02.07.2014 року Справа № 904/6844/13
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Прудніков В.В.(доповідач)
судді: Кузнецова І.Л., Герасименко І.М.
Секретар судового засідання Євстигнеєва Т.О.
За участю представників сторін:
від позивача: Портний М.І., представник, довіреність № 31 від 01.01.14;
від позивача: Корнієць В.А., представник, довіреність № 131 від 01.01.14;
від позивача: Пащук В.В., представник, довіреність № 12 від 01.01.14;
від відповідача: Матвєєва Т.В., представник, довіреність № 52-16/45 від 23.01.14;
від відповідача: Чобанюк Т.М., представник, довіреність № 52-16/77 від 23.01.14;
Розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.13р. у справі №904/6844/13
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ
до відповідача: Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про: стягнення 3 380,64 грн.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.13р.(суддя- Колісник І.І.) - позов задоволено. Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" плату за користування вагонами у сумі 3 380,64 грн.
Не погодившись з вищезазначеним рішенням господарського суду Дніпропетровської області, відповідач по справі звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.13р.та відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.14р. скасовано рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.13р. в задоволенні позову Державному підприємству "Придніпровська залізниця"- відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду від 25.03.14р. касаційну скаргу Державного підприємства "Придніпровська залізниця" - задоволено частково. Скасовано постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.01.14р. та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.13р. Справу передано на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Постанова мотивована, зокрема, тим, що в силу положень ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов»язання доводить особа, яка порушила зобов»язання.; письмові заперечення представників відповідача , викладені ним при підписанні відомостей плати за користування вагонами ф.ГУ-46 не свідчать самі по собі, без підтвердження належними та допустимими доказами викладених в цих запереченнях обставин, про недоведеність позивачем позовних вимог.
.Відзив на апеляційну скаргу представником ДП "Придніпровська залізниця" не надано.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Взаємовідносини залізниці з контрагентами визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та відповідними договорами. Щодо порядку та умов експлуатації залізничних під"їзних колій, подачі та збирання вагонів згідно зі ст. 21 ЗУ "Про залізничний транспорт" та ст. 71 Статуту визначаються договором.
Взаємовідносини залізниці щодо подачі та забирання вагонів між ДП "Придніпровська залізниця" та ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", регулюються договором № ПР/М-08-2/11-2476аНЮдч про експлуатацію залізничної під'їзної колії відкритого акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", яка примикає до станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці" від 06.11.08р.
На підставі укладеної вище угоди, за накладними №№ 47986815, 47986898, 47986914, 47986922, 47990460, 47898044, 42541052, 42541045, 42524165, 42524140, 42524116, 33959834, 42559930, 42524157, 33959909, 42487983, 42524090, 42524108, 721800, 609114, 47870480, 42500108, 42500157, 42500165, 42500249, 42500264, 42500272, 42500116, 42500231, 42499798, 42496935, 42496901, 42495044, 42495010, 42487876, 42487934, 42487843, 42487801, 42487975, 42487967, 42487892, 42500256, 42499954, 42499996, 42500140, 42500082, 283278, 283279, 721792, 42402396, 47717806, 47735428, 47716832, 47728316, 47717814, 42424499, 42424515, 42424523, 42424481, 42424465, 42424424, 42424416, 42415901, 42396929, 42424432, 42415968, 42415893, 42415695, 42415679, 42402503, 42424507, 42402453, 42402420, 42402461 порожні вагони власності ДП "Трансгарант Україна", ТОВ "Євраз Транс Україна", ТОВ "ТЕК Енерготранс", ТОВ "Інтерлізінвест", були прийняті залізницею до перевезення на адресу одержувача ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат". На шляху прямування, відповідно до вимог пунктів 9. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами (далі Правила), затверджених наказом Міністерства транспорту України 25.02.1999р. № 113 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 15.03.1999р. за № 165/3458, дані вагони були затримані на підставі наказів №№ 123 від 04.03.2013 року, 127 від 08.03.2013 року, 134 від 11.03.2013 року, через зайнятість колій на станції призначення Кривий Ріг, у зв'язку з неприйняттям вантажу одержувачем ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на свою під'їзну колію. За час затримки вагонів, залізницею було нараховано плату за користування спірними вагонами за відомостями ф. ГУ-46 №№19039393, 08039338, 08039336, 15039366, 15039371, 12039346, 12039345 на загальну суму 3 380,64 грн.(з ПДВ) .
Відомості плати за користування вагонами працівниками ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" підписані із запереченням: "З нарахованою сумою не згодні. ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" готовий був прийняти вагони на під'їзну колію".
Стаття 908 Цивільного кодексу України, яка кореспондується із ст. 307 Господарського кодексу України встановлює, що умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Стаття 46 Статуту залізниць України встановлює, що одержувач зобов"язаний прийняти і вивезти вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби.
Згідно зі статтею 119 Статуту за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та увільнення від зазначеної плати у разі затримки вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами користування вагонами і контейнерами. Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства.
Пунктом 6.4 Правил реєстрації та експлуатації власних вантажних вагонів встановлено, що порожні власні вагони перевозяться за перевізними документами, в яких у графі "найменування вантажу" вказується: "Власник вагона (найменування власника). Направляється до пункту навантаження (у ремонт тощо)". Порядок та розмір нарахування плати за перевезення власних приватних порожніх вагонів встановлений у пункті 17 розділ) 1 Тарифного керівництва N1. Отже, порожні приватні власні вагони, які перевозяться залізницею за повними перевізними документами зі сплатою провізної плати, мають статус "вантажу", які залізниця зобов'язана доставити на станцію призначення у цілості та збереженості і видати їх одержувачу, зазначеному в накладній, а одержувач має щодо залізниці права та обов'язки, передбачені Статутом залізниць України, зокрема, обов'язок отримати їх від залізниці, а у разі несвоєчасного приймання вагонів від залізниці - сплатити плату за користування вагонами, які знаходяться на коліях залізниці чи на станціях підходу, та збір за зберігання у розмірах, встановлених Тарифним керівництвом N1, а також інші права та обов'язки, які має одержувач відносно вантажу, що прибув на його адресу.
Відповідно до п. 12 Правил користування вагонами та контейнерами загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Згідно з п.8 Правил користування вагонами та контейнерами у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Як вбачається з матеріалів справи накази про затримку спірних вагонів на підході до станції призначення були видані через наявність на коліях станції призначення Кривий Ріг неприйнятих ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" вагонів, що надійшли на його адресу. За цим фактом станцією затримки Новоблочна у порядку передбаченому п.9,10 р. III Правил, складено акти про затримку вагонів форми ГУ-23а №№ 35 від 04.03.2013 року, 37 від 08.03.2013 року, 40 від 11.03.2013 року, акти загальної форми ГУ-23 № № 35 від 04.03.13р., 37 від 08.03.13р., 40 від 11.03.13р.
Повідомлення про затримку вагонів станцією призначення Кривий Ріг представникам комбінату вручено в порядку і строки, визначені, абз. 4 п. 10 р. III Правил користування вагонами та контейнерами.
Позивач просить стягнути плату за користування вагонами за час їх затримки з вини вантажовласника. В обґрунтування вини відповідача у затримці вагонів на станції Кривий Ріг, посилається на акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника (т. 1 а.с. 70-128), Положення про зайнятість колій на станції Кривий Ріг. Також у поясненнях (т. 3 а.с.90-91) зазначає, що після отримання відповідачем від станції Кривий Ріг повідомлення про прибуття на його адресу порожніх власних вагонів під навантаження або навантажених вагонів під вивантаження, черговий УЖДТ ВАТ «Південний ГЗК» повинен надати інформацію старшому прийомоздавальнику або маневровому диспетчеру станції Кривий Ріг про готовність забрати на під»їздну колію конкретні вагони. Після узгодження черговий цеху УЖДТ комбінату відкриває «зелений» вхідний сигнал світлофору, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі комбінатом вагони на приймально-здавальні колії власника під»їздної колії Допоміжна. Подальший рух вагонів виконується локомотивом власника колії. Залізниця самостійно не приймає рішення про приоритетність подавання вагонів на під»їздну колію ВАТ «Південний ГЗК». Вказує, що відповідачем порушено положення п. 8 договору «Про експлуатацію під»їздної колії ВАТ Південний ГЗК» , а також не дотримано вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці", що унеможливило здійснити подачу вагонів зі станції Кривий Ріг на станцію Допоміжна, та визвало скупчення вагонів на станції призначення Кривий Ріг. Факт скупчення вагонів, що надійшли на адресу ВАТ «Південний ГЗК» підтверджується, зокрема наданим Положенням про зайнятість колій на станції Кривий Ріг за весь час затримки вагонів.
