"23" червня 2014 р.Справа № 921/408/14-г/16
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
Розглянув матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Метінвест-смц", вул. Крутий Узвіз, 7, м. Київ.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ідеал", вул. Текстильна, 16А, офіс.7, м. Тернопіль.
За участю представників сторін:
позивача: не з'явився.
відповідача: Лучко Р.М. - представник, довіреність №12/17 від 19.06.2014 року
Суть справи. Ухвалою суду від 10.06.2014 року, керуючись п.п.1,2 ч.1 ст.77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 23.06.2014 р. на 12 год. 00 хв.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Метінвест-смц", вул. Крутий Узвіз, 7, м. Київ звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Ідеал" вул. Текстильна, 16А, офіс.7, м. Тернопіль про cтягнення заборгованості в сумі 42 671 грн. 88 коп., з яких: 29230 грн. 62 коп. сума основного боргу, 8069 грн. 97 коп. - 15% за користування чужими грошовими коштами, 1614 грн. - 3% річних, 3757 грн. 29 коп. інфляційних втрат (з врахуванням заяви №359 від 04.06.2014 р. про уточнення (зменшення) позовних вимог).
Як зазначає позивач в своїй позовній заяві, підставою для звернення до суду з позовом є неналежне виконання відповідачем прийнятих зобов'язань щодо оплати за поставлений товар згідно договору поставки №ЗУП-103/05/13 від 17.05.2013 року.
В судове засідання представник позивача не з'явився.
16.06.2014 року від позивача надійшла заява №400 від 10.06.2014 р. з додатками, в якій позивач уточнює позовні вимоги, а саме:
- враховуючи той факт, що в період з 04.06.2014 р. по 06.06.2014 р. включно відповідачем була сплачена сума основної заборгованості на користь позивача у розмірі 29 230, 62 грн., позивач уточнює (зменшує) розмір позовних вимог та повідомляє, що основна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки №ЗУП-103/05/13 від 17.05.2013 р. погашена. Однак, позивач підтверджує позовні вимоги в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних та 15% за користування чужими грошовими коштами та просить суд стягнути з відповідача 13 441,26 грн., що складається з: інфляційних втрат в розмірі 3 757,29 грн., 3% річних в розмірі 1 614 грн., 15% за користування чужими грошовими коштами в розмірі 8 069,97 грн.
20.06.2014 р. до матеріалів справи від позивача поступила заява №424 від 18.06.2014 р. про відмову від позову, в якій позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3 757,29 грн., 3% річних в розмірі 1 614 грн. та 15% за користування чужими грошовими коштами у розмірі 8 069,97 грн., враховуючи те, що станом на 18.06.2014 р. основна сума заборгованості відповідача погашена.
В судове засідання з'явився представник відповідача. До матеріалів справи від відповідача надійшов супровідний лист про долучення додаткових матеріалів, а саме:
- платіжного доручення №30 від 04.06.2014 р. на суму 20000 грн.;
- платіжного доручення №365965 від 06.06.2014 р. на суму 9230,62 грн.;
- платіжного доручення №1 від 10.06.2014 р. на суму 3000 грн.;
- платіжного доручення №53 від 24.04.2014 р. на суму 1000 грн.;
- платіжного доручення №24 від 28.04.2014 р. на суму 2000 грн.;
- платіжного доручення №5 від 12.05.2014 р. на суму 5000 грн.;
- платіжного доручення №1 від 15.05.2014 р. на суму 10000 грн.;
- платіжного доручення №11 від 22.05.2014 р. на суму 5000 грн.;
- платіжного доручення №5522 від 23.05.2014 р. на суму 8000 грн.;
- платіжного доручення №8 від 23.05.2014 р. на суму 8000 грн.;
- платіжного доручення №302 від 30.05.2014 р. на суму 11000 грн.;
- заяви № без номера від 23.06.2014 р., в якій відповідач просить суд взяти до уваги той факт, що згідно поданих відповідачем платіжних доручень, ТОВ "Гранд Ідеал" здійснено оплату грошових коштів на користь ТОВ "Метінвест-смц" за металопрокат в сумі 82 230,62 грн., що на 3000 грн. перевищує заявлену позивачем до стягнення суму основного боргу. Згідно усної домовленості сторін частина вказаної суми спрямована на повернення сплаченого позивачем судового збору за подання даного позову, інша частина суми (переплати) буде зарахована позивачем в якості оплати за майбутні поставки відповідачу за узгодженим між сторонами договором поставки.
