Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
13 грудня 2012 р. Справа № 2а/0570/16919/2012
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканов Олег Олегович, розглянувши у приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, позовну заяву ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про зобов'язання відповідача винести постанову про скасування арешту з майна боржника - ОСОБА_1,-
11.12.2012 року вхідний № 17113/12 зареєстровано у Донецькому окружному адміністративному суді позов ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про зобов'язання відповідача винести постанову про скасування арешту з майна боржника - ОСОБА_1.
Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд дійшов висновку, що дану заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства виходячи з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 2 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.
Стаття 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначає компетенцію адміністративних судів, яка відповідно до пункту 1 частини 2, зокрема, поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Згідно частини 1 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України, учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Як вбачається з позовної заяви, позивач - ОСОБА_1 (БОРЖНИК) оскаржує дії відповідача по виконанню виконавчого листа № 2-7384/10, виданого 20.01.2011 року Ворошиловським районним судом м. Донецька (на виконання рішення у цивільній справі № 2-7384/10) про стягнення з ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №014/10-2/41 від 21.02.2007 року в розмірі 3480005,96 грн., та кредитним договором №014/10-2/272 від 18.12.2007 року, в розмірі 4154554,96 грн., а всього за двома кредитами в сумі 7364560,62 грн.
Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 21 травня 2012 року № 5 (про внесення змін до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3) "Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби" суди при визначенні юрисдикції повинні виходити з того, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби при виконанні всіх виконавчих документів, передбачених частиною другою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження", крім тих, відносно яких законом установлено інший, виключний порядок їх оскарження.
Частиною четвертою статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ, а іншими учасниками виконавчого провадження та особами, які залучаються до проведення виконавчих дій, - до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Отже, критеріями визначення юрисдикції судів щодо вирішення справ з приводу оскарження рішень дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення є юрисдикційна належність суду, який видав виконавчий документ, та статус позивача як сторони у виконавчому провадженні.
У розумінні статті 8 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник.
Таким чином, до юрисдикції адміністративних судів належать усі справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби щодо виконання судових рішень на підставі виконавчих документів, виданих судами всіх юрисдикцій, за винятком тих, які видано загальними та господарськими судами у разі звернення до суду сторін відповідного виконавчого провадження чи їхніх представників.
Статтею 383 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Позивач по справі - ОСОБА_1 є СТОРОНОЮ у виконавчому провадженні, а тому у розумінні статті 383 ЦПК України та частини 4 статті 82 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені позивачем до суду, який видав виконавчий документ.
Таким чином, Цивільним процесуальним кодексом України встановлений порядок, згідно з яким скарги на дії чи бездіяльність ДВС при виконанні постановлених відповідно до цього кодексу рішень розглядається судом, яким був виданий виконавчий документ.
Позов, з яким позивач звернувся до суду, не містить вимог про вирішення публічно-правового спору, тому його належить розглядати у порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Таким чином, оскільки рішення, за якими позивач оскаржує дії відповідача, прийнято Ворошиловським районним судом м. Донецька в порядку цивільного судочинства, заявлені вимоги позивача підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства відповідно до вимог Цивільно-процесуального кодексу України.
Згідно з пунктом 1 частиною 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо, заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, позовну заяву ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про зобов'язання відповідача винести постанову про скасування арешту з майна боржника - ОСОБА_1 не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, суд відмовляє у відкритті провадження в даній адміністративній справі.
Керуючись пунктом 2 частиною 1 статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Відмовити у відкритті провадження у справi за позовом ОСОБА_1 до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про зобов'язання відповідача винести постанову про скасування арешту з майна боржника - ОСОБА_1.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", повернути ОСОБА_1 судовий збір у сумі 32,19 гривень, сплачений за квитанцією № 286/33310 від 10.12.2012 при поданні позовної заяви до підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Донецькій області про зобов'язання відповідача винести постанову про скасування арешту з майна боржника - ОСОБА_1.
Роз'яснити позивачу, що розгляд справи повинен здійснюватися в порядку цивільного судочинства.
Повторне звернення тієї ж особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Аканов О.О.