01 липня 2014 р. Справа № 3288/14/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
Головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,
з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова группа "АРС - Кераміка" до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення - рішення,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова группа "АРС - Кераміка" звернулося до суду з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області про скасування податкового повідомлення - рішення від 15.01.2014 року № 0000042204, посилаючись на те, що воно суперечить вимогам чинного податкового законодавства, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області від 15.01.2014 року № 0000042204.
Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що нормами Податкового кодексу України не передбачено додаткових вимог щодо документального підтвердження отримання податкових накладних у періоді іншому ніж звітний, а суми податку відображаються у реєстрі отриманих податкових накладних поточного звітного періоду та у складі податкового кредиту звітного періоду.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив відповідач - Тернопільська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області, яка покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставного задоволення позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що позивачем здійснювались операції з постачання товарів, ввезених не митну територію України, тобто імпортованих товарів, а тому, відповідно до Перехідних положень ПК України, податкові накладні щодо таких операцій обов»язково вносяться у Єдиний державний реєстр податкових накладних незалежно від того, чи перевищував розмір ПДВ показник 10-ти тисяч грн. в одній податковій накладній, чи ні. Податкові накладні не були зареєстровані у Єдиному реєстрі податкових накладних, як того вимагає чинне законодавство, а тому позивач не вправі був відносити суми ПДВ по даних податкових накладних за жовтень 2013 року. Заяву про відмову постачальника надати податкову накладну позивач повинен був подати у поточних звітних періодах, тобто у тих, в яких було видано такі податкові накладні, а саме щодо податкової накладної, виданої ПП «Будпостач» у серпні, а щодо податкових накладних ТОВ «Хардекс» у вересні.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Перевіркою позивача встановлено порушення Податкового законодавства України, зокрема: за період з 01.10.2013 року товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС - Кераміка" задекларовано суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету - 61 422 грн.
Перевіркою повноти нарахування податку на додану вартість за період з 01.10.2013 року по 31.10.2013 року, встановлено його заниження на суму 5 807 грн.
15 січня 2014 року, заступником начальника Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області, було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000042204 за вищевказане порушення на загальну суму 8710,50 грн., з них: 5807 грн. - основний платіж та 2903,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Як вбачається з акта перевірки, податковим органом встановлено порушення п. 198.6, ст.198, п.201.10 ст.201 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI із змінами та доповненнями, а саме товариством з обмеженою відповідальністю "Торгова група "АРС - Кераміка" було завищено податковий кредит в декларації з податку на додану вартість за жовтень 2013 року на суму ПДВ - 5807,00 грн., і як наслідок занижено податок на додану вартість за жовтень 2013 року на суму ПДВ - 5807,00 грн.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, із змінами та доповненнями, у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України від 16 липня 1999 року № 996-ХІУ "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", із змінами та доповненнями, що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Як стверджується матеріалами справи, позивачем разом з податковою декларацією з податку на додатну вартість за жовтень 2013 року було подано заяву про відмову постачальника надати податкову накладну та супровідні документи (копії отриманих прихідних накладних та податкових накладних, які відповідно до п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, як первинні документи засвідчують факт отримання товарів).
Отже, на переконання колегії суддів, позивач скористався своїм правом та подав заяву зі скаргою на постачальника. Подані разом із заявою видаткові накладні та податкові накладні є первинними документами у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідають вимогам статті 9 названого Закону, та фіксують факт здійснення господарської операції.
Відповідно до п.198.6. ст.198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі, коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
Відповідно до п.201.10 ст.201 ПК податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у разі формування в звітному періоді податкового кредиту на підставі податкової накладної, що виписана з порушенням порядку її заповнення у податковому періоді, який передує звітному періоду, платник податку - покупець товарів/послуг має можливість скористатися своїм правом та подати заяву зі скаргою на постачальника, що позивачем і було зроблено.
Крім того, колегія суддів зазначає, що формування підприємством податкового кредиту не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо включення сум податку, сплачених ним в ціні придбаних товарів (робіт, послуг), до складу податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Таким чином, відповідачем не наведено достатньо переконливі доводи про наявність обставин, які б свідчили про недобросовісність позивача як платника податків. З урахуванням наведеного, оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 15 січня 2014 року №0000042204 є протиправним, а тому його слід скасувати.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим не вбачає підстав для її скасування.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, ст.205, ст.206, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міністерства доходів у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.02.2014 року у справі № 819/123/14-а - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.
Головуюча суддя Р.Б. Хобор
Судді Я.С. Попко
Р.П. Сеник