ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/10097/14 26.06.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"
до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА"
про відшкодування шкоди 20 554,76 грн.
Суддя Стасюк С.В.
Представники сторін:
від позивача Амєліна О.О. (дов. №9 від 08.01.2014 року)
від відповідача не з'явився
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 26 червня 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" (надалі по тексту - відповідач) про відшкодування шкоди 20 554,76 грн., а також просить суд покласти на відповідача судові витрати.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2014 року порушено провадження у справі № 910/10097/14, слухання справи призначено на 26.06.2014 року.
11.06.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшов лист на виконання вимог ухвали суду від 29.05.2014 року.
У судовому засіданні 26.06.2014 року представник позивача надав документ, на виконання вимог ухвали суду та усні пояснення по суті спору, в яких просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання 26.06.2014 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення з відмітками про вручення.
Місцезнаходження відповідача за адресою: 01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 6, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.
У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.
Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд -
17 квітня 2013 року між Приватним акціонерним товариством "Cтрахова компанія "Уніка" (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011059/4002/0002016, відповідно до умов якого страховик зобов'язувався відшкодувати збитки, що могли настати у зв'язку з пошкодженням або знищенням автомобіля марки "Мазда", державний номер НОМЕР_1.
Як вбачається з матеріалів справи, 04.01.2014 року у м. Києві на перехресті вул. Кутузова та бул. Л. Українки сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі по тексту - ДТП) за участю автомобіля марки "Мазда", державний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_4
ДТП сталася в результаті порушення водієм автомобіля марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_2 правил дорожнього руху України, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Печерського районного суду міста Києва від 14.02.2014 року у справі № 757/1624/14-п.
Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_2, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА", що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/551194 від 26.04.2013 року.
Внаслідок вищевказаної ДТП автомобіль марки "Мазда", державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження.
Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 10С/01/14 від 21.01.2014 року, складеного Приватним підприємством "Галавтоекспертиза", вартість матеріального збитку завданого власнику автомобіля марки "Мазда", державний номер НОМЕР_1, в результаті його пошкодження при ДТП складає 21 024,12 грн.
Позивач, виходячи із звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 10С/01/14 від 21.01.2014 року, складеного Приватним підприємством "Галавтоекспертиза" та враховуючи умови страхування, визначив розмір страхового відшкодування в сумі 20 554, 76 грн., про що склав страховий акт № 00134009 від 29.01.2014 року.
Відповідно до умов договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 011059/4002/0002016 від 17.04.2013 року, позивачем було здійснено виплату страхового відшкодування на користь страхувальника в сумі 20 554, 76 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 003455 від 31.01.2014 року (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Зважаючи на вищенаведене, 11.03.2014 року позивач, з посиланням на статтю 27 Закону України "Про страхування" та статті 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування за вих. № 1523 про відшкодування в порядку регресу витрат пов'язаних з виплатою страхового відшкодування в розмірі 20 554, 76 грн.
Проте, відповідач жодним чином не відреагував на зазначену регресну вимогу, на момент подання позовної заяви відповідачем страхове відшкодування на користь позивача сплачене не було.
Приймаючи до уваги ліміт відповідальності відповідача та розмір франшизи, які передбачені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі № АЕ/551194 від 26.04.2013 року, позивач просить суд стягнути з відповідача суму невиплаченого страхового відшкодування у розмірі 20 554, 76 грн.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що транспортним засобом "Volkswagen", державний номер НОМЕР_2, яким керувала ОСОБА_4, спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому позивачем автомобілю марки "Мазда", державний номер НОМЕР_1.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частиною другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вина водія, який керував автомобілем "Volkswagen", державний номер НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку, останнього визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення згідно з постановою Печерського районного суду міста Києва від 14.02.2014 року у справі № 757/1624/14-п.
Як вбачається з матеріалів справи, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки "Volkswagen", державний номер НОМЕР_2, за шкоду завдану майну третіх осіб під час ДТП, була застрахована Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" на підставі полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/551194 від 26.04.2013 року. Вказаним полісом передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000, 00 грн., франшиза - 0, 00 грн., строк дії полісу з 26.04.2013 року до 25.04.2014 року.
Таким чином, відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля марки "Мазда", державний номер НОМЕР_1 відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" в межах, передбачених полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/551194 від 26.04.2013 року, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного комплексного страхування на транспорті № 011059/4002/0002016 від 17.04.2013, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Враховуючи визначені полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ/551194 від 26.04.2013 року розміри лімітів відповідальності та франшизи, а також встановлену судом вартість відновлюваного ремонту транспортного засобу, яка не оспорена відповідачем, суд приходить до висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати у розмірі 20 554, 76 грн.
Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 11 357, 43 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Cтрахова компанія "Уніка" про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Українська пожежно-страхова компанія" 20 554, 76 грн. страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати з судового збору покладаються на відповідача, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Приватного акціонерного товариства "Cтрахова компанія "Уніка" задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА" (01103, м. Київ, вул. Залізничне шосе, буд. 6, код ЄДРПОУ 35893575) на користь Приватного акціонерного товариства "Cтрахова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, код ЄДРПОУ 20033533) 20 554 (двадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят чотири) грн., 76 коп. страхового відшкодування, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 27.06.2014 року
Суддя С.В. Стасюк