ун. № 759/6597/14-а
пр. № 2-а/759/193/14
17 червня 2014 року Святошинський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Коваль О.А.
при секретарі Лазаренко Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Кантеміра Василя Івановича, Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни про визнання незаконною та скасування постанови,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Кантеміра В.І., Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махової Д.А. про визнання незаконною та скасування постанови від 25.09.2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 30510574 з виконання виконавчого листа Святошинського районного суду м. Києва від 07.10.2011 року по справі № 2а-3927/11 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 недоотриманої суми одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, виходячи з мінімальної заробітної плати на момент виплати з урахуванням проведених виплат. Зазначаючи, що державним виконавцем не було вжито всіх належних дій для виконання вказаного виконавчого листа, у зв»язку з чим рішення суду так і не було виконано, натомість прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження від 25.09.2012 року ВП № 30510574, яку він отримав лише 09.04.2014 року. Таким чином, позивач вважає, що постанова від 25.09.2012 року про закінчення виконавчого провадження ВП № 30510574 є незаконною, а тому підлягає скасуванню.
Позивач у судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений судом належним чином, подав письмову заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позов підтримує.
Відповідачі у судове засідання не з'явилися, про час та місце слухання справи повідомлені належним чином, старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махова Д.А. подала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначила і те, що проти позову заперечує з підстав вчинення всіх необхідних дій по виконанню рішення суду.
У зв'язку із вище зазначеним, суд вважає за можливим розглянути справу без участі не з»явившихся сторін у судове засідання з огляду на їх належне повідомлення про розгляд справи та прохання проводити розгляд без їх участі.
Дослідивши матеріали справи, надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 24.06.2011 року Святошинським районним судом м. Києва ухвалено постанову у адміністративній справі № 2а-3927/11 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, якою судом адміністративний позов задоволено, зокрема зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити дії по перерахунку та виплаті ОСОБА_1 недоотриманої суми одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, виходячи з мінімальної заробітної плати на момент виплати з урахуванням проведених виплат.
Задля виконання вказаної постанови суду 07.10.2011 року видано виконавчий лист за № 2а-3927/11 на підставі якого 14.10.2011 року державним виконавцем підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Маховою Д.А. винесена постанова про відкриття виконавчого провадження за № 30510574.
Відповідно до Листа Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 27.01.2012 року № 09/305-11 постанову Святошинського районного суду м. Києва добровільно виконати немає можливості, оскільки виконання судового рішення потребує виділення додаткових коштів.
21.05.2012 року та 05.09.2012 року державним виконавцем винесено постанови про накладення на боржника Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат штрафу у розмірі 680 грн. та у розмірі 1 360, 00 грн. за невиконання рішення суду.
05.09.2012 року державним виконавцем надіслано вимогу Начальнику Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат за № 3527/14 в строк до 20.09.2012 року надати до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві письмове пояснення щодо виконання даного рішення суду. На виконання якої начальником Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат надано Пояснення № 09/3404-11 від 17.09.2012 року, згідно яких рішення буде виконано за умови виділення коштів за програмами соціального захисту громадян для забезпечення виконання рішень судів.
25.09.2012 року державним виконавцем подано до Прокуратури м.Києва подання про притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності у зв»язку з невиконанням рішення суду за № 2а-3927/11.
Того ж 25.09.2012 року державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 30510574, відповідно до якої інших заходів щодо виконання даної категорії виконавчих документів, а ніж вже вчинено, не передбачено.
Згідно ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вжити заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі винити виконавчі дії.
Статтею 49 Закону України "Про виконавче провадження" визначено випадки у яких виконавче провадження підлягає закінченню.
Статтею 50 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені наслідки завершення виконавчого провадження. У разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 1 вказаної статті).
Відповідно до ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 3 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України (ч.5 ст. 124 Конституції України).
Тоді як, в судовому засіданні з»ясовано, що рішення суду про зобов»язання Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити дії по перерахунку та виплаті ОСОБА_1 недоотриманої суми одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, виходячи з мінімальної заробітної плати на момент виплати з урахуванням проведених виплат фактично не виконано, проте виконавче провадження по його виконанню закрите, яке в подальшому, згідно ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" не може бути розпочате знову, що є неприпустимим в розрізі поновлення порушених прав особи судом, що гарантується Конституцією України, яка має найвищу юридичну силу.
Крім того, посилання боржника Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на відсутність для виплати стягувачу, який в даному провадженні є позивачем, компенсації фінансового ресурсу бюджету, які той викладає в своїх поясненнях державному виконавцю щодо невиконання зазначеного рішення суду, то такі не можуть оцінюватись як поважні, оскільки рішенням Європейського Суду за позовом Торопова проти України від 04.10.2005 року визначено, що державний орган не може посилання на відсутність ресурсів для виплати боргу, що ґрунтується на судовому рішенні.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Крім того, Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, за якими боржником є державний орган, державне підприємство, тощо, згідно п.7 якого у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов'язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення, чого під час виконання рішення в даному випадку, державним виконавцем не вирішувалось, як згідно вказаного Закону так і згідно ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України, що загалом дає підстави обгрунтовано вважати, що для виконання рішення суду були вчинені не всі виконавчі дії достатні по його виконанню.
Отже, позовні вимоги про визнання вказаної постанови про закінчення виконавчого провадження незаконною та скасування є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.
Враховуючи викладене та керуючись Конституцією України, Законом України "Про виконавче провадження", Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» ст.ст. 2,8, 1-4, 11, 70, 181 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Кантеміра Василя Івановича, Старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни про визнання незаконною та скасування постанови - задовольнити.
Постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Махової Діани Анатоліївни про закінчення виконавчого провадження № 30510574 від 25.09.2012 року з виконання виконавчого листа виданого Святошинським районним судом м. Києва від 07.10.2011 року по справі № 2а-3927/11 про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити дії по перерахунку та виплаті ОСОБА_1 недоотриманої суми одноразової компенсації за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до вимог ст. 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 30 мінімальних заробітних плат, виходячи з мінімальної заробітної плати на момент виплати з урахуванням проведених виплат визнати незаконною та скасувати, у зв"язку з чим виконавче провадження підлягає відновленню.
Постанова суду може бути оскаржена сторонами до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд міста Києва протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: