10 червня 2014 року 12:15Справа № 808/1360/14 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Чернової Ж.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлекс»
до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області
про: визнання протиправною та скасування податкової вимоги,
20.02.2014 Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімлекс» звернулося до суду із позовом до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області, у якому просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 03.02.2014 №5-25.
Представник позивача направив клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просив позов задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Від представника відповідача також надійшло клопотання про розгляд справи без його участі. Проти позовних вимог заперечує, просить відмовити в задоволенні позову з підстав викладених в письмових запереченнях.
Відповідно до п.4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь в справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь в справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
При розгляді справи у порядку письмового провадження, відповідно до положень ч.1 ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімлекс» 11.02.2014 отримало засобами поштового зв'язку від ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області податкову вимогу N5-25 від 03.02.2014, згідно якої, товариству необхідно сплатити суму податкового боргу за узгодженими зобов'язаннями, який станом на 03.02.2014 становить 25745,68 грн. (в тому числі: авансові внески з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 17646,95 грн.; податок на додану вартість у розмірі 8098,73 грн.).
Не погоджуючись з діями контролюючого органу, а також вважаючи податкову вимогу такою, що підлягає скасуванню позивач звернувся до суду.
Заперечуючи проти позову відповідач вважає, що податкову вимогу №5-25 від 03.02.2014 щодо визначення податкового боргу з авансових внесків з податку на прибуток та з податку на додану вартість було прийнято правомірно. Зазначає, що станом на 03.02.2014 року сума податкового боргу платника податків (позивача) за узгодженими грошовими зобов'язаннями становить 25745,68 грн. Підприємством надана декларація з податку на прибуток підприємства за 2013 рік за формою, затвердженою Наказом Міністерством фінансів України від 28.09.2011 №1213. ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя листом від 09.04.2014 рекомендовано ТОВ «Хімлекс» подати до ДПІ уточнюючу декларацію з податку на прибуток підприємства за 2013 рік за формою, затвердженою Наказом Міністерства .доходів і зборів України 30.12.2013 №872. На виконання вимог ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя 14.04.2014 ТОВ «Хімлекс» подало до ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя уточнюючу декларацію з податку па прибуток підприємства за 2013 рік за формою, затвердженою Наказом Міністерства доходів і зборів України 30.12.2013 №872.
У зв'язку з подачею уточнюючої декларації на підставі п. 43.4 ст. 43 ПК України ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя перерахувало надмірно сплачені платежі з податку на прибуток на погашення грошових зобов'язань ТОВ «Хімлекс» з податку на додану вартість тобто на теперішній час податкова вимога від 03.02.2014 №5-25 вважається відкликаною, згідно п.60.1.1. ст. 60 ПК України - податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: сума податкового борту самостійно погашається платником податків або органом стягнення.
Однак, суд вважає таку позицію відповідача помилковою у зв'язку з наступним.
Як свідчать матеріали справи, позивачем подано до контролюючого органу податкову декларацію від 06.11.2012 №9069032037 з податку на прибуток за 9 місяців 2012 року, якою визначено суму податку у розмірі 417807,00грн. (рядок 14 декларації), а 1/9 частина від задекларованого податку складає 46423,00грн.
ТОВ «Хімлекс» платіжними дорученнями за №1816 від 23.01.2013 на суму 10000,00грн., №1833 від 28.01.2013 на суму 10000,00грн., №1851 від 05.02.2013 на суму 10000,00грн., №1858 від 07.02.2013 на суму 10000,00грн., №1865 від 08.02.2013 на суму 6423,00грн. - було перераховано до відповідного бюджету авансові внески з податку на прибуток за січень 2013 року у сумі 46423.00грн., а також перераховано авансові внески за лютий 2013року (загальна сума 46423,00грн.), які сплачено підприємством у повному розмірі, а саме: 20.02.2013 - 10000,0грн.; 21.02.2013 - 10000,0грн.; 26.02.2013 - 10000,0грн.; 12.03.2013 - 8000,0грн.; 20.03.2013 - 8423,00грн., останній день сплати авансового внеску податку на прибуток підприємств за лютий 2013 року є 20 березня 2013. Тобто, без порушень строків сплати цього податку за січень та лютий 2013року.
Згідно податкової декларації ТОВ «Хімлекс» від 08.02.2013 №9086978735 (поданої до ДПІ в електронному вигляді) з податку на прибуток за 2012 рік задекларований податок на прибуток складає 397897,00грн. (рядок 14декларації), у ряд.15 «Податок на прибуток за результатами попереднього (податкового) періоду» відображено прибуток у розмірі 417807грн., а у ряд.16 «Податок на прибуток, нарахований за результатами останнього календарного кварталу (звітного) податкового періоду» відображено від'ємне значення податку на прибуток підприємств у 19910,00грн.
Згідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України - податкове зобов'язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.
Пунктом 57.1 статті 57 ПК України передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації».
Крім того, згідно з п.2 підрозділу 4 розділу XX ПК України платники податку на прибуток підприємств, які починаючи з 2013 року подають річну податкову декларацію відповідно до п.57.1 ПК України, мають сплачувати у січні - лютому 2013 року авансовий внесок з цього податку у розмірі 1/9 податку на прибуток, нарахованого у податковій звітності за дев'ять місяців 2012 року, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
Згідно п.2 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» ПК України, п.33.3 ст.33 та ст.34 Податкового кодексу, авансові внески у 2013 році сплачуються в порядку і в терміни, які встановлені для місячного податкового періоду.
Оскільки згідно з п.1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо державної податкової служби та у зв'язку з проведенням адміністративної реформи в Україні», норми п.57.1 ст.57 Податкового кодексу набирають чинності з 1 січня 2013 року», першим звітним (податковим) місяцем, за який сплачується авансовий внесок в 2013р. є січень. Відповідно, термін сплати першого авансового внеску в 2013 році, визначений у відповідності з податковим законодавством (п.33.3 ст.33 та ст.34, п.2 підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу), - не пізніше 20 лютого 2013р. (протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем січня 2013р., як першого звітного (податкового) місяця у 2013 році).
Враховуючи наведене, нормативне обґрунтованим граничним терміном сплати авансового внеску з податку на прибуток за січень 2013 р. є 20.02.2013.
Згідно з п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством нарахування податкового зобов'язання податковим органом), платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Підпунктом 17.1.10 п.17.1 ст.17 ПК України встановлено, що платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.87.1 ст.87 ПК України, джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Сплата грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснена також за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника) або за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів.
Іншого порядку врахування поточних податкових зобов'язань платника податку нормативними актами не передбачено.
Керуючись вищезазначеними нормами ПК України, ТОВ «Хімлекс» зверталося до ДПІ з проханням зарахувати надміру сплачену суму у розмірі 19910,00грн. у рахунок сплати авансового внеску за березень 2013р., проте безрезультатно.
Слід зазначити, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 04.09.2013 по справі №808/5384/13-а, яка набрала законної сили 15.10.2013, задоволено адміністративний позов ТОВ «Хімлекс» і визнано протиправними дії ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області ДПС щодо не зарахування суми надміру сплаченого ТОВ «Хімлекс» платежу з податку на прибуток в сумі 19910,00грн. у рахунок авансового внеску з податку на прибуток за березень 2013 року та зобов'язано ДПІ в Орджонікідзевському районі м. Запоріжжя відобразити на особовому рахунку ТОВ «Хімлекс» авансові внески з податку на прибуток станом на 29.03.2013 сплату авансового внеску податку на прибуток за березень 2013 року в розмірі 19910,00 грн. за рахунок надміру сплаченого платежу з податку на прибуток на особовому рахунку ТОВ «Хімлекс».
За приписами ст.72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці порушення.
Крім того, згідно податкової декларації ТОВ «Хімлекс» з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2013 року від 13.08.2013 №9049700768 (поданої до ДПІ в електронному вигляді) за результатами роботи підприємством у першому кварталі 2013 році було отримано збитки у розмірі 242145,00грн.
Відповідно до пункту 57.1 ст.57 ПК України, у разі якщо платник податку, який сплачує авансовий внесок, за підсумками першого кварталу звітного (податкового) року не отримав прибуток або отримав збиток, він має право подати податкову декларацію та фінансову звітність за перший квартал. Такий платник податку авансових внесків у другому - четвертому кварталах звітного (податкового) року не здійснює, а податкові зобов'язання зазначає на підставі податкової декларації за підсумками першого півріччя, трьох кварталів та за рік, яка подається до органу державної податкової служби.
Згідно податкової декларації ТОВ «Хімлекс» про прибуток підприємства за 2013 рік від 10.02.2014 №9089886478 за результатами роботи підприємством у 2013 році було отримано збитки у розмірі 603351,00грн.
Таким чином, ТОВ «Хімлекс» відповідно до положень ст. 43 Податкового Кодексу України має право на повернення сплачених у 2013 році всіх сум авансових внесків з податку на прибуток у розмірі 112756,00грн.
