02 червня 2014 року № 810/2244/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
УПФ України в м. Броварах та Броварському районі Київської області звернулось до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 1288,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач має перед УПФ України в м. Броварах та Броварському районі Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1 288,80 грн.
Ухвалою суду від 10.04.2014 відкрито провадження у справі №810/2244/14-а, розгляд якої відповідно до статті 183-2 КАС України здійснюється у порядку скороченого провадження.
Одночасно вказаною ухвалою суду відповідачу запропоновано у десятиденний строк з дня одержання копії ухвали подати через відділ документообігу суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.
Копію ухвали суду надіслано відповідачу на адресу, зазначену у позовній заяві та наявній в матеріалах справи копії Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, доданої позивачем до позовної заяви.
До суду 28.05.2014 повернулось поштове відправлення з поміткою про невручення адресату з причини закінчення терміну зберігання.
Відповідно до статей 35, 167 КАС України копія ухвали суду від 10.04.2014 вважається врученою відповідачу.
Оскільки заперечень проти позову відповідачем не надано, справа вирішується судом за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у справі докази та оцінивши повідомлені управлінням ПФ у позові обставини, суд дійшов висновку про необхідність його задоволення.
ФОП ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) є платником страхових внесків відповідно до Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 24.06.2003 і зобов'язаний сплачувати до Пенсійного фонду України відповідну суму внесків у порядку та строки визначені чинним законодавством.
Відповідно до абз. 6 ч. 2 ст. 17 та ч. 6 ст. 20 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV страхувальник, яким є відповідач, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Судом встановлено, що станом на день розгляду даної адміністративної справи відповідач має заборгованість по страхових внесках перед органом ПФ в сумі 1 288,80 грн.
Зазначені обставини підтверджуються даними, наведеними у розрахунку УПФУ в м. Броварах та Броварському районі Київської області та у картці особового рахунку ФОП ОСОБА_1 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, доданих до позовної заяви.
З матеріалів справи слідує, що позивачем на підставі ч. 4 ст. 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 №2464-VІ, виставлено відповідачу вимогу від 05.03.2014 №827 про сплату боргу в сумі 1288,80 грн.
Вказану податкову вимогу відповідач отримав 06.03.2014, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення.
Відповідач у добровільному порядку заборгованість не сплатив, тому УПФУ в м. Броварах та Броварському районі Київської області звернулось до суду з даним позовом.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі - Закон №400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Згідно ч. 1 ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в ст. 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в ч. 1 ст. 12 цього Закону.
Пунктом 1 ст. 14 Закону №1058-ІV встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у п.п. 1, 10, 15 ст. 11 цього Закону.
Статтею 1 Закону №1058-ІV передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вказаної статті страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.
Частинами 3 та 4 ст. 15 Закону №1058-ІV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені ч. 1 ст. 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду.
Частиною 6 ст. 19 Закону №1058-ІV та п.п 5.1.3 п. 5.1 ст. 5 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003, розробленої відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Інструкція) передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати.
Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону №1058-ІV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. Базовим звітним періодом є календарний місяць.
Пунктом 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058-ІV встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Станом на день розгляду спору за відповідачем обліковується заборгованість зі сплати страхових внесках до Пенсійного фонду України за 2010 рік у сумі 1 288,80 грн., що підтверджується карткою особового рахунку ФОП ОСОБА_1 про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, копія якої знаходиться у матеріалах справи.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону № 1058-ІV якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 3 ст. 106 Закону №1058-ІV у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.
Суми страхових внесків, своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Станом на день розгляду спору заборгованість по сплаті внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1 288,80 грн. відповідачем не сплачена.
Частиною 3 ст. 106 Закону №1058-ІV встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.
Згідно ст. 23 Закону №1058-ІV спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.
Відповідно до ч. 15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки заборгованість у сумі 1288,80 грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, доказів погашення заборгованості станом на день розгляду спору суду не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 69-72, 158-163, 183-2, 256 КАС України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1, АДРЕСА_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Броварах та Броварському районі Київської області (код ЄДРПОУ 37892505) заборгованість у сумі 1288 (одна тисяча двісті вісімдесят вісім) грн. 80 коп.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Лапій С.М.