В ході судового процесу учаснику було роз'яснено його процесуальні права та обов'язки згідно ст.ст. 20,22,81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Технічна фіксація судового процесу у відповідності до ст.81-1 ГПК України не здійснювалась за відсутності відповідного клопотання представника відповідача.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, суд встановив наступне.
17 травня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Метінвест-смц", надалі, "Постачальник", з однієї сторони та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Ідеал", надалі - "Покупець", з другої сторони, був укладений договір поставник №ЗУП-103/05/13, згідно п. 1.1. р. 1 якого "Постачальник" зобов'язується передати у встановлений у даному Договорі термін у власність "Покупця" металопродукцію, а "Покупець" зобов'язується оплатити вартість "Товару" та прийняти його відповідно до умов Договору.
Як визначається в п. 2.3 р. 2 Договору поставка "Товару" здійснюється протягом
3-ох банківських днів від дати зарахування на поточний рахунок "Постачальника" попередньої оплати в розмір 100% вартості постачаємого "Товару" шляхом відвантаження "Товару" залізничним транспортом або автотранспортом чи самовивозом зі складу "Постачальника" відповідно до умов поставки, узгоджених сторонами; у випадку поставки залізничним транспортом, поставка "Товару" здійснюється на підставі письмової заявки "Покупця".
Як визначається в пунктах 3.1., 3.2., 3.3., 3.4., 3.5. розділу Договору, відповідно, орієнтовна сума Договору на момент його укладення становить 1 000 000 грн., в т.ч. ПДВ; загальна сума Договору складає загальну вартість поставленого "Товару", яка зазначена у всіх рахунках-фактурах, які були виставлені "Постачальником" для оплати "Покупцю" по Договору та інших додатках до Договору та у видаткових/залізничних накладних "Постачальника"; сплата "Товару" здійснюється "Покупцем" шляхом перерахування коштів на поточний рахунок "Постачальника", вказаний у Договорі або у рахунках-фактурах чи інших додатках до Договору; датою платежу вважається дата зарахування коштів на поточний рахунок "Постачальника"; оплата "Товару" здійснюється "Покупцем" шляхом передплати 100% вартості "Товару" в терміни, які вказані у рахунках-фактурах "Постачальника"; з моменту зарахування на поточний рахунок "Постачальника" 100% оплати за поставлений "Товар" або за "Товар", що має бути поставлений, ціна на "Товар" не підлягає зміні; "Постачальник" має право поставити "Товар" "Покупцю" без попередньої оплати; в цьому випадку "Покупець" оплачує поставлений "Товар" у розмірі 100% від вартості поставленого "Товару" протягом 3-ох днів з дати поставки.
Згідно п.4.1 р. 4 Договору, відповідно, "Товар" вважається поставленим "Постачальником" і прийнятим "Покупцем" з моменту видачі видаткової накладної, а у випадку поставки "Товару" залізничним транспортом - з дати календарного штемпеля станції відправлення на залізничній накладній, або в інший момент відповідно до умов поставки згідно з правилами "Інкотермс" по яких поставляється конкретна партія "Товару", з врахуванням особливостей, встановлених у Договорі.