Також, матеріали справи свідчать, що 17.05.2013 ТОВ «Хімлекс» було подано до ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області ДПС декларацію з податку на додану вартість за квітень 2013 року за №9028377705, в якій до загальної суми податкових зобов'язань з ПДВ за вказаний період включено суму податкових зобов'язань з ПДВ у розмірі 7761,69грн. по податкових накладних №32 від 09.04.2013 (сума ПДВ - 4761,69грн.) та №58 від 18.04.2013 (сума ПДВ - 3000,00грн.), які були відображені у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2013 року.
Відповідно до п. 50.1 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Надалі, у зв'язку із виявленням помилок в поданій податковій декларації з ПДВ за квітень 2013 року, позивачем подано до ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Запорізької області ДПС 28.05.2013 уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість, відповідно до якого з податкового зобов'язання підприємства за квітень 2013 року щодо податку на додану вартість виключено суму у розмірі 7761,69грн. у зв'язку з тим, що такі накладні не виписувались будь-кому з контрагентів та жодним із платників податків не відображені у складі податкового кредиту.
Уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість від 28.05.2014 за №9030853220 було отримано та прийнято відповідачем 28.05.2014, що підтверджується квитанцією №2.
Сума податку на додану вартість за квітень 2013року за уточнюючим розрахунком, була повністю сплачена ТОВ «Хімлекс», що підтверджується банківськими виписками від 30.05.2013 та від 26.06.2013.
Суд не погоджується з доводами відповідача про те, що зменшення податкового зобов'язання за поданим позивачем уточнюючим розрахунком з ПДВ є неправомірним у зв'язку з наступним.
Згідно з п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковим зобов'язанням (для цілей розділу V цього Кодексу) визначається загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.
Порядок складання та використання податкової накладної визначено у ст. 201 Кодексу, відповідно до якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: у паперовому вигляді або в електронній формі. Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (п. 201.10 ст. 201 Кодексу).
Відповідно до п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.
З аналізу зазначених вище норм законодавства випливає, що для виникнення податкового зобов'язання у платника податку має бути наявним факт оплати товару або факт поставки товару покупцю.
Матеріалами справи підтверджується, а саме банківськими виписками по рахунку ТОВ «Хімлекс» за 09.04.2013 та 18.04.2013 будь яких коштів від ОСОБА_1 або ТОВ «Хімлекс-Україна» не надходило, тобто відсутній факт оплати.
Також відсутній факт реалізації товарів, що підтверджується регістрами бухгалтерського обліку ТОВ «Хімлекс» по рахунку №70 «Доходи від реалізації» за 09.04.2013 та 18.04.2013.
Згідно зі ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
В матеріалах справи не міститься та сторонами суду не надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження здійснення господарської операції щодо передачі позивачем у власність ОСОБА_1 або ТОВ «Хімлекс-Україна» товару у квітні 2013 року, на підставі яких могли бути виписані податкові накладні №32 від 09.04.2013 та №58 від 18.04.2013.
Пунктом 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України позивачу надано право надсилання уточнюючого розрахунку у разі виявлення помилки у поданій податковій декларації, яким скористався позивач.
Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. А відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спір.
Відтак, відповідачем в ході судового розгляду не надано жодного належного та допустимого доказу, який би спростував вимоги позивача.
На підставі наведеного суд дійшов висновку про противоправне не врахування відповідачем даних уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість ТОВ «Хімлекс» у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 28.05.2013, та неправомірне визначення відповідачем податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 8098,73грн.
Оскільки суд встановив відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача, то накладення штрафних санкцій є також протиправним.
Щодо твердження представника відповідача стосовно того, що на теперішній час податкова вимога №5-25 від 03.02.2014 вважається відкликаною згідно пп.60.1.1 п. 60.1 ст.60 Податкового кодексу України, у зв'язку з перерахуванням ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя надмірно сплачених платежів з податку на додану вартість та з податку на прибуток на погашення грошових зобов'язань ТОВ "Хімлекс" після подання позивачем 14.04.2014 уточнюючої декларації з податку на прибуток, суд не бере до уваги таке твердження, оскільки вважає неправомірним саме прийняття спірної вимоги 03.02.2014 та нарахування штрафних санкцій та пені за весь період.
Враховуючи викладене, податкова вимога ДПІ в Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області форми «Ю» №5-25 від 03.02.2014 є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 158, 160, 162, 163, 167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 03.02.2014 «Ю» №5-25 прийняту Державною податковою інспекцією у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімлекс» сплачений судовий збір у сумі 182,70 (сто вісімдесят дві гривні 70 коп.).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя Ж.М.Чернова