8.1
Іменем України
02 липня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/3166/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Каюди А.М.,
при секретарі: Опейкіній Є.А.,
за участю:
представника позивача: Кошеєвої Ю.В. (довіреність від 02.06.2014 №111/1)
представника відповідача: Терещенка Д.С. (довіреність від 02.10.2013 №1688/8/12-11-10-00/25)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Дар'ївська» до Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним наказу №142 від 03.04.2014, визнання дій протиправними, зобов'язати утриматись від вчинення певних дій, -
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Дар'ївська», звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області, в якому позивач просить визнати протиправним наказ №142 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГОФ «Дар'ївська» від 03 квітня 2014 року, визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.11.2013 по 30.11.2013 по взаємовідносинах з ПП «НВО Вуглересурс», результати якої оформлено актом №192/22/35937816 від 10.04.2014, зобов'язати ДПІ в м. Ровеньки утриматись від вчинення певних дій, а саме утриматись від використання неправомірного акту №192/22/35937816 від 10.04.2014 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.11.2013 по 30.11.2013 по взаємовідносинах з ПП «НВО Вуглересурс» в проведенні перевірок інших суб'єктів господарювання - контрагентів шляхом направлення до податкових органів за місцем знаходження цих суб'єктів господарювання листів про проведення перевірок у зв'язку із здійсненням операцій, які не мають реального характеру з продажу товарів (робіт) послуг за листопад 2013 року на загальну суму ПДВ 400318 та п.198.1 ст.198 ПКУ в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість за рахунок здійснення операцій, які не мають реального характеру за листопад 2013 року на загальну суму ПДВ 299190 грн. з наступним суб'єктом господарювання за листопад 2013 року - ТОВ «Побужський феронікелевий комбінат».
В обґрунтування вказаних вимог послався на те що, 26.02.2014 ДПІ в м. Ровеньки ГУ Міндоходів у Луганській області на адресу ТОВ «ГОФ «Дар'ївська» було надіслано запит «Про надання інформації та її документального підтвердження» по взаємовідносинам з ПП «НВО «Вуглересурс» за листопад 2013 року.
07 березня 2014 року та 20 березня 2014 року позивачем було надано відповідь на запит з копіями господарсько-фінансових документів.
03 квітня 2014 року ДПІ в м. Ровеньки було прийнято наказ №142 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГОФ «Дар'ївська» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.11.2013 по 30.11.2013 по взаємовідносинах з ПП «НВО Вуглересурс».
Не погодившись з висновками та фактами викладеними у акті перевірки, 15.04.2014 ТОВ «ГОФ «Дар'ївська» було надіслано на адресу ДПІ в м. Ровеньки заперечення.
23.04.2014 відповіддю на заперечення ДПІ в м. Ровеньки повідомило про залишення заперечень без задоволення, з підстав викладених в акті перевірки. Позивач, вважає, що ним було виконано обов'язок про надання відповіді та документів на запит ДПІ в м. Ровеньки, отже останній не мав законних підстав для прийняття наказу про проведення перевірки.
Також позивач зазначив, що як наслідок прийняття неправомірного наказу про проведення перевірки і дії по її проведенню є неправомірними, а також протиправним є подальше використання акту перевірки при здійснення перевірок контрагентів позивача.
За таких обставин позивач, посилаючись на норми ст.ст.75,78,79 ПКУ просив задовольнити адміністративний позов.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеному в позові, просив його задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, надав письмові заперечення проти позову в яких вказав, що позов не визнає, вважає його необґрунтованим, оспорюваний наказ правомірним та таким, що не порушує права позивача, а під час здійснення перевірки ДПІ в м. Ровеньки реалізовано компетенцію податкового органу на проведення перевірки та оформлення її актом.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 КАС України, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Дар'ївська» зареєстровано в якості юридичної особи (а.с.37), є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва №200127501 (а.с.38), перебуває на обліку в Державній податковій інспекції у м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області.
26 лютого 2014 року позивачем було отримано запит №1749/220 про надання інформації та її документального підтвердження яким відповідач просив позивача у зв'язку з отриманням акту документальної перевірки від 13.02.2014 №7/22-32220545 ПП «НВО «Вуглересурс» в якому встановлено факти, що свідчать про можливе порушення податкового законодавства ТОВ «ГОФ «Дар'ївська», надати пояснення та документальні підтвердження результатів операцій по господарським відносинам з ПП «НВО «Вуглересурс» у листопаді 2013 року та включення результатів таких операцій до податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях. (а.с.8)
На виконання зазначеного запита позивачем було надано з супровідним листом №117 від 07 березня 2014 року та №139 від 20 березня 2014 року письмові пояснення та первинну бухгалтерську документацію на підтвердження здійснення господарських відносин з ПП «НВО «Вуглересурс» у листопаді 2013 року. (а.с.9,10)
Документи що надані до податкового органу під час проведення перевірки також надано до суду (а.с.59-171)
03 квітня 2014 року податковою інспекцією було прийнято наказ про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «ГОФ «Дар'ївська» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період з 01.11.2013 по 30.11.2013 по взаємовідносинах з ПП «НВО Вуглересурс». (а.с.11)
На підставі вказаного наказу та повідомлення від 03 квітня 2014 року №83 про проведення перевірки, податковим органом було проведено перевірку з визначених питань, яка оформлена актом від 10.04.2014 №192/22/35937816 (а.с.13-28)
Перевіркою встановлено порушення:
п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст.187, п. 188.1 ст.188 Податкового Кодексу України в результаті чого ТОВ «ГОФ «Дар'ївська» завищено податкові зобов'язання з податку на додану варість за рахунок здійснення операцій, які не мають реального характеру з продажу товарів (робіт, послуг) за листопад 2013 року на загальну суму ПДВ 400318 грн.,
п. 198.1 ст.198 Податкового Кодексу України в результаті чого ТОВ «ГОФ «Дар'ївська» завищено податковий кредит на загальну суму ПДВ 299190 грн.
