29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"01" липня 2014 р.Справа № 924/778/14
Господарський суд Хмельницької області у складі:
Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали
За позовом Прокурора Дунаєвецького району Хмельницької області, м. Дунаївці в інтересах держави в особі Чаньківської сільської ради, с. Чаньків, Дунаєвецький район, Хмельницька область
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля-Агросервіс", с. Водички, Хмельницький район, Хмельницька область
про стягнення 35 753,37 грн. заборгованості по угоді про соціальне партнерство
За участю представників сторін:
від позивача: Богуш Р.В. - за довіреністю №02-20/2Р7 від 13.06.2014 р.
від відповідача: не прибув;
за участю Ткачук Н.С. - прокурора прокуратури м. Хмельницького (посвідчення №001728 від 28.08.12 р.)
В засіданні суду 01.07.2014р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст.85 ГПК України.
Суть спору: Прокурор в особі Чаньківської сільської ради звернувся до суду із позовом про стягнення 35 753,37 грн. заборгованості по угоді про соціальне партнерство від 10.02.2013 року.
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на невиконання відповідачем умов п.2 угоди про соціальне партнерство від 10.02.2013р., оскільки відповідач зобов'язався інвестувати кошти в сумі 35 753,37 грн. в строк до 31 серпня 2013р. на рахунок Чаньківської сільської ради.
Вказує, що станом на 16.05.2014р. відповідач зобов'язання за договором не виконав, кошти на рахунок селищної ради не сплачено, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 35 753,37 грн.
Прокурор вказує на те, що з метою вжиття заходів досудового врегулювання спору Чаньківська сільська рада зверталась до керівництва підприємства, однак ТОВ „Поділля-Агросервіс" заборгованість у розмірі 35 753,37 грн. не сплатило.
Відповідно до ч.1 ст.23 ГК України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами.
Згідно ч.2 ст.23 ГК України відносини органів місцевого самоврядування з суб'єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах.
За ч.1 ст.173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч.1 ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до ч.2 ст.177 ГК України суб'єкти господарювання відповідно до ч.4 статті 175 ГК України можуть, незалежно від статутної мети своєї діяльності, брати на себе зобов'язання про господарську допомогу у вирішенні питань соціального розвитку населених пунктів їх місцезнаходження, у будівництві й утриманні соціально-культурних об'єктів та об'єктів комунального господарства і побутового обслуговування, подавати іншу господарську допомогу з метою розв'язання місцевих проблем. Суб'єкти господарювання мають право брати участь у формуванні відповідних фондів місцевих рад, якщо інше не встановлено законом, та у виконанні робіт щодо комплексного економічного і соціального розвитку територій.
Згідно з ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Виходячи з вище викладеного, вважає, що відповідач не виконав належно свої обов'язки відповідно до умов Угоди.
За ч.1 ст.216 Господарського-процесуального кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п.4 Угоди у разі невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків за цією Угодою сторони несуть відповідальність, передбачену цією Угодою та чинним законодавством України.
Отже, загальна сума заборгованості відповідача перед сільського радою становить 35 753,37 грн., яку необхідно стягнути із відповідача в примусовому порядку.
Відповідач у направленому суду відзиві від 16.06.2014р. із викладеними у позовній заяві обставинами не погоджується і вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Як зазначає позивач, 10.02.2013р. між позивачем та відповідачем було укладено угоду про соціальне партнерство, за умовами якої позивач зобов'язувався в межах наданих повноважень сприяти відповідачу у реалізації ним власного інвестиційного проекту та надавати відповідачу необхідну інформаційну допомогу для виконання взятих ним відповідно до Угоди зобов'язань (п.3 Угоди). Відповідач, в свою чергу, зобов'язувався до 31.08.2013р. внести на рахунок позивача грошові кошти в сумі 35 753,37 грн. (п.2 Угоди).
На виконання вимог чинного законодавства та умов Угоди відповідачем в період з квітня по вересень 2013 року здійснювались оплати послуг та товарів, придбаних позивачем.
Так, на виконання листа позивача (№02-18/175 від 10.04.2013р.) відповідач здійснив видачу грошових коштів в загальній сумі 1 700,00 грн. в якості подарунків до дня Перемоги вдовам, ветеранам та учасникам війни за відповідним списком.
08.04.2013р. на виконання умов Угоди відповідачем було передано позивачу вікна в кількості 6 штук на суму 6 000,00 грн., що підтверджується накладною №00000056 від 08.04.2013р.
29.08.2013р. на виконання умов Угоди відповідачем було здійснено оплату вікон, замовлених позивачем, на суму 5 000,00 грн. згідно платіжного доручення №987 від 29.08.2013р.
31.08.2013р. на виконання умов Угоди відповідачем було передано позивачу багатофункційний пристрій Canоn вартістю 1 920,00 грн., що підтверджується накладною №00000059 від 31.08.2013р.
02.09.2013р. на виконання умов Угоди відповідачем було передано позивачу вікна в кількості 8 штук на загальну суму 15 168,00 грн., що підтверджується накладною №00000057 від 02.09.2013р.
Таким чином, відповідачем хоча і не було перераховано грошові кошти на банківський рахунок позивача, однак протягом періоду з квітня по листопад 2013 року було оплачено отриманих позивачем товарів та послуг на загальну суму 27 452,00 гривень, що підтверджується наданими документами.
Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На думку відповідача, позивачем обґрунтованість та законність позовних вимог не доведена в повному обсязі.
На підставі викладеного, відповідач просить суд у задоволенні позовної заяви прокурора Дунаєвецького району Хмельницької області про стягнення з ТОВ „Поділля-Агросервіс" 35 753,37 грн. заборгованості по угоді про соціальне партнерство відмовити в повному обсязі.
Прокурор в засідання суду 01.07.2014р. прибув, позовні вимоги підтримав із підстав, викладених у позові.
Представник позивача в засіданні суду 01.07.2014р. прибув, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив про задоволення позову. В поясненнях від 01.07.2014р. позивач вказав, що із відзивом ТОВ „Поділля-Агросервіс" не погоджується з наступних причин. Дійсно, 10.02.2013 року між Відповідачем та Позивачем було укладено угоду про соціальне партнерство (надалі-Угода) предметом якої було покращення добробуту населення та розвиток інфраструктури населених пунктів Чаньківської сільської ради. Зазначена Угода сторонами не розривалась, зміни до неї не вносились. Проте до цього часу відповідно до умов Угоди на рахунок Чаньківської сільської ради грошові кошти в сумі 35 753,37 грн. від Відповідача не надійшли.
Крім того, позивач вказав, що між Відповідачем та Позивачем укладалась Угода про соціальне партнерство 20.03.2012р., за умовами якої Відповідач, в свою чергу зобов'язувався до 31.08.2012р. внести на рахунок Чаньківської сільської ради грошові кошти в сумі 33 630,00 грн. Як видно із листування (лист від 07.02.2013р. №02-18/83, лист від 18.02.2013р. № 02-18/96) на початок 2013 року взяті на себе Відповідачем зобов'язання не були виконані. А тому оплачені Відповідачем в 2013 році послуги та товари, придбані Позивачем, були зараховані як розрахунок по Угоді, укладеній 20.03.2012 року.
Представник відповідача в засідання суду 01.07.2014р. не прибув, хоча про розгляд справи, призначеної 01.07.2014р., повідомлявся належним чином (ухвала від 18.06.2014р. направлена відповідачу рекомендованою кореспонденцією згідно реєстром поштових відправлень суду за №05-24/6023. Будь-яких додаткових заяв чи клопотань від відповідача на адресу суду не надходило.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Товариство з обмеженою відповідальністю „Поділля-Агросервіс",с. Водички Хмельницького району як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджено довідкою статики №05-11/234 від 11.03.2014р., Витягом із ЄДР станом на 21.05.2014р. №889066.
Чаньківська сільська рада, с. Чаньків Дунаєвецького району як юридична особа (орган місцевого самоврядування) значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців згідно довідки статистики №543816 серія АБ.
10.02.2013р. між Чаньківською сільською радою (далі - рада) та ТОВ „Поділля-Агросервіс" (далі - інвестор) укладено Угоду про соціальне партнерство, відповідно до якої сторони за цією угодою зобов'язуються шляхом об'єднання зусиль спільно діяти у сфері розвитку сіл Чаньків та Заставля Чаньківської сільської ради для покращення добробуту населення та розвитку інфраструктури населених пунктів (п.1 Угоди).
