Справа: № 379/32/14-а(2а/379/12/14) Головуючий у 1-й інстанції: Потеряйко С.А.
Суддя-доповідач: Безименна Н.В.
Іменем України
24 червня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Безименної Н.В.,
суддів: Аліменка В.О. та Кучми А.Ю.,
при секретарі Авраменко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою апеляційної скарги відділу державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції в Київській області на постанову Таращанського районного суду Київської області від 10 січня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції в Київській області про оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження, -
В січні 2014 року позивач звернулася в Таращанський районний суду Київської області з позовом до відділу державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції в Київській області про оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження.
Постановою Таращанського районного суду Київської області від 10 січня 2014 року позов задоволено: визнано протиправними дії відділу державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції в Київській області щодо винесення постанови від 20 грудня 2013 року про закінчення виконавчого провадження № 41067693 з виконання виконавчого листа по справі № 2-а-3784/2010 р., виданого Таращанським районним судом Київської області 30 листопада 2010 року; скасовано постанову начальника відділу Державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції від 20 грудня 2013 року про закінчення виконавчого провадження №41067693 з виконання виконавчого листа по справі № 2-а-3784/2010 р., виданого Таращанським районним судом Київської області 30 листопада 2010 року.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. На думку апелянта, постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, відповідач посилається на те, що положення Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» щодо розміру пенсій для інвалідів внаслідок Чорнобильської катастрофи підлягали застосуванню до 22.07.2011 року включно.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу задовольнити, постанову скасувати та постановити нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.
У відповідності до п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
З матеріалів справи вбачається, що 30.11.2010 року Таращанським районним судом Київської області винесено постанову по справі № 2-а-3784/10 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до УПФУ в Таращанському районі, якою зобовязано УПФУ в Таращанському районі провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 доплати до пенсії відповідно до ч. 2 ст. 39 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку одної мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії, відповідно до ч. 3 ст. 51 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з розрахунку 15% від мінімальної пенсії за віком, за період з 12.05.2010 року з урахуванням фактично виплачених сум.
Зазначену постанову суду було допущено до негайного виконання.
30.11.2010 року на підставі даної постанови Таращанським районним судом Київської області був виданий виконавчий лист.
04.12.2013 року державним виконавцем ВДВС Таращанського РУЮ Київської області було відкрито виконавче провадження по виконавчому листу № 2-а-3784/2010 р.
З листа Управління Пенсійного фонду України у Таращанському районі від 05.12.2013 року № 4535/07 (а.с. 14) вбачається, що 22.07.2011 року проведено перерахунок та виплату пенсії позивачу за судовим рішенням по 31.10.2011 року. 20.12.2013 року відповідачем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність підстав для задоволення даного позову, виходячи з наступного.
Згідно до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю, мають бути підвищені у розмірі на одну мінімальну заробітну плату.
Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону України «Про соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 796 особам, віднесеним до категорії 4, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком. Згідно ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Крім того, мінімальна пенсія за віком не може бути нижчою ніж прожитковий мінімум і відповідно до вимог ст. 46 Конституції України.
Однак, 14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», який набрав чинності 19 червня 2011 року.
Пунктом 7 частини першої цього Закону Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» доповнено пунктом 4, яким установлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
З аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат указаним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Вирішуючи питання: яка з однопредметних законодавчих норм однакової юридичної сили, що не визнані неконституційними в установленому порядку, підлягає застосуванню для розв'язання спорів зазначеної категорії, колегія суддів враховує ту норму, яка прийнята пізніше. У даному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
На виконання вимог Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-VI «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» 6 липня 2011 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 «Про встановлення деяких виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23 липня 2011 року.
Таким чином, положення ст. 39, 50, 51, 52, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підлягають застосуванню лише до 23 липня 2011 року, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови Кабінету Міністрів України від 6 липня 2011 року № 745.
Відповідно до ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з
виконавчим документом.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем на виконання даного виконавчого листа проведено нарахування надбавок, додаткової пенсії позивачу згідно рішення суду та виплачено їх у розмірі визначеному судом по 31.10.2011 року, а також продовжувалась виплата пенсії позивачу у зазначених в довідці № 1072 від 11.11.2013 року (а.с. 9) розмірах по грудень 2012 року, що спростовує доводи позивача в позові та висновки суду першої інстанції.
Отже, колегія суддів наголошує на тому, що рішення Таращанського районного суду Київської області від 30.11.2010 року фактично виконане в повному обсязі, а тому відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 ЗУ «Про виконавче провадження», є підставою для закінчення виконавчого провадження.
Таким чином, висновки Таращанського районного суду Київської області про протиправність дій відповідача щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 20.12.2013 року ВП № 41067693 не відповідають обставинам справи, постанова суду першої інстанції винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова скасуванню з постановленням нової про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції в Київській області - задовольнити.
Постанову Таращанського районного суду Київської області від 10 січня 2014 року - скасувати та постановити нову, якою у задоволенні позову ОСОБА_2 до відділу державної виконавчої служби Таращанського районного управління юстиції в Київській області про оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 27 червня 2014 року.
Головуючий суддя: Н.В. Безименна
Судді: В.О. Аліменко
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Безименна Н.В.
Судді: Кучма А.Ю.
Аліменко В.О.