Справа №601/1892/13-к
Провадження № 1-кп/601/8/2014
08 липня 2014 року Кременецький районний суд Тернопільської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_5 ,
потерпілої ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12012210120000041 від 28 листопада 2012 року по обвинуваченню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою освітою, не судимого згідно статті 89 КК УКраїни, обвинуваченого за частиною 2 статті 186 КК України, -
28 листопада 2011 року у місті Збаражі Тернопільської області за ініціативи ОСОБА_4 , між ним та ОСОБА_7 виник злочинний намір на відкрите викрадення майна потерпілої ОСОБА_6 , жительки АДРЕСА_2 .
Реалізовуючи свій злочинний намір 02 грудня 2011 року біля 11 години ОСОБА_4 та ОСОБА_7 приїхали на автомобілі «Фольцваген Кадді», під керуванням обвинуваченого, в місто Кременець до вулиці Харчука, 27, де маючи намір на відкрите викрадення майна потерпілої, діючи з прямим умислом на заволодіння чужим майном, діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_7 вийшов з автомобіля, маючи при собі телефон з окремим номером, який йому дав ОСОБА_4 для того, щоб мати зв'язок з останнім, та залишився чекати ОСОБА_6 , яка зі слів ОСОБА_8 мала приїхати на легковому автомобілі чорного кольору марки «Опель», а ОСОБА_4 проїхав вище по вказаній вулиці та залишився чекати ОСОБА_7 для того, щоб після відкритого викрадення майна ОСОБА_6 залишити місце вчинення злочину на автомобілі.
Приблизно о 15 годині того ж дня ОСОБА_7 , побачивши ОСОБА_6 , яка в цей час під'їхала до свого помешкання на автомобілі «Опель Астра» та в якої в руках знаходилася жіночка сумочка, підійшов до неї та з метою відволікти її увагу, спитав як пройти до «Ботанічного саду», після чого наніс потерпілій удар в голову, спричинивши їй легкі тілесні ушкодження та вирвав належну їй жіночу сумочку вартістю 175 гривень, в якій знаходились: мобільний телефон «Самсунг» вартістю 1292 гривні, чохол для мобільного телефону вартістю 28 гривень, одна пара жіночих рукавиць вартістю 36 гривень, гаманець вартістю 105 гривень, в якому були 1554 гривні та 100 польських злотих, які згідно до курсу НБУ станом на 02 грудня 2011 року становили 239 гривень, посвідчення водія на її ім'я, технічний паспорт на автомобіль та поліс страхування на автомобіль. Після чого ОСОБА_7 з викраденим майном почав втікати вверх по вулиці до автомобіля Хомишака, однак був затриманий свідком по даному кримінальному проваджені ОСОБА_9 .
Своїми умисними діями ОСОБА_4 та ОСОБА_7 спричинили потерпілій ОСОБА_6 легкі тілесні ушкодження та матеріальну шкоду на загальну суму 3429 гривень.
Вказаними умисними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення передбачене частиною 2 статті 186 КК України, а саме відкрите викрадення чужого майна, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя і здоров'я потерпілої.
Обвинувачений ОСОБА_4 свою винуватість у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав повністю, розкаявся у скоєному, попросивши пробачення в потерпілої, однак пояснив те, що домовленість між ним та ОСОБА_7 була направлена на вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_6 на таємне викрадення її майна, а не на відкрите, як це зробив безпосередньо виконавець ОСОБА_10 .
Обвинувачений також пояснив, що в АДРЕСА_2 , а саме до будинку потерпілої, він і ОСОБА_10 приїхали на його легковому автомобілі «Фольцваген Кадді». Наблизившись до будинку, ОСОБА_10 вийшов з автомобіля та залишився чекати потерпілу з метою вчинення кримінального правопорушення, а він проїхав вверх по вулиці та залишився спостерігати, щоб ніхто не перешкодив вчиненню злочину. Прочекавши певний час, а скільки саме він не пам'ятає, бо пройшов значний проміжок часу з моменту скоєння злочину, почав рухатись вниз по вулиці, де й побачив, як ОСОБА_10 затримували та не зупинившись проїхав далі.
