23 червня 2014 року Справа № 29950/10
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого-судді Довга О.І.,
судді Ліщинський А.М.,
судді Матковська З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року у справі № 2а-3455/10/2270 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Городоцької міжрайонної податкової інспекції про застосування штрафних санкцій, -
11.05.2010 року позивач звернувся з адміністративним позовом до Городоцької міжрайонної податкової інспекції про застосування штрафних санкцій. Позивач вважає, що позапланова виїзна перевірка, за результатами якої прийняте рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 листопада 2009 року №0001132342, проведена відповідачем з порушеннями вимог чинного законодавства України та з перевищенням своїх повноважень, оскільки:
1) перед перевіркою позивачу не вручено під розписку копію наказу про проведення позапланової перевірки, із зазначенням підстав проведення позапланової виїзної перевірки, дати її початку та дати закінчення;
2) відсутня постанова слідчого або рішення суду про призначення позапланової виїзної перевірки.
3) перевірка була проведена у відсутність позивача та її уповноваженої особи;
4) перевірка була проведена у присутності особи, яка не працює у позивача та не має відношення до неї;
Разом з тим, позивач вважає, що штрафні санкції за порушення пунктів : 2.2, 2.6,7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, п.8 Порядку "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та порядку його видачі", затвердженого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №752/4045, п.5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1269 застосовано безпідставно, так як висновки перевіряючих базуються не на конкретних документальних доказах, а на поясненнях особи ОСОБА_2, яка не є її працівником, та у період з 27.10.2009 року по 02.11.2009 року вона не могла працювати у аптеці №2 за адресою : м.Полонне, вул.Л.Українки,125. Крім того, аптека №2 не працювала у вказаний період, реалізація ліків не здійснювалась, виручка не отримувалась, а тому відсутні записи у книзі обліку доходів та витрат форми 10 за період 27.10.2009 року по 02.11.2009 року в графі "сума виручки (доходу)", заповнення вказаної графи з нулями у ті дні, в яких відсутня виручка чинне законодавство України не вимагає.
Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним та скасоване рішення №0001132342 від 23.11.2009 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 12230,00 грн.
Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідач подав апеляційну скаргу. Вважає, що при розгляді справи та прийнятті рішення не в повній мірі досліджено та витребувано всі докази. Зокрема, не взято до уваги той факт, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій, послужив акт перевірки проведеної працівниками ДПІ у Полонському районі. Представником відповідача заявлялось клопотання про необхідність залучити в якості третьої особи на стороні відповідача ДПІ у Полонському районі для отримання додаткових пояснень щодо самого факту перевірки, проте судом дане клопотання не було взяте до уваги. Просить скасувати рішення суду І-ї інстанції, постановити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату,час і місце судового засідання .
Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних міркувань.
Судом І-ї інстанції встановлено, що позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_3, 20.08.2002 року зареєстрована Городоцькою районною державною адміністрацією Хмельницької області (Свідоцтво про державну реєстрацію серії В01 №689065), є платником єдиного податку відповідно до Свідоцтва про сплату єдиного податку від 10.12.2008 року серії Є №905602. Видом діяльності позивача є роздрібна торгівля з лотків та на ринках. Відповідно до наказу ДПІ у Полонському районі № 406 від 03.11.2009 року "Про проведення позапланової виїзної перевірки ", виданого на підставі ч.7 11-1. п.2 ст.11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", та направлень на проведення перевірки від 03.11.2009 №№ 10,11,12, які отримані під розписку ОСОБА_2, посадовими особами ДПІ у Полонському районі Хмельницької області проведена позапланова виїзна перевірка позивача щодо дотримання вимог Закону України від 06.07.1995 року №265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", Закону України від 23.03.1996р. №98/96-ВР "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", Закону України від 19.12.1995 року №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів". На підставі акту перевірки дотримання порядку ведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 03.11.2009 року відповідачем прийняте рішення №0001132342 від 23.11.2009 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 12230,00 грн., за порушення п.п. 2.2, 2.6,7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, п.8 Порядку "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та порядку його видачі", затвердженого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №752/4045, п.5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1269.
Також судом встановлено, що посадові особи ДПІ у Полонському районі не виконали вимоги Закону України "Про державну податкову службу в Україні", вручили копію наказу ДПІ у Полонському районі №406 від 03.11.2009 року та направлення на проведення перевірки від 03.11.2009 року №№ 10,11,12 ОСОБА_2 яка не є працівником та уповноваженою особою фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 Крім того встановлено, що аптека №2 у м.Полоному не працювала у період з 27.10.2009 року по 02.11.2009 року, що підтверджується розпорядженнями ФОП ОСОБА_3 від 26.10.2009р. "Про тимчасове призупинення роботи торгівельного підрозділу в м.Полонне по вул.Л.Українки,125" та від 02.11.2009 р. «Про відновлення роботи торгівельного підрозділу в м.Полонне по вул.Л.Українки,125».
Згідно з ст.11-2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.
Згідно з п. 6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого проводити державну регуляторну політику.
Відповідно до п.8 Порядку "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та порядку його видачі", затвердженого ДПА України від 29.10.1999 року №599 та додатку №10 до Інструкції про оподаткування доходів фізичних осіб від зайняття підприємницькою діяльністю, затвердженої наказом ГДПІ України від 21.04.1993р. №12 платники єдиного податку ведуть Книгу для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення проведених господарських і фінансових операцій. У ній обов'язково заповнюють лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "суму виручки (доходу)", "чистий дохід". Таким чином, в разі відсутності виручки, її відсутність не відображається в книзі форми 10.
Таким чином колегія суддів прийшла до висновків, що позивачем не було допущено порушення п.п. 2.2, 2.6,7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні", затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №637, п.8 Порядку "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та порядку його видачі", затвердженого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 року за №752/4045, п.5 Порядку ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року №1269. Апелянтом не доведена, а судом не встановлена правомірність рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 23 листопада 2009 року №0001132342, а відтак апеляційну скаргу слід відхилити.
З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Городоцької міжрайонної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21.06.2010 року у справі № 2а-3455/10/2270 без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції..
Головуючий суддя Довга О.І.
Судді Ліщинський А.М.
Матковська З.М.