83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.06.2014р. Справа №905/7898/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Шиловій О.М.,
при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М.
розглянув матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", м.Дніпропетровськ
до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні
позивача: Публічного акціонерного товариства "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ,
відповідача: ОСОБА_1, м. Донецьк
про стягнення 8684,32грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Сап'ян Р.О. - за дов. №Э.37.7.0.7/Д-837 від 06.11.2013р.,
від відповідача: не з'явився,
третіх осіб: не викликались.
Суд перебував у нарадчій кімнаті
17.06.2014р. з 10-20год. до 10-25год.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ІНГОССТРАХ", м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення 8684,32грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.11.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -ОСОБА_1 (а.с.1).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.11.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "ПриватБанк" (а.с.105).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір страхування наземного транспорту №DOP0CPS-130H2KV від 17.01.2013р. та Додаткову угоду №1 від 17.01.2013р. до нього; Довідки ДАІ; заяву на виплату страхового відшкодування від 24.01.2013р.; постанову Кіровського районного суду м.Донецька від 27.02.2013р. у справі №3/258/440/13; Висновок автотоварознавчого дослідження спеціаліста №80/13-01 від 28.01.2013р.; лист Вигодонабувача №6573581 від 20.02.2013р.; Страховий акт №И-618 від 20.02.2013р.; платіжне доручення №606 від 21.02.2013р.; меморіальний ордер №1 від 22.02.2013р. тощо.
Протягом розгляду справи позивач надав:
1) заяву б/н від 25.01.2014р. з поясненнями на відзив відповідача (з додатками) (а.с.115-122);
2) заяву б/н від 30.01.2014р. про неможливість надання копії договору застави. До заяви додано оригінал Страхового акту №И-618 від 20.02.2013р. (а.с.129-131);
3) пояснення б/н від 28.02.2014р., в яких просив суд розглядати справу без участі свого представника (а.с.145-146);
4) з заявою №31/03-14(01) від 31.03.2014р. - документи на підтвердження правомірності керування ОСОБА_3 застрахованим позивачем автомобілем (а.с.153-157).
Протягом розгляду справи відповідач надав:
1) з супровідним листом №2197/17 від 22.11.2013р.- зокрема, відзив №2196/17 від 22.11.2013р., в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, та копію Полісу №АВ/6576457, яким забезпечено транспортний засіб ВАЗ 21033, д.н.з. НОМЕР_1 (а.с.88-102);
2) супровідний лист №162/17 від 28.01.2014р. з доказами направлення примірника відзиву третій особі ПАТ "ПриватБанк" (а.с.124-128);
3) додаткові пояснення №263/17 від 12.02.2014р. (з додатком) про відсутність, на його думку, предмету спору через неподання позивачем відповідачу заяви про страхове відшкодування (а.с.136-138).
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 28.11.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Подколзіної Л.Д. у відпустці справу було передано на повторний автоматичний розподіл.
В результаті повторного автоматичного розподілу для розгляду справи №905/7898/13 призначено суддю Малікову Е.І. (а.с.60).
28.11.2013р. на адресу господарського суду від Кіровського районного суду м.Донецька з супровідним листом надійшли копії адміністративної справи №3/258/440/13 відносно ОСОБА_1 (а.с.62-86).
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 10.01.2014р. справу передано на повторний автоматичний розподіл у зв'язку з перебуванням судді Малікової Е.І. на лікарняному.
За результатами повторного автоматичного розподілу для розгляду справи призначено суддю Шилову О.М. (а.с.110-111).
Ухвалою суду від 13.02.2014р. за клопотанням позивача строк розгляду спору продовжено на 15 днів у порядку ст.69 ГПК України (а.с.135, 142-143).
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 18.03.2014р. справу передано на розгляд судді Зекунова Е.В. у зв'язку з перебуванням судді Шилової О.М. на лікарняному (а.с.149).
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 13.05.2014р. справу передано на розгляд судді Осадчої А.М. у зв'язку з перебуванням судді Зекунова Е.В. у відрядженні (а.с.162).
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 14.05.2014р. справу передано на розгляд судді Шилової О.М. у зв'язку з виходом останньої з лікарняного (а.с.165).
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд
17.01.2013р. між ПрАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» (Страховик, позивач) та ПАТ КБ ПриватБанк (Страхувальник) було укладено Договір страхування наземного транспорту №DOP0CPS-130H2KV (далі - Договір страхування, а.с.8-10, 117-119), згідно з п.п.4.1., 5.1. якого позивачем застраховані майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки Daewoo Nexia, державний номер НОМЕР_2, 2012 року випуску (надалі - застрахований автомобіль). Договором страхування вигодонабувачем визначено Страхувальника (п.3). Пунктом 7.1.1. Договору страхування до переліку страхових випадків віднесено «Пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП за його участю без вини водія», за яким визначено безумовну франшизу Страховика 0,5% від розміру страхової суми, яка в свою чергу складає 72005грн. (підп.7.1.1., п.6 Договору страхування). Згідно з п.9 Договір страхування діє з 17.01.2013р. по 16.01.2014р. включно.
У Додатковій угоді №1 від 17.01.2013р. сторони домовились додати у Договір страхування пункт 5-1 наступного змісту: «Особи, які мають право керувати ТЗ (в тому числі Страхувальник): будь-яка особа на законних підставах» (а.с.120). Додаткова угода №1 вступила в силу з моменту її підписання.
17.01.2013р. застрахований позивачем автомобіль був переданий у лізинг ОСОБА_3 (а.с.155-156).
23.01.2013р. по вул.Купріна, 123 в Кіровському районі м.Донецька відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_3 та автомобіля ВАЗ 21033, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 (а.с.63-65, 67, 70).
Наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п.п.13.1. Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Кіровського районного суду м.Донецька від 27.02.2013р. у справі №3/258/440/13 (а.с.84).
З метою встановлення розміру матеріального збитку, заподіяного в результаті пошкодження застрахованого автомобіля, позивачем було замовлено незалежну оцінку.
Згідно з Висновком №80/13-01 автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 28.01.2013р. (а.с.20-37) вартість матеріального збитку, завданого власнику застрахованого автомобіля, без врахування ВТВ складає 8684,32грн. (без врахування ПДВ) (а.с.29). На підставі приписів Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів коефіцієнт фізичного зносу експертом не розраховувався (а.с.25).
Позивачем на підставі Договору страхування та заяви Страхувальника (а.с.12) був складений Страховий акт №И-618 від 20.02.2013р. (а.с.39-40), з якого вбачається, що за суму страхового відшкодування було прийнято вартість розрахованого експертом матеріального збитку - 8684,32грн.
Позивач платіжним дорученням №606 від 21.02.2013р. та меморіальним ордером №1 від 22.02.2013р. (а.с.41) перерахував 8684,32грн. страхового відшкодування на рахунок ОСОБА_3 відповідно до листа Вигодонабувача №6573581 від 20.02.2013р. (а.с.38).
При цьому позивач всупереч умовам підпунктів 7.1.1. та 15.12. Договору страхування не вирахував з суми страхового відшкодування суму власної безумовної франшизи, яка складає 0,5% від розміру страхової суми (72005грн.) та дорівнює 360,03грн. (а.с.8).
Згідно з ч.18 ст.9 Закону України „Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Зважаючи на приписи ч.18 ст.9 Закону України „Про страхування" та ст.ст.627, 628 (ч.1), 629 Цивільного кодексу України розмір страхового відшкодування мав визначатися позивачем за правилами, встановленими в укладеному ним Договорі страхування.
Суд виходить з того, що сплачуючи суму власної безумовної франшизи у складі страхового відшкодування, позивач діяв за принципом власного комерційного ризику (абз.5 ч.1 ст.44 Господарського кодексу України).
Суд також зазначає, що положення ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.1191 Цивільного кодексу України передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування, право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування - а не вказують на можливість включення до обсягу стягуваної в порядку регресу суми всіх понесених страховиком під час здійснення ним підприємницької діяльності збитків або витрат.
Страховик не має права вимагати від заподіювача шкоди або іншої відповідальної за шкоду особи суму, яку він виплатив Страхувальнику з порушенням умов Договору страхування.
Виходячи з умов Договору страхування, приписів ст.ст.22, 1192 Цивільного кодексу України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування", ст.42 та абз.5 ч.1 ст.44 Господарського кодексу України суд дійшов висновку про те, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно, проте суму страхового відшкодування було необґрунтовано завищено на 360,03грн. - розмір безумовної франшизи позивача.
Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.
Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічний припис містить ст.228 Господарського кодексу України.
Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".
