про залишення позовної заяви без руху
06 червня 2014 року № 810/3390/14
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві адміністративний позов гр. ОСОБА_1 до Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області, треті особи: гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити певні дії, -
Гр. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить зобов'язати Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області присвоїти кадастровий номер земельній ділянці, яка належить на праві спільної сумісної власності позивачу та третім особам та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без згоди третіх осіб.
Частиною 1 ст. 107 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства, чи немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України у позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог згідно з частинами 4 і 5 ст. 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів, - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства визначаються Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Також згідно ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Отже, обов'язковою вимогою для визначення підсудності справи до адміністративної юрисдикції є участь у спорі в якості однієї із сторін суб'єкта владних повноважень та наявність публічно-правового спору між сторонами.
Згідно ч. 4 ст. 105 КАС України адміністративний позов може містити вимоги про:
1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;
2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії;
3) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій;
4) стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю;
5) виконання зупиненої чи невчиненої дії;
6) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
7) примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності.
Проте, зі змісту позовної заяви та доданих до неї документів не вбачається виникнення між позивачем та відповідачем публічно-правового спору, оскільки суду не надано будь-яких доказів прийняття відповідачем рішень, вчинення дій або допущення бездіяльності, які б порушували, на думку позивача, його права та інтереси.
Також згідно ч. 2 ст. 106 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.
У той же час позивачем не надано суду будь-яких доказів звернення у квітні 2014 року до Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області з метою присвоєння належній їй на праві спільної сумісної власності земельній ділянці кадастрового номеру та усної відмови у здійсненні таких дій.
Зазначені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам статті 106 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлює строк, достатній для усунення недоліків.
Вказані недоліки повинні бути усунені у строк до 23 червня 2014 року шляхом надання суду позовної заяви з дотриманням вимог ст. 106 КАС України.
Керуючись ст.ст. 3, 107, 108, 160, 165 КАС України, суддя, -
Позовну заяву гр. ОСОБА_1 до Управління Держземагентства у Києво-Святошинському районі Київської області, треті особи: гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_3, про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви до 23 червня 2014 року.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Лапій С.М.