ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 910/24016/13 23.06.14
За заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про перегляд рішення за нововиявленими обставинами
За позовом Комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня"
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про виселення та зобов'язання передати приміщення
Суддя Митрохіна А.В.
Представники сторін:
Від позивача Василенко О.О. дов. №248/2№2014 від 28.04.2014р.
Від відповідача ОСОБА_3 договір від 19.12.2013р.
ОСОБА_4 дов. №573 від 23.04.2014р.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі №910/24016/13, позовні вимоги Комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня" задоволено повністю, виселено Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 із займаного приміщення за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 20,17 кв. м. та стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня" або на будь-який інший рахунок, виявлений державним виконавцем під час виконання рішення суду витрати по сплаті судового збору у сумі 1 147,00 грн.
Постановою Київського апеляційного господарського суду 15.04.2014 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі №910/24016/13 без змін.
14.05.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення по справі №910/24016/13.
В результаті автоматичного розподілу вказаної заяви, остання була передана для розгляду судді Митрохіній А.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.05.2014 суддя Митрохіна А.В. повернула вищевказану заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення без розгляду.
28.05.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення по справі №910/24016/13.
Згідно розпорядження Голови Господарського суду міста Києва від 28.05.2014 заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 передано для розгляду судді Митрохіній А.В.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2014 прийнято справу №910/24016/13 для розгляду заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі №910/24016/13 за нововиявленими обставинами до розгляду та призначено судове засідання з розгляду вищевказаної заяви на 11.06.2014.
У судовому засіданні 11.06.2014 оголошувалась перерва до 18.06.2014.
13.06.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від Комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня" надійшов відзив на заяву, відповідно до якого просили суд відмовити у задоволенні вказаної заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі №910/24016/13.
У судовому засіданні 18.06.2014 оголошувалась перерва до 23.06.2014.
Представник позивача у судове засідання 23.06.2014 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких підтримав поданий через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва відзив та просив суд у задоволенні заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі №910/24016/13 відмовити в повному обсязі.
Представники відповідача (заявника) в судове засідання 23.06.2014 з'явилися, надали пояснення по справі, відповідно до яких просили суд задовольнити заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі №910/24016/13 в повному обсязі.
За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/24016/13.
Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.06.2014р. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Обґрунтовуючи заяву про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у справі №910/24016/13 заявник посилається на наступне.
Так, рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 у справі №910/22302/13 було відмовлено фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 у задоволенні позову про зобов'язання Комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня та Комунального закладу Київської обласної ради "Фонд комунального майна" погодити звернення ОСОБА_1 з пропозицією продовжити строк дії договору оренди №112/09 від 22.11.2009р., а також про зобов'язання відповідача-2 продовжити строк дії договору оренди на 1 рік, відповідно до положень договору №112/09 від 22.11.2009р.
За результатами розгляду даного рішення у Київському апеляційному господарському суді було винесено Постанову у справі №910/22302/13 від 23.04.2014р., відповідно до якої було встановлено те, що згідно умов додаткової угоди №3 від 28.09.2012р. до спірного Договору оренди №112/09 від 22.11.2009р. сторонами продовжено термін його дії до 30.09.2013р. включно. Отже, станом на 16.09.2013 термін договору оренди не закінчився і орендар не набув обов'язку звільнення приміщення.
Представник Позивача повністю заперечує проти заяви Відповідача, про що зазначив у своєму відзиві, про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у справі №910/24016/13 та просив відмовити у її задоволенні посилаючись на наступне.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.12.2013 у справі №910/22302/13 (суддя Пукшин Л.Г.) і Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.04.2014 у справі №910/22302/13 було встановлено, що орендодавець у визначений законом строк направив орендарю лист №1920 від 16.09.2013р., в якому повідомив останнього про закінчення строку дії Договору та необхідність звільнити приміщення.
А тому, як стверджує представник Позивача, своїм рішенням по справі №910/22302/13 від 11.12.2013 Господарський суд міста Києва підтвердив припинення договірних відносин по Договору оренди.
Крім того, згодом, рішенням Господарського суду міста Києва від 10.12.2014 по справі №910/24016/13 (суддя Цюкало Ю. В.) було зобов'язано виселити ОСОБА_1 з орендованого приміщення. Зазначене рішення було залишене в силі Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2014.
Київський апеляційний господарський суд не погоджуючись з застосуванням судом першої інстанції до спірних правовідносин правової позиції Верховного Суду України щодо того, що якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Вказана позиція не може бути врахована при вирішенні даного спору, так як ні лист орендодавця №1920 від 16.09.2013р. ні будь які інші документи не містять заперечень Відповідача-1 чи Позивача щодо поновлення договору, які були б висунуті у передбачені ст. 17 Закону «Про оренду державного та комунального майна» строки, а саме - протягом одного місяця після закінчення строку договору.
Доказів подання (за три місяці до закінчення договору) заяви про намір використовувати майно для власних потреб в матеріалах справи відсутні.
