23 січня 2007 р.
№ 8/1767
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
судді Васищака І.М.,
судді Палій В.М.,
розглянувши
касаційну скаргу Національної акціонерної компанії “Украгролізинг»
на рішення від 15.05.2006р.
господарського суду Хмельницької області
у справі №8/1767 господарського суду Хмельницької області
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ХмельницькЛізингАгроІнвест
до Національної акціонерної компанії “Украгролізинг» в особі Хмельницької філії
про визнання договору недійсним
Національна акціонерна компанія “Украгролізинг» звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.05.2006р. у справі №8/1767. Одночасно скаржником подано клопотання про відновлення строку, встановленого для оскарження судового акта в касаційному порядку.
Подане клопотання про відновлення пропущеного строку підлягає відхиленню, а касаційна скарга - поверненню скаржнику з таких підстав.
Так, відповідно до ст.110 ГПК України касаційна скарга може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили, в силу ч.3 ст.85 ГПК України, після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Оскаржуване рішення прийняте та оголошено судом 15.05.2006р., отже, набрало законної сили 25.05.2006р. Таким чином, останній строк для оскарження його у касаційному порядку -26.06.2006р. (25.06- вихідний день).
Як вбачається, касаційна скарга скаржником здана відділенню зв'язку №1 м. Києва для відправлення господарському суду Хмельницької області лише 29.12.2006р., тобто з порушенням встановленого строку.
Згідно ст.53 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Звертаючись з клопотанням про відновлення пропущеного строку, скаржник вказує на те, що про прийняте у даній справі рішення дізнався лише 20.12.2006р., оскільки його представник не доповідав йому про розгляд даного спору у господарському суді.
Разом з тим, вказані обставини не можуть бути взяті до уваги судом з наступних підстав.
В силу ст.87 ГПК України, рішення та ухвали розсилаються сторонам, прокурору, який брав участь в судовому процесі, третім особам не пізніше п'яти днів після їх прийняття або вручаються їм під розписку, якщо інше не передбачено ГПК України.
З матеріалів справи вбачається, що копія оскаржуваного рішення направлена сторонам, у т.ч. скаржнику в особі його відособленого підрозділу 18.05.2006р., тобто без порушення встановленого строку. При цьому, не виконання керівником структурного підрозділу відповідача обов'язків, що виникли в силу відносин представництва, не можна вважати поважною причиною пропуску строку, встановленого для оскарження судового акта в касаційному порядку.
Крім того, скаржником, в порушення вимог ст.33 ГПК України, не підтверджено належними та допустимими доказами обставини, на які він посилається у відповідному клопотанні, зокрема, те, що про прийняте рішення йому стало відомо лише 20.12.2006р. При цьому, вказане твердження спростовується матеріалами касаційної скарги. Так, як вбачається з платіжного доручення №1502 від 04.12.2006р., у якому зазначено в графі призначення платежу “держмито за подання касаційної скарги до Вищого господарського суду у справі №8/1767», принаймні станом на 04.12.2006р. про таке рішення вже було відомо скаржнику і він мав намір його оскаржити.
З огляду на наведене, відсутні підстави для відновлення пропущеного строку.
Відхилення клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційної скарги є підставою для повернення поданої касаційної скарги скаржнику.
Перераховане державне мито у сумі 42,50грн. відповідно до платіжного доручення №1502 від 04.12.2006р. підлягає поверненню з державного бюджету на підставі п.2 ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993р. “Про державне мито».
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.47, 53, 86, п.5 ст.1113 ГПК України, колегія суддів
1. У задоволенні клопотання Національної акціонерної компанії “Украгролізинг» про відновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги відмовити.
2. Касаційну скаргу Національної акціонерної компанії »Украгролізинг» на рішення господарського суду Хмельницької області від 15.05.2006р. у справі №8/1767, а також додані до неї документи повернути.
3. Видати Національній акціонерній компанії “Украгролізинг» довідку на повернення з державного бюджету державного мита у сумі 42,50 грн., перерахованого відповідно до платіжного доручення №1502 від 04.12.2006р.
Головуючий суддя М.Кузьменко Суддя І.Васищак
Суддя В.Палій