01 липня 2014 р.Справа № 818/829/14
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Мельнікової Л.В.
суддів - Бартош Н.С., Донець Л.О.
за участю секретаря судового засідання - Співак О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові справу за апеляційною скаргою приватного виробничого підприємства «Вибір» на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року по справі за позовом приватного виробничого підприємства «Вибір» до Сумської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Сумській області про визнання рішень протиправними, стягнення коштів, -
У березні 2014 року приватне виробниче підприємство «Вибір» (далі по тексту ПВП «Вибір») звернулося до суду з позовом до Сумської митниці Міндоходів (далі - відповідач, Сумська митниця), Головного управління Державної казначейської служби України в Сумській області в якому просить:
- визнати рішення Сумської митниці про відмову оформити і направити на адресу Державної казначейської служби України пакет документів на повернення коштів (висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист) та повернути податки митні та інші платежі, надмірно сплачені до бюджету у розмірі 13.440,45 грн., в т.ч. мито - 2.779,04 грн. та ПДВ - 10.661,41 грн., оформлену листами № 03.1/1.2-09/1037 від 25.02.2014 року та № 03.01/1.2-09/1562 від 25.03.2014 року, протиправними;
- стягнути з Державного бюджету України на користь ПВП «Вибір» надміру сплачені податки митні та інші платежі в розмірі 13.440,45 грн., в тому числі мито 2.779,04 грн. та податок на додану вартість 10.661,41 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що 25 вересня 2013 року відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, та картку відмови в прийнятті митної декларації, поданої позивачем. Позивачем здійснено митне оформлення товарів за ціною, встановленою митним органом. Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року рішення відповідача скасовано. Позивачем при митному оформленні товарів зайво сплачено у вигляді податків та митних платежів 13440 грн. 45 коп. 13.02.2014 року подав відповідачу заяву про повернення надміру сплачених платежів. 25.02.2014 року відповідачем в задоволенні заяви протиправно відмовлено. Витребувано довідку, подання якої не передбачено законодавством. Позивачем 14.03.2014 року надано відповідачу невитребувану довідку про відсутність податкової заборгованості. Листом від 27.03.2014 року Сумська митниця відмовила в поверненні надміру сплачених коштів через зупинення виконання постанови суду Вищим адміністративним судом. Вважає таку відмову протиправною. Судове рішення в частині визнання протиправним та скасування рішення відповідача про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації не підлягають виконанню, оскільки не вимагає вжиття будь-яких дій. Виконанню підлягає лише частина судового рішення про повернення судового збору. Повернення надміру сплачених платежів не стосується рішення Сумського окружного адміністративного суду є окремою дією відповідача.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року в задоволенні адміністративного позову ПВП «Вибір» відмовлено в зв'язку з необґрунтованістю.
Не погоджуючись з судовим рішенням, в апеляційній скарзі ПВП «Вибір», посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року та прийняти нове судове рішення про задоволення заявлених позовних вимог підприємства.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга ПВП «Вибір» задоволенню не підлягає, а судове рішення, відповідно до приписів ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), слід залишити без змін з наступних підстав.
Судом встановлено, що 23.09.2013 року позивачем внесено на рахунок Сумської митниці Міндоходів попередню оплату за митне оформлення у сумі 96.000,00 грн. (а.с. 20).
25.09.2013 року Сумською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів, що заявлено для митного оформлення позивачем, та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (а.с. 9-11).
В зв'язку з таким рішенням Сумською митницею проведено митне оформлення товарів за ціною, визначеною нею самою, стягнуто на 2.779 грн. 04 коп. мита та на 10.661 грн. 41 коп. податку на додану вартість більше, порівняно з розміром плати при оформленні товарів за ціною, вказаною позивачем в митній декларації.
Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року по справі № 818/8083/13-а, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 року, рішення Сумської митниці від 25.09.2013 року про коригування митної вартості, картку відмови в прийнятті митної декларації скасовано (а.с. 12-19).
11.02.2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів, а саме сплачених при митному оформленні товарів 2.779 грн. 04 коп. мита та 10.661 грн. 41 коп. податку на додану вартість (а.с. 21).
25.02.2014 року відповідачем відмовлено в поверненні коштів в зв'язку з неподанням позивачем довідки про відсутність податкової заборгованості (а.с. 22).
14 березня 2014 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повторний розгляд заяви від 11.02.2014 року про повернення податку та митних платежів, надмірно сплачених до бюджету (а.с. 23). Додатково додано довідку про відсутність заборгованості з податків , зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів від 05.03.2014 року № 12881/10/18-19-11-01-25.
Листом від 23.03.2014 року відповідач відмовив в задоволенні заяви через зупинення Вищим адміністративним судом України виконання судових рішень (а.с. 24).
Відповідно до копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 03.03.2014 року виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 року в справі за позовом ПВП «Вибір» до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішень зупинено до закінчення розгляду справи у суді касаційної інстанції (а.с. 25).