Як вбачається з доданих до матеріалів справи актів загальної форми ГУ - 23 на віднесення на відповідальність вантажовласника, їх складено в порушення вимог п. 8 "Правил користування вагонами та контейнерами", згідно з яким, у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції та вантажовласником. Аналогічний припис міститься в п. 5.10 роз"яснень ВГСУ України № 0701-11/96/715/14 від 12.06.14р. та у роз»ясненнях ВГСУ № 04-5/225 від 29.09.08р. Надані позивачем акти загальної форми на віднесення на відповідальність вантажовласника підписано лише представниками залізниці, тому не можуть служити належним доказом підтвердження викладених в них обставин, вини вантажовласника у затримці вагонів на станції призначення. Посилання позивача на п. 3 "Правил складання актів", колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки "Правила користування вагонами та контейнерами" є спеціальною правовою нормою, яка визначає порядок і умови користування вагонами та контейнерами, порядок визначення плати за їх користування. Доводи про те, що на станціях Допоміжна та Кривий Ріг, відсутні повноважні представники вантажоотримувача до уваги не приймаються. Як вбачається з залізничних накладних станцією призначення є станція Кривий Ріг, де і були складено акти загальної форми. Докази виклику представників вантажоотримувача для підписання актів на віднесення на відповідальність вантажовласника, в порядку визначеному Правилами користування вагонами та контейнерами позивач не надав. Акти загальної форми про відмову в підписанні спірних актів не складались, до справи позивачем не залучено. Не узгодженість сторонами порядку та місця підписання актів на віднесення на відповідальність вантажовласника не позбавляє позивача від обов"язку складання актів в порядку, визначеному законодавством, а саме п. 8 Правил користування вагонами та контейнерами.
Відповідно до п. п. 3,5 Інструкції "Про порядок обслуговування і організації руху на під"їздному шляху ПАТ "Південний ГЗК", узгодженої сторонами по справі (т. 3 а.с. 98 ), перегін Кривий Ріг - Допоміжна - є одноколійний, обладнаний релейним полуавтомотичним блокуванням. Планування та організація роботи по обміну вагонопотоками між станціями Кривий Ріг та Допоміжна здійснюється маневровими диспетчерами станції Кривий Ріг та диспетчером зовнішнього транспорту УЖДТ «Південного ГЗК» по прямому міжстанційному зв»язку, або телефонному зв»язку.
Основні положення та порядок роботи залізниць України встановлені Правилами технічної експлуатації -нормативним відомчім документом Укрзалізниці, затвердженим наказом Міністерства транспорту України від 20.12.96р. № 411 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.02.97р. за № 50/1854. В пункті 16.3 ПТЕ зазначено, що порядок використання колій для приймання та відправлення поїздів має бути вказаний в технічно-розпорядчому акті станції. Технічно розпорядчий акт (ТРА) - нормативний документ, що регламентує безпечне і безперешкодне приймання, відправлення та проходження поїздів через станцію, безпеку внутрішньостанційної маневрової роботи й дотримання техніки безпеки. Додатком № 3 до ТРА є Інструкція про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці.
Інструкцією "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг» (т. а.с. 94-97) визначено порядок відправлення поїздів на ст. Допоміжна. Згідно з п.п 1- 4 зазначеної Інструкції ДСП ст. Кривий Ріг запитує сусідню станцію про відправлення поїзда по телефону, ДСП станції Допоміжна натискає кнопку «дача згоди», загорається зелена лампочка «отримання згоди». Після чого, ДСП станції Кривий Ріг натискає поїздну кнопку початку маршруту і здійснюється рух поїзда на ст. Допоміжна. Пунктом 8 договору «Про експлуатацію залізничної під»їзної колії ВАТ Південний ГЗК» передбачено обов»язок диспетчера цеху зовнішнього транспорту УЗТ по прямому телефонному зв»язку повідомити старшого прийомоздавальника або маневрового диспетчера станції Кривий Ріг про готовність вагонів до забирання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 42 Статуту залізниць України залізниця зобов»язана повідомити одержувача в день прибуття вантажу або до 12 години наступного дня.