Згідно з наданою відповідачем копією Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6576457 від 06.04.2012р., укладеного з ОСОБА_4, на час скоєння ДТП (23.01.2013р.) Приватним акціонерним товариством «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» було забезпечено автомобіль марки ВАЗ 21033, д.р.н. НОМЕР_1 (надалі - забезпечений автомобіль) з лімітом відшкодування за майнову шкоду 50000грн. та франшизою 0,00грн. Період дії Полісу: з 00-00 год. 09.04.2012р. до 08.04.2013р. включно (а.с.95).
Під час ДТП від 23.01.2013р. забезпеченим автомобілем керував ОСОБА_1
Суд виходить з того, що під час ДТП ОСОБА_1 керував забезпеченим відповідачем автомобілем на законних підставах, оскільки в матеріалах справи не міститься доказів, які свідчать про протилежне, і іншого відповідачем не доведено.
На підставі викладеного суд доходить до висновку, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди автомобіль марки ВАЗ 21033, д.р.н. НОМЕР_1, згідно з приписами п.п.1.4., 1.7. ч.1 ст.1 Закону (в редакції, що діяла на момент укладення Полісу №АВ/6576457) вважався забезпеченим відповідачем транспортним засобом, а ОСОБА_1 - особою, відповідальність якої застрахована.
Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ст.ст.18, 27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (в межах умов Полісу №АВ/6576457, який є підставою для звернення позивача до суду з даним позовом).
Матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем сплаченого позивачем страхового відшкодування.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи на підтвердження здійснення позивачем страхової виплати за Договором страхування наземного транспорту №DOP0CPS-130H2KV від 17.01.2013р. і виникнення обов'язку відповідача відшкодувати завдану цим шкоду в порядку регресу згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/6576457, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 8684,32грн. є частково обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню частково - в сумі 8324,29грн., розрахованій наступним чином:
8684,32грн. (вартість розрахованого експертом матеріального збитку) - 360,03грн. (безумовна франшиза позивача) = 8324,29грн.
Викладене у відзиві №2196/17 від 22.11.2013р. (а.с.83-90) твердження відповідача про неправомірність включення до суми відновлювального ремонту транспортного засобу податку на додану вартість суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
В Калькуляції №1378 від 28.01.2013р. до Висновку автотоварознавчого дослідження спеціаліста (а.с.30-31) та у Висновку №80/13-01 автотоварознавчого дослідження спеціаліста від 28.01.2013р. (а.с.29) ПДВ не зазначений, а отже, його і не було нараховано експертом. Таким чином, позивач не зобов'язаний доводити факт виконання ремонтних робіт, так як сплатив страхове відшкодування на підставі Висновку спеціаліста без врахування ПДВ - тобто розмір збитків визначався відповідно до приписів чинного законодавства, що не суперечить вимогам ст.ст.22, 29 Закону „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Решта викладених у відзиві №2196/17 від 22.11.2013р. доводів відповідача спростовується наявними у матеріалах справи документами, на які містяться посилання у даному рішенні.
Суд відмовляє відповідачу у задоволенні викладеного у поясненнях №263/17 від 12.02.2014р. клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмету спору, обґрунтованого неподанням позивачем відповідачу заяви про страхове відшкодування (а.с.136-138), з огляду на наступне.
Приписи ст.35 Закону не розповсюджуються на позивача, який є страховиком, а не «потерпілим чи іншою особою, яка має право на отримання відшкодування», та звертається до відповідача з вимогою про стягнення не страхового відшкодування, а понесених збитків в порядку регресу.
Неповідомлення відповідача про настання ДТП також не звільняє останнього від обов'язку відшкодувати позивачу збитки, завдані застрахованою відповідачем особою, оскільки страхова виплата за страхуванням цивільно-правової відповідальності здійснюється незалежно від повідомлення страховика про настання ДТП (Постанови Верховного суду України у справі №23/279 від 28.08.2012р.; у справі №53/128 від 12.03.2012р.).
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, згідно зі ст.ст.22, 627, 628 (ч.1), 629, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст.ст.42, 44 (абз.5 ч.1), 228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; п.п.1.4., 1.7. ч.1 ст.1, ст.ст.22, 28, 29, 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м.Дніпропетровськ до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення 8684,32грн - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (83052, м.Донецьк, пр-т Ілліча, буд.100; код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.32, офіс 402; п/р №26507050000686 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м.Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 33248430) 8324,29грн. страхового відшкодування, 1649,10грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 17.06.2014р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складене та підписане 23.06.2014р.
Суддя О.М. Шилова
надруковано 5 примірників:
1 - до справи, 2 - сторонам
2 - третім особам