Позивач, не погоджуючись з актом перевірки надав на нього заперечення від 15 квітня 2014 року №184 (а.с.29-33)
ДПІ в м. Ровеньки залишила без задоволення заперечення позивача на акт перевірки від 10.04.2014 , відповіддю від 23.04.2014 №3372/220. (а.с.34-36)
Встановлені вище фактичні обставини сторонами визнаються.
Також сторонами визнається, що за наслідками перевірки та складеного акта, відповідачем не приймалися стосовно позивача у справі податкові повідомлення-рішення.
Вирішуючи даний спір суд виходить з наступного.
Правовідносини з приводу проведення органами державної податкової служби України документальних позапланових перевірок врегульовані статтями 78, 79 Податкового кодексу України.
Так, відповідно до пункту 78.1.1 статті 78 ПКУ документальна позапланова перевірка здійснюється, за наявності хоча б однієї з таких обставин:
78.1.1. за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до статті 79 ПКУ документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Суд вважає, що надіслання податковим органом запиту про надання письмових пояснень та документального підтвердження господарських взаємовідносин має на меті перевірку отриманих відомостей щодо можливого порушення податкового законодавства з боку суб'єкта господарювання. Та в залежності від того, яким чином суб'єкт господарювання відреагував на цей запит тягне за собою призначення перевірки отриманих відомостей.
Виходячи зі змісту зазначених норм Податкового кодексу України надання чи ненадання письмових пояснень та документальних підтверджень впливає лише на визначення виду позапланової документальної перевірки, будь то виїзна - у разі якщо суб'єктом господарювання взагалі не надано будь-яких відомостей на письмовий запит податкового органу, чи обсяг наданих відомостей не дозволяє зробити повний та всебічний аналіз достовірності відображення в бухгалтерському та податковому обліку операцій з придбання/продажу продукції, товарів, послуг, чи - невиїзна, якщо податковому органу надані відповідні первинні документи, що дозволяють здійснити висновок щодо правомірності формування податкового кредиту та зобов'язань, валових витрат та доходів, а також у разі, якщо провести виїзну перевірку суб'єкта господарювання неможливо у зв'язку з неможливістю встановити його місцезнаходження.
Якщо ж дотримуватися позиції позивача, що у разі надання ним всіх витребуваних письмових пояснень та документальних підтверджень на письмовий запит податкового органу, перевірка не повинна проводитися, взагалі втрачається сенс надіслання такого письмового запиту. Податковий орган, отримавши відповідні первинні документи та письмові пояснення звісно повинен перевірити їх для з'ясування наявності чи відсутності з боку платника податків порушень податкового законодавства. А перевірити отримані відомості можливо лише шляхом видання відповідного наказу на проведення позапланової документальної перевірки.
Крім того, слід зазначити, що відповідно до статті 3 КАС України позивач, це особа на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов.
Дії відповідача з видання наказу та проведення перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії являє собою процес реалізації наданих законом функцій суб'єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою будь-яких правових наслідків для особи.
Правові наслідки для позивача несе акт індивідуальної дії - податкове повідомлення-рішення. Тобто, рішенням податкового органу, з яким закон пов'язує виникнення у платника податків податкових зобов'язань, є податкове повідомлення-рішення. Втім, як було встановлено судом, відповідачем не приймалося жодних податкових повідомлень-рішень стосовно позивача.
Виходячи із завдань Кодексу адміністративного судочинства України, як то захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, судовий захист права може бути здійснений лише за умови наявності порушення для фізичної чи юридичної особи прав (чи інтересів).
З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що вимоги позивача про визнання протиправним та скасування наказу на проведення перевірки та визнання протиправними дій щодо проведення перевірки не підлягають задоволенню через відсутність порушення прав позивача.
Стосовно вимоги зобов'язати відповідача утриматися від подальшого використання акта перевірки, то вони також не підлягають задоволенню, оскільки, по-перше за обґрунтуванням позивача ця вимога є похідною та базується на тезисі про неправомірність прийнятого наказу і дії щодо проведення перевірки, яким вже надано оцінку судом, а по-друге, як зазначає сам позивач акт вже було використано при проведенні перевірок інших підприємств, а отже заборона відповідачу вчиняти певні дії є несвоєчасною, оскільки такі дії вже відбулися і в даному випадку належним способом захисту може бути оскарження таких дій чи їх наслідків, але ніяк не заборона їх вчиняти.
За таких обставин у задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем зазначені витрати не здійснювалися, вони не підлягають стягненню з позивача.
Керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ГОФ «Дар'ївська» до Державної податкової інспекції у м. Ровеньках Головного управління Міндоходів у Луганській області про визнання протиправним наказу №142 від 03.04.2014, визнання дій протиправними, зобов'язати утриматись від вчинення певних дій відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Постанову у повному обсязі складено та підписано 07 липня 2014 року.
Суддя А.М. Каюда