На думку захисника обвинуваченого та його самого, має місце ексцес виконавця, оскільки домовленість між ним та ОСОБА_10 , який вже засуджений за скоєння даного злочину, була на скоєння таємного викрадення майна, а безпосередній виконавець ОСОБА_10 заволодів майном потерпілої відкрито, про що нібито не знав обвинувачений ОСОБА_8 .
На думку суду, має місце часткове визнання вини обвинуваченим.
Не дивлячись на це, на думку суду, прокурором в судовому засіданні вина обвинуваченого в інкримінованому йому злочині доведена в повному обсязі, що також підтверджується дослідженими в ході судового розгляду кримінального провадження доказами.
Так, в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 02 грудня 2011 року, коли вона приїхала з роботи до власного будинку, побачила хлопця, який йшов по вулиці, розмовляючи по телефону, а підійшовши до неї спитався, як пройти до «Ботанічного саду», а коли вона обернулась, щоб показати як пройти до вказаного місця, ОСОБА_10 її вдарив в обличчя, вирвав у неї сумочку та почав втікати. Вона також пояснила, що зверху по вулиці їхав її сусід ОСОБА_11 , який вийшовши з автомобіля затримав ОСОБА_10 . В цей момент почав спускатись автомобіль білого кольору, і коли автомобіль наблизився до них, то ОСОБА_10 зробив спробу вирватись. Автомобіль рухався досить повільно, тому обличчя водія вона запам'ятала чітко, і коли було впізнання, то вказала на ОСОБА_8 .
В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що до нього зателефонувала дочка та розповіла, що бачила з вікна їхнього будинку, як на її маму ОСОБА_6 напав невідомий на той час чоловік, сьогодні це відомо, що це був ОСОБА_10 , який вже засуджений за вчинення даного злочину. Він також пояснив, що працює не далеко від будинку, тому приблизно через три хвилини прибув до місця вчинення злочину, а саме до місця, де ОСОБА_10 був затриманий сусідом ОСОБА_13 та допоміг утримувати ОСОБА_10 . Він також побачив автомобіль білого кольору «Фольцваген Кадді», який спускався вниз по вулиці дуже повільно, і коли він проїжджав біля них, то ОСОБА_10 зробив спробу вирватися, однак це йому не вдалося, а автомобіль поїхав далі.
В судовому засіданні свідок ОСОБА_9 пояснив, що спускаючись вниз по вулиці Харчука він побачив, як біжить ОСОБА_10 , а позаду нього ОСОБА_14 , яка була стурбована та просила про допомогу. Побачивши це, він зупинився та вийшовши з автомобіля затримав ОСОБА_10 , а потім побачив як спускався дуже повільно автомобіль «Фольцваген Кадді» білого кольору.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні під час проведеного з ним відеоконференцзв'язку, пояснив, що напад на потерпілу ОСОБА_14 з метою викрадення майна останньої, вони придумали і спланували разом з ОСОБА_8 . Він також пояснив, що до житлового будинку потерпілої в місто Кременець вони приїхали разом. По приїзді він вийшов біля житлового будинку потерпілої та залишився її чекати, а ОСОБА_8 проїхав вище по вулиці та залишився чекати на нього, щоб після заволодіння майном потерпілої, забрати його з місця вчинення злочину.
Крім показів потерпілої та свідків, вина ОСОБА_4 у вчиненні відкритого викрадення майна потерпілої ОСОБА_6 в судовому засіданні доведена наступними доказами.
Протоколом додаткового допиту потерпілої від 05 липня 2013 року, перед проведенням впізнання особи, де вона описала зовнішність ОСОБА_8 , як особи, яка проїжджала автомобілем «Фольксваген Кадді» білого кольору зразу ж після нападу на неї вже засудженим ОСОБА_10 , вказавши ознаки по яких вона впізнає особу обвинуваченого.
Фактичними даними, отриманими в ході пред'явлення особи для впізнання 10 липня 2013 року потерпілою ОСОБА_6 , яка серед чотирьох осіб вказала на особу під номером 2, яким був обвинувачений ОСОБА_8 .
Фактичними даними, отриманими в ході пред'явлення особи для впізнання 10 липня 2013 року свідком ОСОБА_12 , який серед чотирьох осіб вказав на особу під номером 3 та яку впізнав по зачісці, кольору волосся та зморшках на лобі, яким виявився обвинувачений ОСОБА_8 .
