн. судового збору, всього: 358636,60 грн.
Надати розстрочку виконання рішення суду шляхом сплати 358636,60 грн. протягом дванадцяти місяців після набрання рішенням законної сили (в перший місяць - 29956,60 грн., в наступні одинадцять місяців - по 29880,00 грн. щомісячно).
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
В частині стягнення 357624,26 грн. боргу провадження у справі припинити.
Повне рішення складено 07.07.2014 р.
Суддя Є.М. Жиляєв