Розділом 5 Договору сторони передбачили. зокрема, що:
- за прострочення строків оплати "Товару", встановлених в Договорі та додатках до нього, "Покупець" сплачує "Постачальникові" пеню в розмір 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочки за весь період прострочення; крім сплати пені за той самий період "Покупець" сплачує "Постачальникові" штраф у розмірі 10% від суми неоплаченого "Товару" в зазначені в Договорі та додатках до нього строки;
- крім сплати пені та штрафу сторона, що порушила умови Договору, відшкодовує іншій стороні заподіяні в результаті цього збитки, а за порушення грошового зобов'язання також сплачує проценти за неправомірне користування коштами (п.5.3.);
- сплата пені і відшкодування збитків не звільняє сторону від виконання своїх зобов'язань за цим Договором; у випадку прострочення "Покупцем" оплати поставленого "Товару" "Покупець" зобов'язаний сплатити "Постачальнику" вартість поставленого "Товару" з урахуванням встановленого індексу інфляції (п.5.4.).
У відповідності до пунктів 9.1. та 9.2. р. 9 Договору №ЗУП-103/05/13 відповідно даний Договір набуває чинності з дати його укладання, яка вказана у верхньому правому куті першої сторінки Договору, шляхом його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31 грудня 2013 року, а в частині взаєморозрахунків до повного розрахунку між сторонами; якщо за один місяць до закінчення строку дії Договору жодна з Сторін не повідомила іншу сторону про свій намір припинити дію Договору, він автоматично продовжується на наступний календарний рік.
Між сторонами було укладено Протокол розбіжностей від 17.05.2013 р. до Договору поставки №ЗУП-103/05/13 від 17.05.2013 р. в якому сторони узгодили зміст деяких пунктів Договору поставки №ЗУП-103/05/13, зокрема:
- пункт 3.5.: строк оплати "Товару" - протягом 7 банківських днів від дати одержання "Покупцем" "Товару"; сторони взаємно домовились про встановлення незнижувального розміру суми "Товару", що поставляється на умовах відтермінування оплати, (ліміт) в розмірі 200 000 грн.; "Постачальник" вправі відмовитися від постачання наступної партії "Товару", якщо попередня партія неоплачена, з врахуванням незнижувального ліміту;
- пункт 5.2.: за недотримання строку поставки "Товару" (п.2.3. та п.2.4. Договору) "Постачальник" зобов'язаний сплатити на користь "Покупця" проценти за користування чужими коштами в розмірі 18% річних від суми коштів здійсненої "Покупцем" на підставі відповідного рахунку-фактури та специфікації попередньої оплати за весь період прострочення поставки; за неоплачений в строк "Товар" (п.3.5. Договору) "Покупець" зобов'язаний сплатити на користь "Постачальника" проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 15% річних від суми коштів на яку здійснено "Постачальником" поставку за весь період прострочення оплати; окрім цього, у відповідності до ст.625 ЦК України "Покупець" зобов'язаний сплатити на користь "Постачальника" 3% річних від простроченої суми вартості поставленого "Товару";
- Договір діє з урахуванням положень протоколу розбіжностей в редакції "Покупця", а всі інші умови договору поставки №ЗУП-103/05/13 від 17.05.2013 р. не змінюються протоколом розбіжностей, і залишаються дійсними в попередній редакції.
Між сторонами було укладено Додаток №01 від 10.06.2013 р. до Договору поставки №ЗУП-103/05/13 від 17.05.2013 р. "Специфікація №01", згідно якого сторони домовились про поставку Арматури №25L=міра А500С на загальну суму 2 424 000 грн. (в т.ч. ПДВ) з терміном поставки до 31.07.2013 р. Дана Специфікація є невід'ємною частиною Договору поставки №ЗУП-103/05/13 від 17.05.2013 р. і діє до повного її виконання.
Як зазначає позивач у позовній заяві на виконання взятих зобов'язань поставив відповідачеві товар на суму 1 107 026 грн. 95 коп., на підтвердження чого зазначає видаткові та товарно-транспортні накладні. Зокрема, згідно видаткової накладної №МКЗУ0007189 від 04.10.2013 р. позивач поставив відповідачу товар на суму 130 856 грн. 24 коп.
