ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
№910/9849/14 02.07.14
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "УКРЮГТОРГ"
до Приватного підприємства "Фортуна 2011"
про стягнення 5 883,75 грн.
Суддя Літвінова М.Є.
Представники сторін:
від позивачa: Муравинець О.Р. - представ. за довір.;
від відповідача: не з'явились.
У судовому засіданні 02.07.2014 на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "УКРЮГТОРГ" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного підприємства "Фортуна 2011" про стягнення 5 883,75 грн. на підставі Договору поставки №293 від 15.07.2013.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.05.2014 порушено провадження у справі №910/9849/14, розгляд справи призначено на 02.07.2014.
18.06.2014 через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнав та надав докази сплати основної суми боргу у розмірі 5 653,06 грн.
У судовому засіданні 02.07.2013 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, з урахуванням сплати відповідачем суми основного боргу, а також заявив клопотання про долучення документів до матеріалів справи на вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 26.05.2014 про порушення провадження у справі №910/9849/14, а саме довідку про відсутність аналогічного спору в провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарські спори.
Відповідач в судове засідання не з'явився, повноважних представників не направив.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки позивачем надано всі необхідні документи для вирішення спору по суті.
Згідно ст. 87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -
Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
15.07.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "УКРЮГТОРГ" (далі - постачальник) та Приватним підприємством "Фортуна 2011" (далі - покупець) було укладено Договір поставки №293, відповідно до якого постачальник зобов'язується поставити і передати у замовлені строки у власність покупця певну продукцію (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти цей товар та здійснити оплату відповідно до умов договору (п. 1.1 договору).
Пунктом 2.3 договору передбачено, що постачальник здійснює поставку товару не пізніше 3 діб, з дня отримання заявки покупця, яка є невід'ємною умовою поставки товару (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 4.2 договору покупець здійснює оплату постачальнику протягом 60 календарних днів з дати поставки. У пункті 3.1 договору визначено, що покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у прайс-листах постачальника, згідно рахунку-фактури або накладної.
Згідно умов договору датою поставки товару вважається дата підписання уповноваженими представниками сторін накладної на отримання даної партії товару (п. 2.5 договору).
Ціна договору складається з суми вартості партій товару, поставлених постачальником, протягом строку дії договору (п. 3.4 договору).
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 ЦК України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На виконання умов договору, позивач здійснив поставку на адресу відповідача, що передбачено п. 2.1 договору та підтверджується видатковими накладними №РС_0012871 від 08.11.2013 на суму 709,03 грн., №РС_0013551 від 22.11.2013 на суму 1 557,05 грн., №РС_0014394 від 10.12.2013 на суму 727,97 грн., №РС_0014723 від 20.12.2013 на суму 2 659,01 грн., та товарно-транспортними накладними копії, яких наявні в матеріалах справи.
Проте відповідач, в порушення умов договору, не оплатив поставлений товар на протязі 60 календарних днів (п. 4.2 договору), внаслідок чого спричинив виникнення заборгованості у розмірі 5 653,06 грн.
16.04.2014 позивачем на адресу відповідача була направлена претензія № 18-юр (копія міститься в матеріалах справи), яку відповідач залишив без відповіді.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 8.2 договору визначено, у за несвоєчасну оплату товару покупець виплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на період, за який нараховується пеня.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Керуючись п.8.2 Договору позивачем за прострочення платежу нараховано пеню в розмірі 230,69 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно з вимогами ст.ст. 525, 526, 530, 629, 712 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до договору; замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані послуги; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Укладений між сторонами договір за своєю юридичною природою є договором поставки.
Відповідно до п.1 ст.712 ЦК України, за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до п.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ч. 2 ст.193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до ст. 173 ГК України, один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідачем до матеріалів справи було надано копії платіжних доручень на підтвердження погашення суми основного боргу (платіжне доручення №928 від 30.05.2014 на суму 2 659,01 грн. та платіжне доручення №912 від 28.05.2014 на суму 2 994,05 грн.).
У судовому засіданні 02.07.2014р. представник позивача підтвердив сплату відповідачем суми основного боргу у розмірі 5 653,06 грн., у зв»язку із чим в частині стягнення суми основного боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.
У відповідності до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відтак, частиною шостою статті 232 ГК України визначено строк та порядок нарахування штрафних санкцій, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права, встановлюється ЦК України.
Суд перевірив розрахунок пені позивача та визнав його вірним.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідач визнав позовні вимоги обґрунтованими в повному обсязі.
Таким чином, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача нараховану пеню, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають задоволенню, в частині стягнення суми основного боргу припинити провадження у справі на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України у зв»язку з відсутністю предмету спору.
З огляду задоволення позову витрати по сплаті судового збору згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 173, 193 ГК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 629, 712 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 49, 80, 82-85 ГПК України, -
1. Позов задовольнити частково.
2. В частині стягнення основного боргу у розмірі 5 659,06 грн. - провадження у справі припинити на підставі п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України.
3.Стягнути з Приватного підприємства "Фортуна 2011" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 12, ідентифікаційний код 37449295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "УКРЮГТОРГ" (65012, м. Одеса, пров. В. Катаєва, 3, ідентифікаційний код 23863896) 230,69 грн. (двісті тридцять гривні 69 коп.) - пені, 1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) - судового збору.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Дата підписання
повного тексту рішення: 07.07.2014.
Суддя М.Є. Літвінова