01 липня 2014 р. Справа № 1949/14/876
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі :
головуючої судді Хобор Р.Б.,
суддів: Попка Я.С., Сеника Р.П.,
з участю секретаря судового засідання Мартинишина Р.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р. по справі № 807/4118/13-а за позовом ОСОБА_1 до Іршавського районного управління Головного управління Держсанепідслужби у Закарпатській області, начальника Іршавського районного управління Головного управління Держсанепідслужби у Закарпатській області Свіргуна В.І. про визнання дій протиправними,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Іршавського районного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Закарпатській області, начальника Іршавського районного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Закарпатській област - Свіргуна В.І. про визнання дій щодо ненадання відповіді на звернення протиправними, та зобов'язати надати копію акту, на підставі якого винесено припис; визнати протиправними дії начальника Іршавського районного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Закарпатській області Свіргуна В.І. щодо складення припису № 621 від 15.10.2013 р. без відповідного акту; визнати протиправним та скасувати припис № 621 від 15.10.2013 р.
Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р. в задоволенні позову відмовлено.
Приймаючи постанову у справі, суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що дані, викладені в акті від 15.10.2013 р. та від 18.12.2013 р. є такими, що відповідають дійсності, а припис від 15.10.2013 р. № 621 винесений відповідачем в межах компетенції та є правомірним.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, її в апеляційному порядку оскаржив позивач - ОСОБА_1, яка, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального і процесуального права, що призвело до безпідставної відмови у задоволенні позовних вимог, просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нову постанову.
Одночасно зазначає, що акт перевірки дотримання санітарного законодавства від 15.10.2013 року складений внаслідок протиправних дій працівників Іршавської санепідемстанції. Викладені в акті перевірки неправдиві дані зумовили винесення припису, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.
Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено те, що 25.09.2013 р. на адресу начальника Іршавського районного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Закарпатській області надійшов лист від головного управління Держсанепідемслужби у Закарпатській області із вимогою провести розгляд скарги ОСОБА_3 щодо дотримання санітарних норм ОСОБА_1 при розміщенні вигрібної ями (гноєсховища) у безпосередній близькості від будинковолодіння ОСОБА_3 (а.с.28-31).
15.10.2013 р. працівниками Іршавського РУ ГУ ДСЕС в Закарпатській області було проведено обстеження гноєсховища будинковолодіння ОСОБА_1, під час якого складено акт в присутності позивача, в якому зафіксовано порушення санітарних норм, а саме розміщення такого гноєсховища на відстані менше 1 метра від житлового будинку ОСОБА_3 Окрім цього, дане гноєсховище є забетонованим, проте, зверху не закрите спеціальною кришкою (а.с.32). В акті містяться підписи ОСОБА_1 про ознайомлення з актом та отримання його примірника (а.с.32).
На підставі вищевказаного акту 15.10.2013 р. начальником Іршавського районного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Закарпатській області винесено припис від 15.10.2013 р. №621 про зобов»язання ОСОБА_1 перенести гноєсховище на відстань не менше 15 метрів від житлового будинку ОСОБА_3, згідно ДБН 360-92 та обладнати його згідно будівельних норм (а.с.35).
18.12.2013р. співробітниками Іршавського районного управління Головного управління Держсанепідемслужби у Закарпатській області було проведено повторні заміри відстані вигрібної ями (гноєсховища) ОСОБА_1, яким встановлено розташування такої ями від краю житлового приміщення (літньої кухні) ОСОБА_3 на відстані 30 см та 14,1 метрів від жилого будинку ОСОБА_3 Дані заміри проводилися в присутності представника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 та землевпорядника Греблянської сільської ради.
Відповідно до п. 2.21. Наказу Міністерства охорони здоров»я від 17.03.2011р. № 145 «Про затвердження Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць» - рідкі відходи (фекалії, сеча, помиї), що утворюються у житлових та громадських будівлях і спорудах за відсутності централізованого водопостачання та водовідведення, допускається зберігати у вигрібних ямах (вигребах). У разі наявності дворових вбиралень вигрібна яма може бути спільною. Вигріб повинен бути водонепроникним та мати щільно прилягаючу кришку. Об'єм вигребу розраховується виходячи з чисельності населення, що ним користується. Вигреби необхідно очищати у міру їх заповнення. Перевезення рідких відходів з вигребів та розміщення їх на території приватних володінь, а також використання їх як добрива в сільському господарстві забороняється.
Згідно з п. 2.22. вищевказаного наказу, вигреби повинні бути віддалені від меж земельних ділянок навчальних та лікувально-профілактичних закладів, стін житлових та громадських будівель і споруд, майданчиків для ігор дітей та відпочинку населення на відстань не менше 20 м.
Відповідно до п. 3.25 а Наказу Держкоммістобудування від 17.04.1992р. №44 «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень. ДБН 360-92») - відстань між житловими будинками та господарськими будівлями і спорудами слід приймати відповідно до санітарних норм за таблицею 3.2а, але не менше протипожежних норм згідно з таблицею 1 додатка 3.1. Згідно з даними нормами передбачено допустиме розміщення вигрібних ям (гноєсховищ) на відстані не менше 15 метрів від житлових будівель та літніх кухонь.
Як стверджується матеріалами справи та актом обстеження від 15.10.2013 р., така вигрібна яма (гноєсховище) знаходиться ближче ніж на відстані 15 метрів від будинковолодіння ОСОБА_3, а також не обладнана відповідною кришкою, як це передбачено санітарними нормами.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 не дотримано вимог Державних санітарних норм та правил утримання територій населених місць щодо розташування вигрібної ями (гноєсховища). У зв»язку з цим, правильним є твердження суду першої інстанції про те, що дані, викладені в акті від 15.10.2013 р. та від 18.12.2013 р. відповідають дійсним обставинам справи, а припис від 15.10.2013 р. №621 є правомірним.
Враховуючи викладене, на переконання колегії суддів, судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.
Керуючись ч.3 ст.160, ст.ст.195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст. 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 23.12.2013р. по справі № 807/4118/13a - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча суддя: Р.Б. Хобор
Судді: Я.С. Попко
Р.П. Сеник