З висновку експерта №6-959/11 від 15 грудня 2011 року вбачається, що потерпілій внаслідок викрадення її особистих речей була завдана шкода на загальну суму 1636 гривень.
Під час розгляду кримінального провадження встановлено, що в гаманці знаходилось 1554 гривні та 100 польських злотих, які згідно до курсу НБУ станом на 02 грудня 2011 року становили 239 гривень.
Отже злочинними діями обвинуваченого потерпілій завдана шкода на загальну суму 3429 гривень.
Проведеною судово-медичною експертизою №2234 від 30 грудня 2011 року достовірно встановлений факт, що злочинними діями потерпілій завдані легкі тілесні ушкодження, що охоплюється диспозицією частиною 2 статті 186 КК України.
Таким чином, аналізуючи всі досліджені судом докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого частиною 2 статті 186 КК України, є доведеною під час судового розгляду кримінального провадження.
Достовірність та об'єктивність наведених доказів у суду не викликають сумнівів, так як вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, допустимість та достатність яких встановлена судом.
Суд критично оцінює покази обвинуваченого в тій частині, що він не знав, що викрадення майна потерпілої буде відкритим, так як вказував на те, що викрадення речей мало бути таємним, оскільки прокурором в судовому засіданні на спростування вказаної позиції обвинуваченого долучено як доказ, який досліджений в судовому засіданні, протокол допиту підозрюваного ОСОБА_7 , який на сьогоднішній день засуджений та вирок вступив в законну силу, з якого вбачається, що між ними була спільна домовленість про відкрите викрадення майна потерпілої, а також те. що обвинуваченим був наданий ОСОБА_10 мобільний телефон для зв'язку та повідомлення про завершення вчинення злочину з метою подачі сигналу про заволодіння майном та втечі з місця вчинення злочину.
Аналогічна позиція свідка ОСОБА_7 підтверджена ним в судовому засіданні під час проведення відеоконференцзв'язку.
Клопотань про виклик інших свідків, витребування та долучення до матеріалів справи нових доказів тощо від сторін кримінального провадження до суду не надходили.
Крім того, після дослідження в судовому засіданні тих доказів, обсяг яких був визначений судом згідно з вимогами статті 349 КПК України, з урахуванням думки сторін кримінального провадження, суд з'ясовував питання про наявність у сторін кримінального провадження доповнень. Але сторони кримінального провадження не заявили доповнень, а також клопотань про нові докази.
Вивченням особи обвинуваченого встановлено, що він неодружений, не працює, має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно, не судимий згідно статті 89 КК України, порушив міру запобіжного заходу у зв'язку з чим перебував у міжнародному розшуку по даному кримінальному провадженню.
На думку суду, обставини, які пом'якшують чи обтяжують покарання відсутні.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд у відповідності до статей 50, 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, відсутність обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання, те, що він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочин проти власності, хоча і судимість погашена, вважає, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання у виді позбавлення волі з урахуванням позитивної характеристики з місця проживання у мінімальному розмірі.
Питання щодо речових доказів слід вирішити в порядку частини 9 статті 100 КПК України.
Процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи та видатки центрального апарату МВС України на проведення екстрадиції з Італійської республіки до України відповідно до статті 124 КПК України стягнути з ОСОБА_4 на користь держави.
Цивільний позов по даному кримінальному провадженні не заявлявся.
Керуючись статтями 100, 366-368, 369-371, 373, 374, 376, 392, 393, 395 КПК України, -
ОСОБА_4 визнати виним у скоєні кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 186 КК України і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 вважати з 17 години 20 червня 2012 року.
Речові докази - змиви речовини бурого кольору, які зберігаються при матеріалах провадженя - знищити.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення товарознавчої експертизи №6-959/11 від 15 грудня 2011 року у розмірі 375 гривень 20 копійок та видатки центрального апарату МВС України на проведення екстрадиції з Італійської республіки до України у розмірі 14277 гривень 78 копійок, які перерахувати на рахунок: отримувач коштів - УК у Кременецькому районі/Кременецький район/240603004 код отримувача 037766394; банк отримувача - ГУДКСУ у Тернопільській області, м. Тернопіль; МФО - 838012; рахунок - 31118115700316.
До набрання вироком законної сили залишити без змін запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Тернопільської області через Кременецький районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженому, що перебуває під вартою в той же термін з моменту вручення копії вироку.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Головуючий: