30.01.07р.
Справа № "З"10/60-07
За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ
до Приватного підприємця ОСОБА_2, м. Дніпропетровськ
про розгляд заяви про вжиття запобіжних заходів
Суддя Кощеєв І.М.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_3 (договор № б/н від 29.01.07р.)
Від відповідача: ОСОБА_4 (дор.№ б/н від 01.12.06р.)
Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову відносно Відповідача , в якій просить:
- здійснити огляд приміщення, в якому знаходиться орендоване місце, згідно з договором НОМЕР_1 від 01.12.2006р.;
- заборонити відповідачеві та іншим особам вчиняти будь-які дії, що стосуються предмету спору.
Представник Відповідача проти задоволення заяви Позивача заперечував, зазначаючи на її безпідставність.
Дослідивши додані до заяви документи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив :
Відповідно до ст. 43-1 ГПК України, особа, яка має підстави побоюватись, що подача потрібних для неї доказів стане згодом неможливою або утрудненою, а також підстави вважати, що її права порушені або існує реальна загроза їх порушення, має право звернутися до господарського суду з заявою про вжиття запобіжних заходів до подання позову.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 29.01.2007 р. порушено провадження у справі № 10/73-07 за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2 про продовження терміну дії договору оренди нерухомого майна укладеного між сторонами ( на який посилався заявник у вищезаначеній заяві про вжиття запобіжних заходів, як підставу звернення до суду ).
Заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня винесення ухвали про вжиття запобіжних заходів. Після подання заявником позовної заяви запобіжні заходи діють як заходи забезпечення позову ( ст. 43-3 ГПК України ).
Таким чином, на час розгляду заяви Приватного підприємця ОСОБА_1 про вжиття запобіжних заходів, заявником вже була подана відповідна позовна заява.
Ст. 43-2 ГПК України передбачає види запобіжних заходів. Так, запобіжні заходи включають: 1) витребування доказів; 2) огляд приміщень, в яких відбуваються дії, пов'язані з порушенням прав; 3) накладення арешту на майно, що належить особі, щодо якої вжито запобіжні заходи, і знаходиться в неї або в інших осіб.
Тобто, положення ст. 43-2 ГПК України не передбачає такого виду запобіжних заходів, як просить заявник -заборони відповідачеві та іншим особам вчиняти будь-які дії, що стосуються предмету спору.
Щодо запобіжних заходів пов»язаних із здійсненням огляду приміщення в якому знаходиться орендоване місце, згідно договору НОМЕР_1 від 01.12.2006 р., то заявником не доведену суду існування у Приватного підприємця ОСОБА_1 підстав побоюватись, що не вжиття вказаних запобіжних заходів судом призведе до порушення прав або існування реальної загрози їх порушення.
Згідно зі ст. 43-4 ГПК України, у разі відсутності підстав, встановлених статтею 43-1 цього Кодексу, господарський суд виносить ухвалу про відмову в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів.
Враховуючи наведене, господарський суд не знаходить підстав для задоволення заяви про вжиття запобіжних заходів.
Згідно зазначеного, керуючись ст. ст. 22, 33, 43-1 -43-4, 86 ГПК України, господарський суд, -
Відмовити в задоволенні заяви Приватного підприємця ОСОБА_1 про вжиття запобіжних заходів.
Оскарження ухвали щодо відмови в задоволенні заяви про вжиття запобіжних заходів, відбувається в порядку передбаченому ст. 43-8 ГПК України.
Суддя
І.М. Кощеєв