м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
15.01.2007 року Справа НОМЕР_10/674ад
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Перлова Д.Ю.
суддів Лазненко Л.Л.
Журавльової Л.І.
Склад судової колегії призначено розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 08.12.06. Розпорядженням від 12.01.07 склад судової колегії було змінено
при секретарі
судового засідання Черніковій Я.В.
за участю представників сторін
від позивача Чернявська Т.І., дов. № 5/21-130 від 09.01.07
від відповідача не прибув
від третьої особи не прибув
розглянувши матеріали
апеляційної скарги Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Луганській області
на постанову
господарського суду Луганської області
від 24.11.2006
у справі №10/674ад (суддя Мінська Т.М.)
за позовом Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Луганській області
до Суб»єкта підприємницької діяльності -фізичної особи
ОСОБА_1, м.Луганськ
за участю третьої особи,
яка не заявляє самостійних вимог
на предмет спору,
на стороні позивача Ленінської міжрайонної державної податкової
інспекції у м.Луганську
про стягнення 7191 грн. 60 коп.
Постановою господарського суду Луганської області від 24.11.2006 у справі №10/674ад було частково задоволено позов Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Луганській області (далі - РУДААК), стягнуто з відповідача фінансові санкції в сумі 2397 грн. 20 коп. за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, у задоволені решти вимог відмовлено.
Місцевий господарський суд дійшов висновку щодо правомірності застосування до відповідача санкції, передбаченої абзацем 4 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі - Закон 481) та відмовив у задоволенні позову щодо застосування до відповідача штрафних санкцій за порушення ст.10 Закону 481 - здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності засвідчених постачальником копій сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання та порушення ст.6 Декрету КМУ "Про акцизний збір" від 26.12.1992 №18-92, здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі. Відмовляючи у задоволення зазначених вимог суд посилався на Закон України № 2189-ІV від 18.11.2004 «Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів», що набув чинності 16.12.2004, яким скасовано відповідальність за вказані вище порушення, та положення статті 58 Конституції України щодо зворотної дії законів та інших нормативно-правових актів у часі.
Регіональне управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом під акцизних товарів ДПА України в Луганській області, не погодившись з прийнятою постановою, звернулось до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову в частині відмови у задоволенні позову, стягнути з відповідача фінансові санкції у розмірі 4 794 грн. 40 коп., посилаючись на те, що постанова суду в частині відмови у задоволенні позову прийнята з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, оскільки ч. 1 ст. 58 Конституції України не розповсюджується на суб»єктів підприємницької діяльності.
Відповідач та третя особа у справі заперечень на апеляційну скаргу не надали, правом участі у судовому засіданні не скористалися, хоча були належним чином повідомлені про час та місце його проведення, що відповідно до положень ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_1(відповідач у справі), зареєстрована виконавчим комітетом Луганської міської ради 02.02.1999.
03.02.2004 ДПІ в Артемівському районі проведено перевірку господарської одиниці -торгове місце НОМЕР_1 на території ринка “Луганський базар», що належить відповідачу, за результатами якої складено актНОМЕР_2
Перевіркою встановлено факт реалізації відповідачем 1 пачки сигарет «Парламент» за ціною 6 грн., за відсутності у продавця ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Також було встановлено, що роздрібна торгівля тютюновими виробами здійснюється без наявності сертифіката відповідності або сертифіката про визнання чи їх копії, засвідчених постачальником, та за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у місці торгівлі.
Відповідач погодився з висновками податкового органу щодо порушення вимог законодавства в сфері роздрібної торгівлі тютюновими виробами, що підтверджується наданими працівникам перевіряючого органу поясненнями (а.с. 10). Будь-яких заперечень чи доказів які б спростовували матеріали перевірки відповідачем суду надано не було.
Статтею 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір» від 26.12.1992. №18-92 встановлено, що у суб'єкта підприємницької діяльності, що здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами, на які встановлено ставки акцизного збору у відсотках до обороту, у місці торгівлі такими товарами на видному місці повинні бути розміщені засвідчені виробником або імпортером копії чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари. На тютюнові вироби згідно ст. 1 Закону України “Про ставки акцизного збору на тютюнові вироби» ці ставки встановлені у відсотках до обороту.
Згідно абзацу 5 частини 2 ст. 17 Закону 481 до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
роздрібної торгівлі тютюновими виробами за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі, - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень, а також - у разі роздрібної торгівлі алкогольними напоями без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 1700 гривень.
Відповідно до ст. 10 Закону 481 спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби підлягають обов'язковій сертифікації в порядку та у строки, визначені законодавством.