Позивачем надано докази повідомлення про прибуття власних вагонів на адресу ВАТ «Південний ГЗК», які зареєстровані у книзі повідомлень фГУ-2, ксерокопії витягів з яких додані до матеріалів справи.
ПАТ «Південний ГЗК» надано суду довідку про наявність вільних колій на станції Допоміжна на підтвердження можливості прийняти спірні вагони зі станції Кривий Ріг. Але відповідачем не представлено суду доказів в підтвердження факту прийняття ним заходів по реагуванню на повідомлення позивача про подавання вагонів, у тому числі доказів повідомлення позивача про готовність вагонів до забирання, виконання ним вимог Інструкції "Про порядок користування пристроями маршрутно-релейної централізації станції Кривий Ріг Придніпровської залізниці". Факт здійснення відповідачем зазначених дій позивач заперечує.
За даних обставин слід визнати, що за відсутністю згоди відповідача на прийняття вагонів на свою під»їздну колію, не включення «зеленого» вхідного сигналу світлофора, який дозволяє залізниці своїм локомотивом доставити запитуємі вагони на приймально-здавальні колії станції Допоміжна, залізниця була позбавлена можливості виконати покладені на неї зобов»язання за договором. Посилання відповідача на те, що відповідно до «Положення про зайнятість колій» була можливість у залізниці подати спірні вагони на колії станції Кривий Ріг до уваги не приймаються.
Відповідно до Роз»яснень ВГСУ від 12.06.14р. №0701-11/96/715/14 визначення можливості або неможливості доставити на станцію призначення затримані вагони у певний інтервал часу відноситься до технологічної роботи залізниці, для чого необхідні спеціальні знання диспетчера з руху поїздів.
Зайнятість прийомо-відправочних колій по ст. Кривий Ріг, згідно з технологічним процесом роботи станції планує поїзний диспетчер дирекції з урахуванням підводу під навантаження порожніх вагонів парку УЗ і власних, вагонів з вантажами на адресу підприємства, маневрової роботи, необхідності приймання навантажених маршрутів і ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", обгону локомотивів, для чого необхідна наявність вільних колій станції. Згідно п. 13.2.1 п. 14.2 Інструкції з руху поїздів і маневрової роботи на залізницях України, затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв"язку України від 31.08.05р. № 5076, приймання поїздів на станцію має проводитись на вільні колії, які призначені для цього технічно - розпорядчим актом станції.
З огляду на це, посилання відповідача на наявність на станції призначення вільних колій, як на доказ відсутності своєї вини у затримці вагонів є безпідставними.
Відповідно до ч. 1 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини у порушенні зобов»язання доводить особа, яка порушила зобов»язання. Належних доказів на підтвердження відсутності своєї вини у затримці спірних вагонів відповідачем не надано.
Викладені вище обставини свідчать, що затримка вагонів на станції Новоблочна мала місце з вини вантажоодержувача, яким не своєчасно забиралися вагони на свою під»їздну колію, що призвело до скупченості вагонів на станції призначення Кривий Ріг. Тому вимоги позивача про стягнення з відповідача плати за користування вагонами за час їх затримки з вини останнього є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.
З ВАТ «Південний ГЗК» підлягає стягненню на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ плата за користування спірними вагонами у сумі 3 380,64 грн.
Керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 04.11.13р. у справі №904/6844/13- залишити без задоволення.
Позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця" задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" м. Кривий Ріг на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" м. Дніпропетровськ плату за користування вагонами у сумі 3 380,64 грн.; судовий збір у розмірі 2580, 75 грн., в тому числі за розгляд апеляційної скарги.
Зобов»язати господарський суд Дніпропетровської області видати наказ на виконання зазначеної постанови.
Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у порядку і строки визначені ст. 110 Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя В.В. Прудніков
Суддя І.Л. Кузнецова
Суддя І.М. Герасименко
07.07.14