Згідно п.2,3 вказаної Угоди передбачено, що Інвестор зобов'язується до „31" серпня 2013 року внести на рахунок Чаньківської сільської ради грошові кошти в сумі 35 753,37 грн. Рада зобов'язується в межах наданих повноважень сприяти Інвестору у реалізації ним власного інвестиційного проекту на території даних населених пунктів. Надавати Інвестору необхідну інформаційну допомогу для виконання взятих ним відповідно до даної Угоди зобов'язань.
Відповідно до п.4,5 Угоди передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цією Угодою сторони несуть відповідальність, передбачену цією Угодою та чинним законодавством України. В разі прострочення Інвестором сплати коштів, визначених пунктом 2 цієї Угоди, нараховується пеня в розмірі 1% від суми коштів, які повинні бути сплачені за кожен місяць такого прострочення. Сторони не несуть відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань, якщо доведуть, що це сталося не з їх вини, а внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин, які виникли після набрання чинності цієї Угоди та перешкоджали виконанню її умов, що неможливо було проконтролювати або усунути.
Вказаною Угодою сторони передбачили, що спори, що можуть виникнути в процесі виконання цієї Угоди, розв'язуються шляхом переговорів між сторонами, при цьому усі можливі претензії за цією угодою повинні бути розглянуті сторонами на протязі 10 днів, після надходження претензії. Спори, щодо яких сторонами не було досягнуто згоди, розв'язуються згідно чинного законодавства України. Ця Угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до виконання сторонами своїх зобов'язань. (п. 6,7,8 Угоди).
Оскільки кошти в сумі 35 753,37 грн. відповідач вчасно не сплатив, Чаньківська сільська рада звернулась до ТОВ „Поділля-Агросервіс" із претензією від 07.04.2014р. за вих.№02-20/194, відповідно до якої вимагала негайно сплатити заборгованість в сумі 35 753,37 грн.
19.05.2014р. ТОВ „Поділля-Агросервіс" у відповідь на претензію повідомило листом за вих.№40 про те, що на протязі 2013 року останнім надано сільській раді послуг на загальну суму 23 480 грн., залишок заборгованості буде погашатись на протязі поточного року як грошовими коштами, так і паливними матеріалами.
Згідно довідки Чаньківської сільської ради від 16.05.2014р. за вих.№02-20/247 повідомлено про те, що станом на 16.05.2014р. відповідно до угоди про соціальне партнерство від 10.02.2013р. заборгованість ТОВ „Поділля-Агросервіс" становить 35 753,37 грн.
Враховуючи наявну заборгованість відповідача за угодою про соціальне партнерство від 10.02.2013р., прокурор звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ТОВ „Поділля-Агросервіс" 35 753,37 грн. коштів в примусовому порядку.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке:
Відповідно до ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу (ч.2 ст.509 Цивільного кодексу України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Судом приймається до уваги, що п.3 ст.3, ст.627 ЦК України закріплено принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Частиною 7 ст.179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
За ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із матеріалів справи слідує, що між сторонами було укладено Угоду про соціальне партнерство від 10.02.2013р., предметом якої сторони визначили виконання взаємних обов'язків шляхом об'єднання зусиль спільно діяти у сфері розвитку сіл Чаньків та Заставля Чаньківської сільської ради для покращення добробуту населення та розвитку інфраструктури населених пунктів.
При цьому, відповідач свої зобов'язання за угодою від 10.02.2013р. про соціальне партнерство щодо здійснення інвестицій в 2013 році не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем станом на 16.05.2014р. становить 35 753,37 грн.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов про те, що на виконання вказаної угоди від 10.02.2013р. відповідач провів оплату послуг та передав товару на загальну суму 27 452,00 грн., судом оцінюється критично та до уваги не приймається, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що такі дії вчинялись відповідачем саме на виконання угоди від 10.02.2013р.
Із наявного в матеріалах справи листа від 10.04.2013р. за вих.№02-18/175, направленого на адресу ТОВ „Поділля-Агросервіс", вбачається, що голова сільської ради просив останнього надати подарунки на суму 1700,00 грн. до дня Перемоги учасникам війни як благодійної допомоги за відсутності посилання на угоду від 10.02.2013р.
