Рішення від 08.07.2014 по справі 323/1205/14-ц

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

№22-ц/778/2976/14 Головуючий у 1 інстанції Галчанський С.В.

Суддя-доповідач Дзярук М.П.

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2014 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Крилової О.В.,

Суддів: Дзярука М.П.,

Трофимової Д.А.,

При секретарі Семенчук О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3на рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2014 року у справі за позовом ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВРАИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

У квітні 2014 року ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_3, про стягнення заборгованості.

В позові зазначало, що відповідно до укладеного договору №DNABRX06290050 від 16.10.2007 року ОСОБА_3 16.10.2007 року отримала кредит у розмірі 4 314,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12.00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

ОСОБА_3 підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам «Розстрочка» складають між нею і Банком Договір, про що свідчить підпис ОСОБА_3 у заяві. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному по рядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором ОСОБА_3 станом на 25,03.2014 року має заборгованість - 39909,92 грн., яка складається з наступного: 3919,66 грн. - заборгованість за кредитом; 605,00 грн. - заборгованість за процентами за користування кредитом; 2381,42 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом; 30627,18 грн. - пеня за несвоєчасність виконання за користування кредитом; а також штрафи: 500.00 грн. - штраф (фіксована частина), 1876,66 грн. - штраф (процентна складова).

Посилаючись на вказані обставини, ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просив суд стягнути з ОСОБА_3 на свою користь заборгованість у розмірі 39909,92 грн. за кредитним договором №DNABRX06290050 від 16.10.2007 року, та судові витрати.

Рішенням Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2014 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором без номеру від 16.10.2007року в розмірі 39909 грн. 92 коп.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» суму сплаченого судового збору в розмірі 399 грн. 10 коп. на рахунок.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність, порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, ухваленим на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із роз'ясненням Пленуму Верховного Суду України, що міститься в п.2 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» № 14 від 18 грудня 2009 року, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до ст. 2 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до ст. 8 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Якщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Обґрунтованим вважається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені у судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також, якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» суд першої інстанції виходив з того, що між ПАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_3 не склалися кредитні відносини, оскільки заяву відповідача про надання кредиту не можна вважати належною формою укладеного кредитного договору, тому має місце безпідставне набуття відповідачем коштів. Однак, посилаючись на практику апеляційного суду Запорізької області в таких справах, суд першої інстанції задовольнив позов.

З такою позицією колегія суддів не погоджується, виходячи зі слідуючого.

З матеріалів справи вбачається, що згідно із заявою Позичальника № DNABRX06290050 від 16.10.2007р., відповідачка просила надати їй строковий кредит в сумі 4314,00 грн. строком до 16.10.2009р., з відсотковою ставкою 1% на місяць.

Заява також містить положення про те, що ОСОБА_3 ознайомлена з умовами надання споживчого кредиту ( Розстрочка), (Стандарт), які були надані їй у письмовій формі. Своїм підписом вона підтвердила факт про надану їй повну інформацію щодо умов кредитування в ПАТ КБ «ПриватБанк». Відповідачка також висловила свою згоду з тим, що ця заява разом із запропонованими банком умовами надання споживчого кредиту фізичним особам ( Розстрочка), (Стандарт), а також тарифами складає кредитно-заставний договір між нею та ПАТ КБ «ПриватБанк». Зазначене спростовує висновки суду першої інстанції щодо відсутності інформації, що Умови та Тарифи є невід'ємною частиною кредитного договору між сторонами і що між сторонами не виникли кредитні відносини.

Пунктами 5.1., 5.3. Умов визначено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,5% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочки, але не менше 1 гривні; при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. + 5% від суми заборгованості.

Відповідно до п.5.5. вказаних Умов терміни позовної давності по вимогах про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлюється сторонами тривалістю 5 років.

Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 ч.2 ст.258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність в один рік для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі - ч.1 ст.259 ЦК України.

Даний договір є чинним, а відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Враховуючи, що сторони при укладенні кредитного договору домовились про збільшення позовної давності до 5 років, твердження відповідача про сплив строку позовної давності не ґрунтується на матеріалах справи та не відповідає вимогам закону.

Статтями 1049, 1054 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виходячи з положень статей 1050, 625, 549-552 ЦК України, у випадку несвоєчасного повернення кредитних коштів передбачено можливість стягнення суми боргу, процентів, неустойки, розмір яких встановлюється актом цивільного законодавства або договором.

Банк свої зобов'язання по кредитному договору виконав належним чином. У свою чергу відповідач порушив умови укладеного договору, в частині своєчасного погашення платежів, передбачених умовами кредитного договору, у зв'язку з чим станом на 25.03. 2014 року має заборгованість по кредитному договору №DNABRX06290050 від 16.10.2007 року всього у розмірі 39 909,92 грн., з якої: заборгованість за кредитом - 3 919,66 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 605,00 грн.; заборгованість по комісії за користування кредитом - 2 381,42 грн.; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 30 627,18 грн.; штраф (фіксована частина) - 500,00 грн.; штраф (процентна складова) - 1 876,66 грн.

Ухвалюючи рішення про повне задоволення позовних вимог, суд першої інстанції не звернув увагу на наступне.

Згідно зі ст.ст. 549, 550 ЦК України, неустойкою є штраф або пеня, та право на неї виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданим невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до вимог ст.ст. 549 - 552 ЦК України.

Згідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України, - розмір неустойки (пеня, штраф) може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Із матеріалів справи вбачається, що після укладення кредитного договору №DNABRX06290050 від 16.10.2007 року, відповідач порушував його умови, внаслідок чого утворилася заборгованість, однак з позовними вимогами до ОСОБА_3 ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся тільки 09.04.2014р.

Беручи до уваги наведене, ступінь виконання зобов'язання боржником, розмір відсотків стягуваної неустойки порівняно з розміром отриманого відповідачем кредиту, співвідношення пред'явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов'язання, позицію відповідача, який заперечує проти заявлених до нього вимог, а також факт значної затримки звернення позивача з позовом до суду, колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором з 30 627,18 грн. до 4 000,00 грн., що буде відповідати вимогам закону та матеріалам справи. З огляду на зазначене підлягає зменшенню і процентна складова штрафу з 1 876,66 грн. до 543,30 грн.

На підставі ч. 5 ст. 88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, то відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що у вказаній справі складає 365,40 грн.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,313,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Рішення Оріхівського районного суду Запорізької області від 21 травня 2014 року у цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №DNABRX06290050 від 16.10.2007 року у розмірі 11 951,38 грн., яка складається із наступного: заборгованості за кредитом - 3 919,66 грн., заборгованості по процентам за користування кредитом - 605,00 грн., заборгованості по комісії - 2 381,42 грн., пені за несвоєчасне виконання зобов'язань - 4 000,00 грн., штрафів: 500 грн. - фіксована частина, 545,30 грн. - процентна складова та судовий збір в сумі 365,40 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Попередній документ
39654005
Наступний документ
39654007
Інформація про рішення:
№ рішення: 39654006
№ справи: 323/1205/14-ц
Дата рішення: 08.07.2014
Дата публікації: 11.07.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Запорізької області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу