ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/8136/14 07.07.14
За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"
до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА"
про відшкодування шкоди в порядку регресу 1 779,90 грн.
Суддя Грєхова О. А.
Представники сторін:
від позивача: Пахолюк Т. П. - представник за довіреністю
від відповідача: не з'явився
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Українська страхова група" (надалі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (надалі-відповідач) про відшкодування шкоди в порядку регресу 1 779,90 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач на підставі договору добровільного страхування наземних транспортних засобів № 28-0102-12-00129 від 25.06.2012 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплатив страхове відшкодування власнику автомобіля марки Ніссан д/н НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля БМВ д/н НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/8456277), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2014 порушено провадження по справі № 910/8136/14, розгляд справи призначено на 02.06.2014.
Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 02.06.2014 року у зв'язку з перебуванням судді Грєхової О.А. у відпустці та з метою дотримання процесуальних строків, справу № 910/8136/14 передано для розгляду судді Кирилюк Т.Ю.
Ухвалою суду від 02.06.2014 розгляд справи призначено на 07.07.2014.
Розпорядженням В.о. голови Господарського суду міста Києва від 16.06.2014 року у зв'язку з виходом судді Грєхової О.А. з відпустки справу № 910/8136/14 передано для розгляду судді Грєховій О. А.
Представник позивача в судове засідання 07.07.2014 з'явився, підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та через канцелярію суду подав документи на виконання ухвали суду про порушення провадження у справі.
Представник відповідача в судове засідання 07.07.2014 не з'явився, проте через канцелярію суду подав заяву в якій визнав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив проводити розгляд справи за відсутності представника відповідача.
На виконання вимог ст. 81-1 ГПК України складено протокол судового засідання, який долучено до матеріалів справи.
Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 07.07.2014 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва
14.05.2012 між ПАТ "Страхова компанія "Українська страхова група" та ОСОБА_3 укладено Договір № 28-0102-12-00129 страхування наземних транспортних засобів (надалі - Договір), за яким був застрахований автомобіль Ніссан д/н НОМЕР_1.
Згідно з ч.1 статті 16 Закону України "Про страхування", договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Відповідно до довідки про ДТП № 9174235 станом на 21.03.2013 року на Харківському шосе, 19 в м. Києві сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ніссан д/н НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля БМВ д/н НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5
Згідно з постановою Дніпровського районного суду м. Києва № 755/7024/13-п від 11.04.2013 ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення.
Згідно з умовами договору, на підставі рахунку № 01857 від 08.05.2013 ТОВ «Автоальянс Київ», калькуляції № ДККА-25587 від 13.05.2013 було розраховано та виплачено страхове відшкодування у розмірі 1779,90 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9033 від 31.05.2013.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 1779,90 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Вина особи, яка керувала автомобілем БМВ д/н НОМЕР_2, встановлена у судовому порядку.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність будь-якої особи, яка експлуатує автомобіль БМВ д/н НОМЕР_2, була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № АВ/8456277 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом № АВ/8456277) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50 000,00 грн. та франшиза - 0.
Отже, відповідач є особою на яку полісом № АВ/8456277 покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля на час спірної ДТП.
Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 36.2. Страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний: прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування або прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування розмірі 1779,90 грн.
Проте, відповідач відповіді на заяву не надав, суму страхового відшкодування не виплатив.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
За таких обставин, вимога позивача до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу 1 779,90 грн. матеріалами справи підтверджується, є обґрунтованою, законною та підлягає задоволенню.
Представник відповідача в поданій через канцелярію суду заяві визнав позовні вимоги в повному обсязі.
З огляду на норму ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Господарський суд не приймає, зокрема, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Відповідно до ст.78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи.
У разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Враховуючи встановлені судом обставини, визнання відповідачем позову, про яке зазначено у відповідній письмовій заяві, не суперечить законодавству та не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в сумі 1779,90 грн.
Відповідно до положень статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "ОРАНТА" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" (03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32; ідентифікаційний код 30859524) суму страхового відшкодування у розмірі 1779,90 грн. (одна тисяча сімсот сімдесят дев'ять гривень 90 коп.) та судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.).
3. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Дата підписання
повного тексту рішення 10.07.2014
Суддя О.А. Грєхова