Україна
Донецький окружний адміністративний суд
01 липня 2014 р. Справа № 805/5019/14
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Скріпніка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до: 1 - управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області; 2 - Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області; 3 - Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимог та рішень,
18.04.2014 року ОСОБА_1 (надалі - позивач) звернулася до суду із позовом, у якому просив суд скасувати вимоги управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області № 960у від 20.05.2013 р., № 960у від 05.07.2013 року, № 960у від 05.08.2013 р., рішення № 4893 від 09.08.2013 р., вимогу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф-464 від 18.02.2014 р. та рішення заступника начальника Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.04.2014р.
В обґрунтування позову зазначив, що він з 01.01.2012 року зареєстрований як фізична особа - підприємець та здійснює підприємницьку діяльність відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця та є платником єдиного податку відповідно до свідоцтва платника Єдиного податку. Позивач перебуває на податковому обліку у відповідача 2. Також, позивач зазначив, що з 23.04.2013 року є пенсіонером за віком, що підтверджується пенсійним посвідченням серії НОМЕР_1.
Ухвалою суду адміністративний позов в частині оскарження вимог управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області № 960у від 20.05.2013 р., № 960у від 05.07.2013 року, № 960у від 05.08.2013 р., рішення № 4893 від 09.08.2013 р. було залишено без розгляду.
Щодо позовних вимог в частині оскарження вимоги Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області № Ф-464 від 18.02.2014 р., суд зазначає наступне.
18.02.2014 року відповідачем 2 було сформовано вимогу № Ф-464 про сплату позивачем недоїмки у розмірі 12333,45 грн.
Позивач вважає вказану вимогу незаконною, оскільки з 06.08.2011 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деякі інші законодавчі акти України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України» № 3609-VI, яким внесені доповнення до ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Вважає, що внесення зазначених змін звільняє його, як фізичну особу - підприємця та пенсіонера за віком, від сплати за себе єдиного внеску. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Таким чином, позивач вважає, що вимога відповідача 2, винесена у спосіб, що суперечить чинному законодавству України та підлягає скасуванню.
Сторони до суду не з'явилися, були повідомлені належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Частиною 6 ст. 128 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Пункт 4 частини 1 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464-VI визначає, як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування фізичну особу - підприємця, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Частиною 4 статті 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року № 2464- VI, із змінами внесеними Законом України від 07.07.2011 року № 3609-VI визначено, що особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За нормами статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.
Як вбачається з матеріалів справи, зокрема згідно пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1, позивачеві з 23.04.2013 року призначена пенсія «за віком» (а.с. 28).
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд звертає увагу на той факт, що у даній нормі закону закріплено загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.
Таким чином, у даному випадку при винесенні оскаржуваної вимоги, відповідач 2 діяв всупереч Закону та за межами повноважень, наданих йому чинним законодавством України.
Стосовно позовних вимог про скасування рішення заступника начальника Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 02.04.2014р., суд зазначає таке.
У відповідності до п. 4.2. Наказу Міністерства доходів і зборів України, від 09.09.2013, № 452 "Про затвердження Порядку розгляду органами доходів і зборів скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу", скарга на вимоги та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу подана з дотриманням порядку і строків, визначених пунктом 2.3 розділу II та пунктом 3.1 розділу III цього Порядку, зупиняє строки їх сплати до винесення рішення органом доходів і зборів вищого рівня або дня набрання судовим рішенням законної сили.
Згідно п. 4.4. даного Порядку, орган доходів і зборів при розгляді скарги перевіряє законність і обґрунтованість винесення вимоги або рішення, що оскаржуються, і приймає одне з таких рішень:
залишає вимогу або рішення, що оскаржуються, без змін, а скаргу - без задоволення;
скасовує в певній частині вимогу або рішення, що оскаржуються, і не задовольняє скаргу в певній частині;
скасовує в повному обсязі вимогу або рішення, що оскаржуються, і задовольняє скаргу;
направляє скаргу на новий розгляд до відповідного територіального органу доходів і зборів;
залишає скаргу без розгляду.
Таким чином, у даному випадку, не переконання суду, відповідач 3 при винесенні оскаржуваного рішення, діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 17-20, 51, 69-72, 86, 121, 158-164, 167, 186, 254 КАС України, суд,
Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до: 1 - управління пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Маріуполя Донецької області; 2 - Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області; 3 - Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування вимог та рішень - задовольнити частково.
Скасувати вимогу Жовтневої об'єднаної державної податкової інспекції м. Маріуполя Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 18.02.2014 року № Ф-464.
Стягнути з державного бюджету України на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 30,45 грн.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Скріпнік А.І.