Відповідач отримав зазначений у видаткових накладних товар через своїх повноважних представників: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі довіреностей (копії довіреностей знаходяться в матеріалах справи), зокрема, по видатковій накладній №МКЗУ0007189 отримав через ОСОБА_4 по довіреності №116 від 04.10.2013 р.
Факт отримання відповідачем товару також підтверджується підписом його повноважних представників на вказаних вище видаткових накладних.
Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідачем всього було оплачено за поставлений товар 1 017 099,82 грн., на підтвердження чого зазначає банківські виписки та лист про перезарахування №БМ-0109 від 26.03.2014 р., в якому відповідач просить позивача залишок коштів, сплачених за рахунком-фактурою №МКЗУ0009371 від 10.07.2013 р. у розмірі 10 696,51 грн. зарахувати в рахунок оплати товару, поставленого за Договором поставки №ЗУП-103/05/13 від 17.05.2013 р. (належним чином засвідчені копіі банківських виписок та листа знаходяться в матеріалах справи).
Як вбачається із матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Гранд Ідеал" порушило господарське зобов'язання та оплату повної вартості поставленого йому позивачем товару за вказаною накладною не здійснило.
Відтак, борг відповідача по справі за поставлений йому товар згідно накладної №МКЗУ0007189 станом на 15.04.2014 р. становить 79 230 грн. 62 коп.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України № 435-ІУ від 16 січня 2003 року, з наступними змінами, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частиною 1 статті 526 Цивільного кодексу України передбачені загальні умови виконання зобов'язання, а саме зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання згідно із ст.610 Цивільного кодексу України є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).
Як визначається в ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України № 436-IV від 16 січня 2003 року з наступними змінами, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як визначається ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
06.06.2014 року від позивача надійшла заява № 395 від 04.06.2014 року, в якій він зазначив, зокрема, що враховуючи той факт, що в період з 24.04.2014 року по 30.05.2014 року відповідачем частково була сплачена сума основної заборгованості на користь позивача у розмірі 50000 грн., позивач уточнює (зменшує) розмір позовних вимог, раніше заявлених по даній справі; повідомляє суд про те, що станом на 04.06.2014 року основна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки №ЗУП-103/05/13 від 17.05.2013 року складає 29230 грн. 62 коп.
16.06.2014 року від позивача надійшла заява №400 від 10.06.2014 р., в якій позивач уточнює позовні вимоги, а саме: враховуючи той факт, що в період з 04.06.2014 р. по 06.06.2014 р. включно відповідачем була сплачена сума основної заборгованості на користь позивача у розмірі 29 230, 62 грн., позивач уточнює (зменшує) розмір позовних вимог та повідомляє, що основна сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки №ЗУП-103/05/13 від 17.05.2013 р. погашена.
Крім того, відповідачем до матеріалів справи долучено платіжні доручення, що підтверджують факт оплати позивачу суми основної заборгованості:
- платіжне доручення №30 від 04.06.2014 р. на суму 20000 грн.;
- платіжне доручення №365965 від 06.06.2014 р. на суму 9230,62 грн.;
- платіжне доручення №1 від 10.06.2014 р. на суму 3000 грн.;
- платіжне доручення №53 від 24.04.2014 р. на суму 1000 грн.;
- платіжне доручення №24 від 28.04.2014 р. на суму 2000 грн.;
- платіжне доручення №5 від 12.05.2014 р. на суму 5000 грн.;
- платіжне доручення №1 від 15.05.2014 р. на суму 10000 грн.;
- платіжне доручення №11 від 22.05.2014 р. на суму 5000 грн.;
- платіжне доручення №5522 від 23.05.2014 р. на суму 8000 грн.;
- платіжне доручення №8 від 23.05.2014 р. на суму 8000 грн.;
- платіжне доручення №302 від 30.05.2014 р. на суму 11000 грн.
