Справа: № 826/2501/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С. Суддя-доповідач: Федотов І.В.
Іменем України
01 липня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Федотова І.В.,
суддів: Ісаєнко Ю.А., Оксененка О.М.,
при секретарі - Трегубенко Є.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Термінал-Реєстр» на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Термінал-Реєстр» до Прокуратури Печерського району м. Києва про визнання протиправною та скасування постанови від 06.02.2013 року, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Термінал-Реєстр» (далі - позивач або ТОВ «Компанія «Термінал-Реєстр») звернулося до суду з позовом до Прокуратури Печерського району м. Києва (далі - відповідач або прокуратура) про визнання протиправною та скасування постанови про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 06.02.2013 року винесену заступником прокурора Печерського району м. Києва Авдєєнко О.А.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 липня 2013 року в задоволенні позову було відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанова суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, 06.02.2013 року відповідачем, на підставі ч. 2 ст. 31 Закону України «Про прокуратуру», винесено постанову № 56 про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів, якою постановлено провести перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у ТОВ «Компанія «Термінал-Реєстр» за дорученням Прокуратури міста Києва з питань належності акцій ВАТ «Київхімволокно» Київській міській раді, та правомірності дій посадових осіб ТОВ «Компанія «Термінал-Реєстр» під час виконання функцій реєстратора акцій.
Вважаючи спірну постанову протиправною, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог позивача дійшов висновку, що відповідач прийняв спірну постанову від 06.02.2013 року № 56 в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи та здійснивши аналіз чинного законодавства, погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
За змістом ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення перевірки, у тому числі за письмовою вимогою, і таких, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом. Письмово вимагати подання в прокуратуру у визначений ним розумний строк зазначених документів та матеріалів, видачі необхідних довідок, у тому числі щодо операцій і рахунків юридичних осіб та інших організацій, для вирішення питань, пов'язаних з перевіркою. Дії, передбачені пунктами 3, 4 та 5 частини першої цієї статті, можуть бути вчинені виключно під час проведення перевірки в порядку, передбаченому статтею 21 цього Закону.
Таким чином, при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право, зокрема, мати доступ до документів і матеріалів, що містять комерційну таємницю або інформацію з обмеженим доступом, в тому числі стосовно реєстру акціонерів та документів стосовно відчуження акцій тощо.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції про те, що, зважаючи на те, що у ст. 42 Закону України «Про цінні папери та фондовий ринок» та п. 1 розділу XII Положення про порядок ведення реєстрів власників іменних цінних паперів, затвердженого рішенням Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 17.10.2006 № 1000 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2007 за № 49/13316, мова йде про отримання інформації на письмову вимогу органів прокуратури, а не про проведення відповідної перевірки органами прокуратури, посилання позивача на вказаний Закон та на назване Положення, як на підставу неправомірності оскаржуваної постанови, є безпідставними.
Відповідно до змісту ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора. Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності, та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини першої статті 20 цього Закону. Не допускається проведення перевірки без надання копії зазначеної постанови представнику підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, підпорядкованості чи приналежності, фізичній особі - підприємцю. Постанова прокурора може бути оскаржена цими особами до прокурора вищого рівня або суду в порядку адміністративного судочинства протягом десяти днів з дня одержання копії постанови.
Поряд з цим частиною 1 ст. 8 Закону України «Про прокуратуру» встановлено, що законні вимоги прокурора є обов'язковими для всіх органів, підприємств, установ, організацій, посадових осіб та громадян і виконуються невідкладно або у передбачені законом чи визначені прокурором строки.
Є також правильними висновки суду першої інстанції про необґрунтованість тверджень позивача про те, що в спірній постанові не зазначено жодних доказів порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, оскільки в силу вимог ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» підставою для здійснення прокурором перевірки та, як наслідок, прийняття відповідної постанови є можливі порушення законності, а не наявність вже встановлених доказів відповідних порушень. При цьому, судом зауважено, що перевірка здійснюється, зокрема, з метою виявлення (встановлення), у разі їх наявності, доказів порушення законності.