Погоджуючись з загальним висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог підприємства зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що підставою для звернення позивача до митного органу з заявою про повернення податків митних та інших платежів, надмірно сплачених до бюджету стала постанова Сумського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року по справі № 818/8083/13-а, що набрала законної сили.
Саме з даною подією, на думку позивача, виникли правові підстави вважати частину сплачених при митному оформленні коштів надмірно сплаченими, у зв'язку з чим позивач отримав право вимагати їх повернення з бюджету.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03.03.2014 року виконання постанови Сумського окружного адміністративного суду від 13.11.2013 року та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 29.01.2014 року в справі за позовом ПВП «Вибір» до Сумської митниці Міндоходів про скасування рішень зупинено до закінчення розгляду справи у суді касаційної інстанції (а.с. 25).
Згідно п. 5 ч. 1 ст. 215 КАС України суддя-доповідач протягом десяти днів після відкриття касаційного провадження вирішує також питання про зупинення виконання судових рішень, які оскаржуються.
Колегія суддів зазначає, що зазначене питання вирішується як за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, чи скаржника, так і з власної ініціативи суду.
Фактично зазначена процесуальна дія має на меті запобігання настанню негативних наслідків, які можуть настати у зв'язку з виконанням судового рішення, щодо якого є очевидними ознаки протиправності. Зупинення виконання судового рішення є спеціальним способом оперативного реагування суду касаційної інстанції, який може бути застосовано у виключних випадках, адже суддя-доповідач тимчасово обмежує законну силу судового рішення.
Враховуючи, що саме з набранням чинності постановою Сумського окружного адміністративного суду від 13 листопада 2013 року виникають правові підстави вважати частину сплачених позивачем при митному оформленні коштів надмірно сплаченими та позивач отримує право вимагати їх повернення з бюджету, тобто право позивача на отримання надміру сплачених коштів є прямим правовим наслідком судових рішень, виконання яких зупинено Вищим адміністративним судом України ухвалою від 03 березня 2014 року колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ухвалою суду касаційної інстанції зупинено усі правові наслідки, що породжуються оскаржуваними в касаційному порядку судовими рішеннями, в тому числі і можливість для позивача скористатися своїм правом на повернення з бюджету надміру сплачених коштів.
При цьому судова колегія зазначає, що Кодекс адміністративного судочинства України не проводить поділ судових рішень на такі, що підлягають виконанню та не підлягають виконанню та не встановлює право касаційного суду на зупинення виконання лише тих судових рішень, що передбачають можливість примусового виконання.
Таким чином, посилання позивача на те, що зупиненню підлягає виключно частина постанови Сумського окружного адміністративного суду якою вирішено питання щодо розподілу судових витрат, оскільки в іншій частині зазначене судове рішення є таким, що не тягне за собою необхідність здійснення певних дій (з передачі майна, виплати коштів, тощо), що передбачає виконання судового рішення колегія суддів вважає безпідставним.
Стосовно вимоги стягнути з державного бюджету України на користь ПВП «Вибір» надміру сплачених податків митних та інші платежі в розмірі 13.440,45 грн., в тому числі мито 2.779,04 грн. та податок на додану вартість 10.661,41 грн. колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
За правилами частин 1, 5 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 Митного кодексу України або до суду.
При розгляді справи № 818/8083/13-а суди дійшли висновку про неправомірність рішень відповідача виключно у зв'язку з порушенням визначеного ст. 57 Митного кодексу України порядку її визначення.
Однак, при цьому, аналіз положень статей 54, 55, 57, 58 Митного кодексу України дає колегії суддів підстави для висновку, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, як і визначення методу її обчислення у встановленому законом порядку в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів.
Тому, суд встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ПДВ, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.
Подібна правова позиція була висловлена Верховним Судом України у постанові від 17 грудня 2013 року у справі № 21-439а13 за позовом приватного підприємства «СПС» до Харківської обласної митниці, Головного управління Державного казначейства України в Харківській області, за участю прокурора Київського району міста Харкова, про визнання протиправним і скасування рішення, стягнення суми, яка, відповідно до приписів статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковою для всіх судів України.
Аналізуючи вищезазначене в його сукупності, колегія суддів приходить до висновку про необхідність відмови в задоволені апеляційної скарги ПВП «Вибір» і залишення оскаржуваного судового рішення, відповідно до положень ст. 200 КАС України, без змін.
Інші доводи апеляційної скарги на висновки колегії суддів не впливають.
Керуючись ст.ст. 41 ч. 1, 160, 167, 195, 196, 198 ч. 1 п. 1, 200, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу приватного виробничого підприємства «Вибір» залишити без задоволення, а постанову Сумського окружного адміністративного суду від 22 травня 2014 року - без змін.
Ухвала Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя (підпис) Л.В. Мельнікова
Судді (підпис) Н.С. Бартош
(підпис) Л.О. Донець
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 07 липня 2014 року