Справа № 815/3053/14
25 червня 2014 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Токмілової Л.М.,
за участю:
секретаря - Музика А.О.,
представника позивача - Дементьєвої О.В.,
представників відповідача - Мікулінської В.Є., Острик О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом Управління капітального будівництва Одеської міської ради до Прокуратури м. Одеси про визнання незаконною та скасування постанови від 12 травня 2014 року,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління капітального будівництва Одеської міської ради до Прокуратури м. Одеси про визнання незаконною та скасування постанови від 12 травня 2014 року.
В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що винесена Прокуратурою м. Одеси постанова про проведення перевірки не відповідає нормам Закону України «Про прокуратуру», «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про основні засади здійснення фінансового контролю в Україні» та підлягає визнанню її протиправною та скасуванню.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві (а.с.4-6).
Представники відповідача позовні вимоги не визнали, просили відмовити в задоволенні позову, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на позов (а.с.23-26).
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, суд приходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, прокуратурою міста Одеси, відповідно до «Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів» ( далі - Положення) яке затверджене Наказом Генерального прокурора України №111 від 12.11.2012 винесено постанову від 12.05.2014р. по проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів.
Постанову винесено на підставі того, що прокуратурою м. Одеси опрацьована інформація прокуратури Одеської області та встановлено, що для будівництві житлових будинків управлінням капітального будівництва Одеської міської ради, ПП «БМУ «Чорноморрембуд» та іншими особами 30.03.2007 року укладено договір про спільну діяльність. 16.03.2012 року зазначеними особами підписано договір про спільну діяльність у новій редакції.
Згідно умов вказаного договору, ПП «БМУ «Чорноморрембуд», як забудовник після завершення будівництва фактично зобов'язаний передати у власність територіальної громади міста 20% загальної площі забудованого житла.
Проте, за наявною інформацією в 2013 році вищезазначеними особами, зокрема й управлінням капітального будівництва Одеської міської ради, підписано додаткову угоду до договору, якою виключено умову передачі в розпорядження міста 20% збудованого житлового фонду.
Отже, відповідачем прийнято до уваги вказані обставини, які можуть свідчити про неправомірні дії службових осіб Управління капітального будівництва Одеської міської ради, наслідком яких є не отримання територіальною громадою міста Одеси житлових квартир, передача яких була передбачена договором.
Відповідно до 2.1. Положення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проводяться, окрім іншого, за власною ініціативою прокурора.
Підставами для проведення перевірки прокурором, відповідно до п.п.2.4., є дані, що свідчать про можливі порушення законності.
Висновки про наявність підстав для проведення перевірки можуть бути зроблені за наслідками проведених аналізів, узагальнень, опрацювання інформацій про стан законності, вивчень актів та матеріалів органів державного нагляду (контролю), матеріалів розгляду судами цивільних, адміністративних, господарських справ та справ про адміністративні правопорушення, матеріалів кримінальних проваджень, інформаційних баз даних державних органів, повідомлень у засобах масової інформації, мережі Інтернет та з інших джерел.
В постанові, як того вимагає п. 2.4. Положення зафіксовано дані, що свідчать про можливі порушення законності.
Щодо доводів позивача щодо порушення вимог ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора.
Частиною 1 пунктом 2 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право: витребувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій рішення, розпорядження, інструкції, накази та інші акти і документи, одержувати інформацію про стан законності і заходи щодо її забезпечення, мати доступ до відповідних інформаційних баз даних державних органів.
Тому, відповідачем - прокуратурою м. Одеси 14.04.2014 року та 12.05.2014 року перед початком перевірки в порядку вимог ст.ст. 8, 20 Закону України «Про прокуратуру» надано запити на адресу Управління (а.с.43-44), щодо надання інформації за об'єктом містобудування за адресою: м. Одеса, мкр. 111-4-1 ж/р Котовського, на що Управлінням не надало інформації, та витребувані документи для відповідного опрацювання та аналізу.
Як того вимагає Положення ( п. 1.4.) Предметом перевірки є: додержання законів, що стосуються економічних відносин, бюджетного та земельного законодавства. Тому, прокурором прийняте рішення про винесення постанови про проведення перевірки з перерахуванням безпосередньо в постанові, як підстав для проведення перевірки, так і пов'язані організації, які будуть залученні для проведення перевірки, зокрема фахівці Держфінінспекції.
Оскільки Рішенням Одеської міської ради № 384-VI від 28.02.2011р. визначено, що управління капітального будівництва Одеської міської ради (далі - Управління) є виконавчим органом Одеської міської ради і створюється відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». На Управління безпосередньо покладено обов'язок здійснення контролю за виконанням Замовниками обов'язків відповідно до договорів пайової участі замовників у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Одеси щодо сплати пайової участі.
Тому, саме Управління капітального будівництва Одеської міської ради, підлягає перевірці, та відповідно до вимог Закону України «Про прокуратуру» на адресу Управління направлено постанови про проведення перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів від 12.05.2014.
Предметом перевірки є: законність та обґрунтованість звільнення від пайової участі та витрачання бюджетних коштів Управлінням капітального будівництва Одеської міської ради.
Вказані дії прокурора відповідають п.2.4 Положення, вимогам статті 19 Закону України «Про прокуратуру», в якій зазначено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:
1 відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи,соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, яка передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З адміністративного позову вбачається, що позивач вважає, що прокуратура не повинна підміняти органи відомчого управління та контролю і не втручатися в господарську діяльність підприємства.
Вказане твердження суд вважає безпідставним, оскільки прокуратура м. Одеси з урахуванням вимог статтей 1 та 6 Закону України «Про прокуратуру» здійснює свої повноваження на підставі додержання Конституції України та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів; захищає у межах своєї компетенції права і свободи громадян на засадах їх рівності перед законом, незалежно від національного чи соціального походження, мови, освіти, ставлення до релігії, політичних переконань, службового чи майнового стану та інших ознак та вживає заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.
У адміністративному позові підприємство зазначає, що постанова прокурора, як на його думку, не відповідає вимогам статтей 19 та 21 Закону України «Про прокуратуру». Вказане твердження є необґрунтованим, оскільки перевірка проводилась за власної ініціативи, що відповідає пункту 2.4 Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів.
Отже, відповідно до пункту 2.1 Положення про порядок проведення органами прокуратури перевірок при здійсненні нагляду за додержанням і застосуванням законів, затвердженого наказом Генерального прокурора України №111 від 12.11.2012, перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів проводяться на підставі письмових звернень органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, що свідчать про можливі порушення законності, а також за класною ініціативою прокурора.
Відповідно до ч. 2 ст. 21 Закону України "Про прокуратуру", у зв'язку з бездіяльністю уповноваженого органу державного нагляду (контролю) або відсутністю такого органу вживаються відповідні заходи прокурорського реагування, спрямовані на забезпечення захисту прав і свобод людини і громадянина, інтересів держави.
Згідно зі статтею 19 Закону України "Про прокуратуру" (далі - Закону) предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є: 1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам; 2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав; 3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності. Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора.
Відповідно до статті 21 Закону, перевірки проводяться за письмовими зверненнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, фізичних та юридичних осіб, а також за власною ініціативою прокурора.
Для здійснення перевірки прокурор приймає постанову, в якій зазначає підстави, що свідчать про можливі порушення законності та обґрунтовує необхідність вчинення дій, передбачених пунктами 3, 4 та 5 частини і етапі 20 вказаного Закону.
Згідно з пунктом 1.1 наказу Генерального прокурора України №3 гн від 07.11.2012 основним завданням прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів є захист від неправомірних посягань гарантованих Конституцією та законами України державних інтересів.
Згідно з підпунктом 2.4 Положення підставами для проведення перевірки прокурором за власною ініціативою є дані, що свідчать про можливість порушення інтересів.
Тобто, при призначенні перевірки в порядку прокурорського нагляду Управління капітального будівництва Одеської міської ради, прокурор діяв у своєму праві і призначенням такої перевірки прокурор не підміняє собою уповноважені Державою контролюючі органи.
Постанова про призначення перевірки в порядку прокурорського нагляду є розпорядчим документом необхідним для вчинення компетентними особами прокуратури дії, щодо безпосереднього проведення такої перевірки і не повинна містити в собі жодних оцінок фактів та обставин, які будуть перевірятись при її виконанні.
Оскаржувана постанова, хоча і є розпорядчим документом, однак вона є обов'язковою для виконання лише для співробітників прокуратури і ні текст її описової чистини, ні текст її резолютивної частини не утворює у відношенні позивача чи третьої особи жодних правових наслідків зобов'язального характеру.
Таким чином, прокуратура міста, приймаючи 12.05.2014 року постанову про проведення перевірки в порядку прокурорського нагляду за додержанням та застосуванням законів в Управління капітального будівництва Одеської міської ради, діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Зважаючи на те, що будь-які дії по проведенню перевірки у позивача не здійснювались, його права на здійснення господарської діяльності не порушено, а винесена постанова прокурора відповідає вимогам ст. 21 Закону України «Про прокуратуру», то позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.
Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 25 червня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст. 7,8, 9, 14, 158-163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов Управління капітального будівництва Одеської міської ради до Прокуратури м. Одеси про визнання незаконною та скасування постанови від 12 травня 2014 року - залишити без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Л.М.Токмілова
01 липня 2014 року.