Як вбачається зі змісту оскаржуваної постанови, підставою для проведення перевірки є письмове звернення - доручення Прокуратури міста Києва від 29.01.2013 року № 05/2/3-38 вих-13, в якому зазначено про можливі порушення законності, а саме встановлення належності акцій ВАТ «Київхімволокно» Київській міській раді, та правомірності дій посадових осіб ТОВ «Компанія «Термінал-Реєстр» під час виконання функцій реєстратора акцій.
Позивач, посилаючись на допущені порушення з боку суду першої інстанції зазначає, що останнім не враховано обов'язковість надання відповідним органом державного нагляду оцінки щодо законності діяльності ТОВ «Компанія «Термінал-Реєстр» під час виконання функцій реєстратора акцій, що містяться у ст. 21 Закону України «Про прокуратуру».
Водночас колегія суддів звертає увагу, що за змістом вказаної норми - ч. 1 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», попередній розгляд компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань, має передувати проведенню перевірки лише за заявами фізичних чи юридичних осіб, зверненнями та запитами депутатів усіх рівнів.
Разом з тим, як було зазначено вище, спірна постанова про проведення перевірки винесена на підставі дорученням Прокуратури м. Києва, тобто органу державної влади, а відтак відсутня потреба у попередньому розгляді компетентними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами або неприйняття ними у встановлені строки рішень з цих питань.
З аналогічних підстав є необґрунтованим також доводи апелянта щодо заборони прокуратурі підміняти органи відомчого управління та контролю та втручатись в господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству, що міститься в ст.ст. 19, 21 Закону України «Про прокуратуру».
Зокрема, як вбачається із спірної постанови, нею вирішено провести перевірку за додержанням та застосуванням законів у ТОВ «Компанія Термінал-реєстр» відповідно до Закону України «Про прокуратуру», водночас жодним чином не взято на себе будь-яких дискреційних повноважень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, визначених Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні».
Також є правильними висновки суду першої інстанції про необґрунтованість посилань відповідача на те, що в постанові від 06.02.2013 року № 56 не конкретизовано перелік документів, які будуть перевірятися, з огляду на те, що у прокурора відсутній обов'язок зазначати такий перелік.
Крім того, колегія суддів погоджується з наведеним судом першої інстанції аналізом пп. 18.2.1 п. 18.2 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генерального прокурора України від 15.01.2013 № 3, в частині посилань позивача на порушення її положень відповідачем.
Відповідно до пп.пп. 18.2.1, 18.2.2 п. 18.2.1 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України службові, процесуальні, фінансово-господарські та інші документи, які складені в органах прокуратури, копії цих документів, а також вхідні та вихідні документи посвідчуються чи завіряються печатками або штампами. Види документів, які необхідно завіряти або посвідчувати печатками чи штампами, а також види печаток і штампів, що використовуються при цьому, визначають керівники прокуратур розпорядженням на підставі чинних нормативно-правових актів.
При цьому, згідно з пп. 9.1.3 п. 9.1 Інструкції з діловодства в органах прокуратури України склад реквізитів у різних видах документів може бути неоднаковий. Дозволяється відсутність деяких реквізитів, але на кожному бланку органів прокуратури обов'язково розміщується Державний Герб України (розмір зображення: висота - 17 мм, ширина 12 мм), під ним назва «Прокуратура України» (шрифт Times New Roman, 13 розміру), нижче - найменування відповідної прокуратури (шрифт 18 розміру), адреса та номер факсу (шрифт 10 розміру).
Відтак, колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що зважаючи на те, що, по-перше, суду не надано доказів того, що спірна постанова відноситься до одного з видів документів, які необхідно завіряти або посвідчувати печатками чи штампами, по-друге, дозволяється відсутність деяких реквізитів, по-третє, оскаржувана постанова містить вказані у пп. 9.1.3 п. 9.1 названої Інструкції обов'язкові реквізити, по-четверте, формальне порушення само по собі не є підставою для скасування спірної постанови, посилання позивача на порушення пп. 18.2.1 п. 18.2 зазначеної Інструкції є необґрунтованими.
З огляду на зазначене, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.
За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Термінал-Реєстр» залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 06 липня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 07.07.2014 року.
Головуючий суддя Федотов І.В.
Судді: Ісаєнко Ю.А.
Оксененко О.М.