Справа №1519/2131/2012
Провадження №2/521/495/13
09 грудня 2013 року місто Одеса
Малиновський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Плавича І.В.,
при секретарі - Бабаєвій З.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Плавбудзагін», ВК «Управління механізації будівництва» про відшкодування витрат на поховання та моральної шкоди, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, -
В провадженні суду знаходиться на розгляді цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Плавбудзагін», ВК «Управління механізації будівництва» про відшкодування витрат на поховання та моральної шкоди, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.
В обґрунтування власної позиції, сторона позивача посилалась на ті обставини, що в липні 2007 року внаслідок злочинних дій працівників ТОВ «Плавбудзагін» та ВК «Управління механізації будівництва» стався нещасний випадок на виробництві, в результаті якого загинув батько позивача - ОСОБА_5
Позивач вважає, що відшкодовувати заподіяну шкоду повинні солідарно ТОВ «Плавбудзагін», ВК «Управління механізації будівництва», у зв'язку з чим ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачів на її користь суму витрат на поховання потерпілого в загальному розмірі 10505,00 гривень та суму компенсації заподіяної моральної шкоди у розмірі 120000,00 гривень.
Представник позивача ОСОБА_1 у відкрите судове засідання з'явилась, заявлені вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача ТОВ «Плавбудзагін» у відкрите судове засідання не з'явився, товариство повідомлялось судом про розгляд даної цивільної справи, причини неявки суду не відомі, але сторона брала участь в судових засіданнях по справі, проти заявленого позову заперечувала.
Представник ВК «Управління механізації будівництва» у відкрите судове засідання з'явився, проти заявленого позову заперечував.
Третя особа ОСОБА_2 у відкрите судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про розгляд даної цивільної справи, відбуває кримінальне покарання в Південній виправній колонії (№51) УДПтС України в Одеській області.
Представник третьої особи ОСОБА_3 у відкрите судове засідання з'явилась, проти заявленого позову заперечувала.
Третя особа ОСОБА_4 у відкрите судове засідання не з'явився, повідомлявся судом про розгляд даної цивільної справи, причини неявки суду не відомі, але від особи надійшла заява про заперечення проти заявленого позову із клопотанням про розгляд справи за його відсутності.
Вивчивши наявні матеріали справи у їх сукупності, прийнявши до уваги обставини спору та пояснення сторін, дослідивши представлені суду та забезпечені письмові докази, надавши правовідносинам, що виникли між сторонами по справі належну правову оцінку, суд прийшов до висновку про обґрунтованість часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - з наступних підстав і в наступному обсязі.
Під час розгляду цивільної справи і на підставі присутніх в ній доказів, судом було встановлено, що вироками Малиновського районного суду міста Одеси від 16 липня 2008 року по кримінальній справі №1-478/08, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, а також по кримінальній справі №1-1260/07 від 30 листопада 2007 року, ОСОБА_4, - були визнані винними в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 272 та ч. 2 ст. 271 КК України. Як свідчать матеріали справи, вироки суду набрали законної сили.
Відповідно до вказаних вироків суду ІНФОРМАЦІЯ_1 на будівельному майданчику за адресою: місто Одеса, вулиця Прохорівська, 39/41 при здійсненні робіт підвищеної небезпеки внаслідок нещасного випадку на виробництві заподіяно смерть працівника ТОВ «Плавбудзагін» ОСОБА_5 Нещасний випадок мав місце внаслідок порушення п. 4.2. Інструкції з охорони праці стропальника №5/03 ТОВ «Плавбудзагін» працівником ТОВ «Плавбудзагін» ОСОБА_2, який залишив місце проведення робіт не переконавшись, що вантаж надійно закріплений; порушення п.п. 2.11., 10.5.15 та ГО.5.27 Правил улаштування та безпеки експлуатації вантажних кранів НПАОП 0.00-1.03-02 працівником ВК «Управління механізації будівництва» та виконуючи обов'язки автокранівника при виконанні робіт підвищеної небезпеки не перевірив посвідчення у стропальника на право провадження робіт, не ознайомився з проектом будівельно-монтажних робіт, здійснив підйом вантажу в той час, коли під ним знаходилися люди, внаслідок чого даний вантаж - армокаркас - впав на електрозварника ОСОБА_5, чим йому було спричинено травми, несумісні із життям; порушення п. 2.1.6 Інструкції № 16/06 ТОВ «Плавбудзагін» виконробом ТОВ «Плавбудзагін» ОСОБА_6, який будучи відповідальним за безпечне переміщення вантажів на об'єкті будівництва не забезпечив належного контролю та особистого керівництва за проведенням робіт машиністом крану ОСОБА_3 та стропальником ОСОБА_2, що призвело до порушення ними правил охорони праці та безпеки при виконанні робіт та настанню нещасного випадку на виробництві, внаслідок якого загинув електрозварник ОСОБА_5
Як зазначає ст. 1166 ч.3 ЦК України, шкода, завдана каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок непереборної сили, відшкодовується у випадках, встановлених законом.