З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що Договір оренди нерухомого майна, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Київської області №112/09 від 22.11.2009р. є чинним в силу його продовження на той самий термін і на тих самих умовах, які були ним передбачені, у відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких Договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені Договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладання нового договору або внесення змін до нього.
Враховуючи, що п. 10.1 Договору оренди строк його дії визначено тривалістю 365 днів, договір оренди є продовженим до 30.09.2014 р. включно.
Таким чином, Київським апеляційним господарським судом встановлено юридичний факт продовження (чинності) дії Договору оренди №112/09, укладеного між Позивачем та Відповідачем, на той самий термін, а саме до 30.09.2014, і на тих самих умовах, які були ним передбачені, у відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна».
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального Кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про те, що заява про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 у справі №910/24016/13 є обґрунтованою та підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 112 ГПК України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.
Згідно з ч. 2 ст. 112 ГПК України підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлені вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправильний висновок експерта, завідомо неправильний переклад, фальшивість документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або необґрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення рішення чи постановлення ухвали, що підлягають перегляду;
5) встановлена Конституційним Судом України неконституційність закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане.
Згідно з пунктом 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №17 "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами", до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте). Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи.
Роз'ясненнями Президії Вищого господарського суду України (№04-5/563 від 21.05.2002) "Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" встановлено, що відповідно до статті 112 ГПК господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові. Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору або розгляду справи про банкрутство. Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи. У визначенні обставини нововиявленою необхідно виходити з такого.
Стаття 114 ГПК України передбачає, що рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.
За результатами перегляду судового рішення приймаються:
1) рішення - у разі зміни або скасування рішення;
Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.
Відповідно до пункту 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29.05.2013р. № 12, ст. 285 ГК України, ст. 777 ЦК України, ч. З ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» наявність у орендаря передбаченого переважного права, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий строк, якому відповідає обов'язок орендодавця щодо укладення такого договору, є підставою для обов'язкового укладення відповідного договору оренди згідно із законом за наявності обставин, зазначених у відповідних законодавчих приписах. Отже, вирішуючи такі спори, господарські суди мають з'ясовувати наявність у орендаря переважного права на укладення договору оренди на новий строк з урахуванням наявності чи відсутності обставин, з якими закон пов'язує виникнення такого права, а також вчинення кожним з учасників спірних правовідносин певних дій на виконання вимог закону. При цьому судам слід також з'ясовувати, чи належним чином орендар виконував зобов'язання за договором. Судом також мають досліджуватися обставини, пов'язані з наміром власника використовувати для власних потреб майно, стосовно якого виник спір, в тому числі наявність доказів, які однозначно свідчать про відповідний намір.
Стаття 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлює спеціальні норми щодо визначення терміну дії договору та спеціальний порядок продовження дії договору оренди.
Вказані норми визначають окремий порядок визначення терміну дії договору при відсутності ініціативи і заяви сторони про припинення договору.
Частина 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором, а частиною 3 передбачено, що після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки за договором, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін, крім випадків, якщо орендоване майно необхідне для потреб його власника. У разі якщо власник має намір використовувати зазначене майно для власних потреб, він повинен письмово попередити про це орендаря не пізніше ніж за три місяці до закінчення терміну договору.
Матеріалами справи, зокрема, Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №910/22302/13 від 23.04.2014 та Постановою Київського апеляційного господарського суду у справі №910/24016/13 від 15.04.2014 підтверджено, що вказаний лист №1920 від 16.09.2013 не містить заяви від імені орендодавця про припинення договору оренди з 30.09.2013, тобто після закінчення терміну його дії.
Тоді як і висунуті прохання орендодавця звільнити орендовані приміщення, є безпідставними, так як такі обґрунтовуються закінченням терміну дії договору оренди, що не відповідає дійсності враховуючи додаткову угоду №3 від 28.09.2012, якою продовжено термін дії Договору до 30.09.2013 включно.
Враховуючи норми чинного законодавства, між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України та Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
Так, у Постанові Вищого господарського суду України за №2-11/9948-2007 від 03.06.2008 зазначено, що якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.
Зважаючи на вищезазначене станом на дату закінчення строку спірного договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку у матеріалах справи відсутні будь-які заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір не є припиненим.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012р. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.
Згідно приписів ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку про задоволення заяви фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у справі №910/24016/13 за нововиявленими обставинами.
Судові витрати за подачу заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 82-85, 112 - 114 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -
1. Заяву фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у справі №910/24016/13 за нововиявленими обставинами - задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2014 року у справі №910/24016/13 скасувати.
3. Прийняти нове рішення, яким у позові Комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня" до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 відмовити.
4. Стягнути з Комунального закладу Київської обласної ради "Київська обласна клінічна лікарня" (04107, м. Київ, вул. Багговутівська, 1; код ЄДРПОУ 01993701) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) 609 грн. - судового збору.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
6. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
7. Дата складання повного рішення 27.06.2014р.
Суддя А.В. Митрохіна