Крім того, у наявних в матеріалах справи накладних від 08.04.2013р. №00000056 на суму 6000,00 грн., №00000059 від 31.08.2013р. на суму 1920,00 грн., №00000057 від 02.09.2013р. на суму 15168,00 грн. та у платіжному дорученні №987 від 29.08.2013р. на суму 5 000,00 грн. відсутня інформація про те, що передача товарів (вікна, двері, багатофункційний пристрій „Санон") та їх оплата здійснювалась саме на виконання угоди від 10.02.2013р.
Судом також зважається на те, п.2 Угоди про соціальне партнерство від 10.02.2013р. передбачалось, що відповідач як інвестор зобов'язувався в строк до „31" серпня 2013 року внести на рахунок Чаньківської сільської ради грошові кошти в сумі 35 753,37 грн. Будь-яких додаткових договорів (угод), які б передбачали зміну зобов'язань із оплати коштів на передачу товару в рахунок такої оплати, сторони не укладали та відповідні докази про це в матеріалах справи відсутні.
Натомість, із змісту листів від 06.06.2013р. №02-18/280 та за №02-18/472 слідує, що вказані послуги та оплата товару здійснювалась на виконання угоди про соціальне партнерство, яка була підписана між сторонами „20" березня 2012р. Дане підтверджується також поясненням Чаньківської сільської ради від 27.06.2014р. №02-20/320 про зарахування вартості товарів та послуг в рахунок оплати по угоді від 20.03.2012р.
Судом приймається до уваги, що Угода від 20.03.2012р. про соціальне партнерство не є предметом даного спору і розрахунки по ній судом до уваги не можуть бути прийняті як доказ оплати по угоді від 13.02.2013р.
Із врахуванням вищенаведеного, суд вважає, що факт порушення відповідачем умов угоди від 10.02.2013р. прокурором та позивачем доведений належними та допустимими доказами, а тому наявні правові підставі для стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 35 753,37 грн. Натомість, належним та допустимих доказів на спростування зазначеного суду не подано, доводи прокурора не спростовано.
Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Доказів, які б спростовували позовні вимоги, суду не подано.
З огляду на вищенаведене, суд вважає позовні вимоги правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно ст.49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача та підлягає стягненню в доход Державного бюджету, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій останнього.
Керуючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -
Позов прокурора Дунаєвецького району Хмельницької області, м. Дунаївці в інтересах держави в особі Чаньківської сільської ради, с. Чаньків, Дунаєвецький район, Хмельницька область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля-Агросервіс", с. Водички, Хмельницький район, Хмельницька область про стягнення 35 753,37 грн. заборгованості по угоді про соціальне партнерство задовольнити.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля-Агросервіс", вул. Подільська, 5, с. Водички, Хмельницький район, Хмельницька область (код ЄДРПОУ 31412668) на користь Чанківської сільської ради с. Чаньків, Дунаєвецький район, Хмельницька область (вул. Ковальчука, 52, код ЄДРПОУ 37993631, р/р 31419544700201, МФО 815013, ГУДКСУ у Хмельницькій області УК у Дунаєвецькому районі) 35 753,37 грн. (тридцять п'ять тисяч сімсот п'ятдесят три гривні 37 коп.) заборгованості по угоді про соціальне партнерство.
Видати наказ.
Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Поділля-Агросервіс", вул. Подільська, 5, с. Водички, Хмельницький район, Хмельницька область (код ЄДРПОУ 31412668) для зарахування до Державного бюджету України на рахунок № 31218206783002 через УДКСУ у м. Хмельницькому, м. Хмельницький, код ЄДРПОУ отримувача 38045529, банк одержувача - ГУДКСУ у Хмельницькій області, м. Хмельницький, МФО 815013 судовий збір в 1 827,00 грн. (одна тисяча вісімсот двадцять сім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.
Видати наказ.
Повне рішення складено 04.07.2014р.
Суддя В.В. Магера
Віддрук. 3 прим.:
1 - до справи;
2 - відповідачу (вул. Подільська, 5, с. Водички, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 31334) - рекоменд з повідомл.;
3 - прокуратура - нарочно, згідно заяви.