Згідно абзацу 6 частини 2 ст. 17 Закону 481 до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі:
оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності засвідченої постачальником копії сертифіката відповідності або сертифіката про визнання - 200 відсотків вартості отриманої для реалізації партії товарів, але не менше 1 700 гривень.
На момент перевірки у місці здійснення торгівлі, згідно опису (а.с. 9), знаходилось тютюнових виробів на загальну суму 1198 грн. 60 коп.
На підставі акту перевірки 03.02.2004 РУДААК ДПА України прийнято рішення НОМЕР_3 (а.с. 13) про застосування до приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_1 штрафних санкцій у сумі 7 191 грн. 60 коп.:
за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами - 2397 грн. 20 коп.,
за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності засвідчених постачальником копій сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі -2397 грн. 20 коп.,
за роздрібну торгівлю тютюновими виробами за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, які продаються у такому місці торгівлі - 2397 грн. 20 коп., передбачених абзацами 5, 6 ст. 17 Закону 481.
Рішення про застосування фінансових санкцій направлено відповідачу рекомендованим листом і вручено відповідачу 09.03.2004., що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 14).
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем допущені вищевказані порушення і штрафні санкції застосовані правомірно.
Проте місцевий господарський суд правомірно відмовив у задоволені позову в частині стягнення штрафних санкцій за здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без наявності засвідчених постачальником копій сертифікатів відповідності або свідоцтв про визнання та за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, оскільки з 16.12.2004. набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів». Згідно п. 10 цього Закону внесено такі зміни до Закону 481: у частині другій статті 17 абзац шостий виключено, і виключено з абзацу 5 положення щодо роздрібної торгівлі тютюновими виробами за відсутності у місці торгівлі засвідчених виробником або імпортером копій чинних декларацій про максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби.
Таким чином, скасована відповідальність за два порушення, за які позивач просив стягнути штрафні санкції з відповідача в загальній сумі 4794 грн. 40 коп.
Судова колегія апеляційної інстанції не погоджується з доводами апеляційної скарги щодо не розповсюдження на відповідача положень статті 58 Конституції України, оскільки відповідач є підприємцем, а положення цієї статті стосуються лише фізичних осіб.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Згідно Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України від 09.02.1999. у справі N 1-7/99 положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).
Дане положення застосовується і до фізичної особи -суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки остання не має самостійного балансу і у випадках фінансової відповідальності фактично фізична особа відповідає своїм майном.
Згідно ст. 128 Господарського кодексу України громадянин-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення. Дана норма кореспондується з нормою ст. 52 ЦК, якою передбачено, що фізична особа -підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
За таких обставин до фізичної особи -підприємця як і до фізичної особи, яка не є суб»єктом підприємницької діяльності, повинні застосуватися норми законів та інші нормативно-правові актів, які пом'якшують або скасовують раніше встановлену відповідальність.
Пунктом 10 Постанови Кабінету Міністрів України від 2 червня 2003 р. N 790 “Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (надалі -Постанова 790) встановлено, що у разі невиконання суб'єктом підприємницької діяльності рішення про застосування фінансових санкцій протягом 30 днів після його отримання сума санкцій стягується на підставі рішення суду.
Судова колегія звертає увагу на те, що штрафні санкції, що застосовуються податковим органом є конфіскаційними, стягуються в доход держави за рішенням суду у разі порушення суб»єктами господарювання встановлених правил здійснення господарської діяльності і по суті є адміністративно-господарськими, а не цивільно-правовими санкціями. Тому до них повинні застосовуватися приписи ст. 250 Господарського суду України і застосовуватися ці санкції можуть лише в межах визначених цією статтею строків.
На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку про те, що доводи заявника скарги спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, постанова суду відповідає чинному законодавству і скасуванню не підлягає.
Питання про судовий збір за апеляційною скаргою не вирішується, оскільки скаржник звільнений від його оплати.
Керуючись статтями 160, 167, 195, 196, 198 п.1 ч. 1, 200, 205 п. 1 ч. 1, 206, 254, пунктами 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
1. Апеляційну скаргу Регіонального управління Департаменту з питань адміністрування акцизного збору і контролю за виробництвом та обігом підакцизних товарів ДПА України у Луганській області на постанову господарського суду Луганської області від 24.11.06 у справі №10/674ад залишити без задоволення.
2. Постанову господарського суду Луганської області від 24.11.06 у справі №10/674ад залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Ухвалу апеляційної інстанції може бути оскаржено протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили у касаційному порядку.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала апеляційної інстанції виготовлена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частин ухвали.
Головуючий суддя Д.Ю. Перлов
Суддя Л.Л. Лазненко
Суддя Л.І. Журавльова