Відтак, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача 29230 грн. 62 коп. основного боргу за поставлений товар підлягає припиненню згідно пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору.
20.06.2014 р. до матеріалів справи від позивача поступила заява №424 від 18.06.2014 р. про відмову від позову, в якій позивач відмовляється від позовних вимог в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3 757,29 грн., 3% річних в розмірі 1 614 грн. та 15% за користування чужими грошовими коштами у розмірі 8 069,97 грн., враховуючи те, що станом на 18.06.2014 р. основна сума заборгованості відповідача погашена.
Суд вважає, що дане клопотання позивача про припинення провадження по справі (у зв'язку з відмовою позивача від позову) подане у відповідності до ст. 22 ГПК України, дії позивача по відмові від позову не порушують прав і охоронюваних законом інтересів відповідача, не суперечать законодавству, а тому така відмова від позову приймається судом.
Враховуючи наведені вище обставини, суд дійшов висновку, що провадження у справі в частині стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 3 757,29 грн., 3% річних в розмірі 1 614 грн. та 15% за користування чужими грошовими коштами у розмірі 8 069,97 грн. підлягає припиненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України у зв'язку з відмовою позивача від позову.
Також суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі:
1) зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом;
2) повернення заяви або скарги;
3) відмови у відкритті провадження у справі;
4) залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням);
5) закриття провадження у справі.
Як визначається в п. 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ІV Господарського процесуального кодексу України" від 21.02.2013 року статтею 7 Закону України "Про судовий збір" передбачено підстави повернення судового збору, перелік яких є вичерпним. У їх числі не зазначено такої підстави, як припинення провадження у справі (стаття 80 ГПК). Водночас закриття провадження у справі, про яке йдеться у пункті 5 частини першої цієї статті Закону, є поняттям цивільного і адміністративного судочинства, передбаченим відповідно статтею 205 Цивільного процесуального кодексу України і статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, які господарським судам у здійсненні судочинства не застосовуються.
Таким чином, припинення провадження у справі з підстав, передбачених статтею 80 ГПК, не тягне за собою наслідків у вигляді повернення сплаченої суми судового збору.
В матеріалах справи знаходиться подана відповідачем заява № без номера від 23.06.2014 р., в якій відповідач просить суд взяти до уваги той факт, що згідно поданих відповідачем платіжних доручень, ТОВ "Гранд Ідеал" здійснено оплату грошових коштів на користь ТОВ "Метінвест-смц" за металопрокат в сумі 82 230,62 грн., що на 3000 грн. перевищує заявлену позивачем до стягнення суму основного боргу. Згідно усної домовленості сторін частина вказаної суми спрямована на повернення сплаченого позивачем судового збору за подання даного позову, інша частина суми (переплати) буде зарахована позивачем в якості оплати за майбутні поставки відповідачу за узгодженим між сторонами договором поставки.
Суд, при розподілі судових витрат, враховує, що дійсно існує переплата в сумі 3000 грн. за поставлений товар, будь-яких заперечень позивача щодо зарахування частини переплати в повернення сплаченого позивачем судового збору в сумі 1870 грн. 03 коп. не поступило.
На підставі наведеного та керуючись п.1-1, п. 4 ч. 1 ст. 80, ст. 86 ГПК України, господарський суд
Ухвалив:
1. В частині позовних вимог щодо стягнення 29230 грн. 62 коп. провадження у справі припинити у відповідності до п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.
2. В частині позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат у розмірі 3 757,29 грн., 3% річних в розмірі 1 614 грн. та 15% за користування чужими грошовими коштами у розмірі 8 069,97 грн. провадження у справі припинити у відповідності до п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.
3. Ухвалу надіслати сторонам по справі .
Суддя С.О. Хома