Як встановлює ст. 1172 ч.1 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Зі змісту вироку вбачається, що саме спільні винні дії працівників ТОВ «Плавбудзагін» і ВК «Управління механізації будівництва» під час виконання ними трудових обов'язків призвели до нещасного випадку на виробництві, що призвело до загибелі потерпілого. Відтак, суд приходить до висновку, що шкоду, завдану смертю потерпілого, повинні відшкодовувати солідарно ТОВ «Плабудзагін» та ВК «Управління механізації будівництва».
В силу положень ст. 1201 ЦК України, особа, яка завдала шкоди смертю потерпілого, зобов'язана відшкодувати особі, яка зробила необхідні витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, ці витрати. Допомога на поховання, одержана фізичною особою, яка зробила ці витрати, до суми відшкодування шкоди не зараховується.
Заявлена до стягнення сума з урахуванням отриманих стороною виплат на поховання потерпілого від Відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Іллічівську згідно довідки №184 від 26 квітня 2013 року на суму 700,00 гривень, - підтверджена фінансово-платіжними документами та квитанціями. Так, за матеріалами справи позивачем ОСОБА_1 було витрачено на організацію та забезпечення поховання 10505,00 гривень.
Виходячи з викладеного, суд погоджується із обґрунтованістю відповідних вимог позивача та приходить до висновку про стягнення солідарно з ТОВ «Плабудзагін» та ВК «Управління механізації будівництва» на її користь вказаних витрат в заявленому розмірі.
Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст. 1167 ч.1, ч.2 п.1 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, зокрема, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Водночас, згідно ст. 1168 ч.2 ЦК України, моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.
Згідно ст. 1190 ч.1 ЦК України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.
Як роз'яснено в п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року (в редакції від 27 лютого 2009 року), за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе організація з якою цей працівник перебуває у трудових відносинах, а останній відповідає перед нею в порядку регресу, якщо спеціальною нормою закону не встановлено іншого.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків», що набрав чинності 30 березня 2007 року виключено ч.3 ст. 34 зазначеного закону, яка передбачала право потерпілого на відшкодування моральної шкоди за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Конституційний суд України рішенням від 08 жовтня 2008 року у справі №1-32/2008 зазначені зміни визнав конституційними з огляду на те, що право таких громадян на відшкодування моральної шкоди не порушено, оскільки ст. 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України їм надано право відшкодовувати моральну шкоду за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
У зв'язку з цим в даному випадку суд вбачає, що відповідати за заподіяною моральною шкодою повинні солідарно ТОВ «Плабудзагін» та ВК «Управління механізації будівництва» (ст. 1172 ЦК України). Покладення обов'язку відшкодувати шкоду на юридичну особу пояснюється тим, що працівник у даному випадку юридичне втілює її волю. Тобто, юридична особа реалізує свою цивільну право- і дієздатність, зокрема деліктоздатність, через дії працівників. Отже, дії працівників юридичне сприймаються як дії самої юридичної особи.
Як роз'яснюють п.п. 3,9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року (в редакції від 27 лютого 2009 року), під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. При цьому, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Отже зважаючи на відповідні вимоги суд погоджується, що позивачеві з боку працівників ТОВ «Плабудзагін» та ВК «Управління механізації будівництва» було заподіяно певної моральної шкоди. Однак спираючись на принцип виваженості, розумності та справедливості, суд вважає обґрунтованим стягнути солідарно з ТОВ «Плабудзагін» та ВК «Управління механізації будівництва» на користь ОСОБА_1 суму компенсації заподіяної моральної шкоди, завданої смертю ОСОБА_5 - у розмірі 50000,00 гривень.
Як зобов'язує процесуальний закон, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, виключно в межах заявлених вимог та не вправі на власний розсуд виходи за рамки цих вимог чи змінювати осіб, до яких такі вимоги заявлено (ст.ст. 11, 33 ЦПК України).
Дійсно, згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Однак як чітко зобов'язує ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
У зв'язку з цим, в процесі розгляду даної цивільної справи суд не встановив передбачених законом підстав для задоволення інших вимог сторони позивача та прийшов до висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, 57, 60, 79, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215, 218, 224, 225, 226 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ТОВ «Плавбудзагін», ВК «Управління механізації будівництва» про відшкодування витрат на поховання та моральної шкоди, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Стягнути солідарно з ТОВ «Плавбудзагін», ВК «Управління механізації будівництва» на користь ОСОБА_1 суму витрат на поховання ОСОБА_5, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 - у розмірі 10505,00 гривень.
Стягнути солідарно з ТОВ «Плавбудзагін», ВК «Управління механізації будівництва» на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди - у розмірі 50000,00 гривень.
В задоволенні інших вимог ОСОБА_1 до ТОВ «Плавбудзагін», ВК «Управління механізації будівництва» про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: