83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.06.2014р. Справа №905/7901/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Шиловій О.М.,
при секретарі судового засідання Зеленевій Т.М.
розглянув матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м.Дніпропетровськ
до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог, на стороні
відповідача: 1) ОСОБА_1, м.Київ
2) Приватного акціонерного товариства «Київспецтранс», м.Київ
про стягнення 44868,13грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Сап'ян Р.О. - за дов. №Э.37.7.0.0/Д-837 від 06.11.2013р.,
від відповідача: не з'явився,
треті особи: не викликались.
Суд перебував у нарадчій кімнаті
17.06.2014р. з 10-05год. до 10-10год.
Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Інгосстрах", м.Дніпропетровськ звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення 44868,13грн.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 11.11.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - ОСОБА_1, м.Київ (а.с.1).
Ухвалою господарського суду Донецької області від 09.01.2014р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача - Приватне акціонерне товариство «Київспецтранс», м.Київ (а.с.152-153).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір страхування наземного транспорту №K2НСАК24210231 від 20.03.2009р.; Довідки ДАІ; заяву на виплату страхового відшкодування вх.№7752 від 27.06.2012р.; постанову від 17.07.2012р. та ухвалу від 10.07.2013р. Святошинського районного суду м.Києва у справі ун.№2608/10900/12 (пр.№3/2608/4779/12); Звіт про визначення вартості матеріального збитку вих.№40-2012 від 11.07.2012р.; заяву від 23.07.2012р.; Страховий акт №И-2791 від 06.08.2012р.; платіжне доручення №9024 від 09.08.2012р.; меморіальні ордери №@2PL307227 від 18.03.2009р., №@2PL900015 від 16.03.2010p., №@2PL867044 від 16.03.2011р., №@2PТ029BONKZ від 19.03.2012р., №@2PL278342 від 09.08.2012р., №1 від 10.08.2012р. тощо.
Протягом розгляду справи позивач надав:
1) заперечення на відзив б/н від 10.01.2014р. (а.с.155-156);
2) клопотання б/н від 30.01.2014р. про відкладення розгляду справи (а.с.163);
3) заяву б/н від 31.01.2014р. з доказом направлення позовної заяви з додатками на адресу ПрАТ «Київспецтранс» (а.с.164-166).
Протягом розгляду справи відповідач надав:
1) клопотання №2544/17 від 16.12.2013р. про розгляд справи за відсутності свого представника (а.с.121);
2) з супровідним листом б/н б/д - копії документів на підтвердження свого правового статусу (а.с.126-144);
3) відзив №2633/17 від 30.12.2013р. з додатками, в якому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог (а.с.145-148);
4) з супровідним листом №172/17 від 29.01.2014р. - докази направлення примірників відзиву позивачу та третім особам (а.с.159-162);
5) клопотання №269/17 від 13.02.2014р., №доп/17 від 29.04.2014р. та №1034/17 від 16.06.2014р. про розгляд справи за відсутності свого представника (а.с.201, 250, 254).
03.12.2013р. на адресу суду від МТСБУ з супровідним листом №7/2-28/33478 від 26.11.2013р. надійшла Інформація про страхове покриття цивільно-правової відповідальності власника автомобіля MAZ 533702, д.н. НОМЕР_2 (а.с.49-50).
Розпорядженням заступника голови господарського суду Донецької області від 09.01.2014р. справу передано на розгляд судді Шилової О.М. у зв'язку з перебуванням судді Нестеренко Ю.С. у відпустці (а.с.125).
10.02.2014р. на адресу суду від третьої особи - ПрАТ «Київспецтранс» надійшли пояснення №115/03 від 07.02.2014р. з витребуваними судом документами - зокрема, копією Полісу №АВ/5345711, яким забезпечено транспортний засіб МАЗ 533702, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.170-199).
Ухвалою суду від 13.02.2014р. за клопотанням позивача строк розгляду спору продовжено на 15 днів у порядку ст.69 ГПК України (а.с.202, 205).
14.02.2014р. на адресу господарського суду від Святошинського районного суду м.Києва з супровідним листом №7640/14 від 08.02.2014р. надійшли копії адміністративної справи №3/2608/4779/12 відносно ОСОБА_1 (а.с.207-242).
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 18.03.2014р. справу передано на розгляд судді Зекунова Е.В. у зв'язку з перебуванням судді Шилової О.М. на лікарняному (а.с.245).
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 13.05.2014р. справу передано на розгляд судді Осадчої А.М. у зв'язку з перебуванням судді Зекунова Е.В. у відрядженні (а.с.251).
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 14.05.2014р. справу передано на розгляд судді Шилової О.М. у зв'язку з виходом останньої з лікарняного (а.с.255).
Розглянувши наявні у матеріалах справи документи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, суд
20.03.2009р. між ЗАТ «Страхова компанія «Інгосстрах» (Страховик, позивач) та ОСОБА_4 (Страхувальник) було укладено Договір страхування наземного транспорту №К2НСАК24210231 (далі - Договір страхування, а.с.8-10), згідно з п.п.4.1., 5.1. якого позивачем застраховані майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом марки OPEL ASRTA, державний номер НОМЕР_3, 2008 року випуску (надалі - застрахований автомобіль). Договором страхування вигодонабувачем визначено ПриватБанк (п.3). Підпунктом 7.1.1. Договору страхування до переліку страхових випадків віднесено «Пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП за його участю», за яким визначено безумовну франшизу Страховика 0,5% від розміру страхової суми, яка в свою чергу складає 87925грн. (п.6 Договору страхування).
Згідно з п.9 Договір страхування діє з 20.03.2009р. до 18.03.2010р. включно. При бажанні Страхувальника застрахувати ТЗ на строк, більший за 12 місяців, та у разі сплати страхового платежу, Договір вважається щорічно продовженим на відповідний строк, за який здійснена сплата страхового платежу. З наданих позивачем меморіальних ордерів від 18.03.2009р, від 16.03.2010р., від 16.03.2011р. та від 19.03.2012р. (а.с.11-12) вбачається, що у період з 2010 року до 2012 року Договір страхування щорічно продовжувався на 12 місяців шляхом сплати Страхувальником страхових платежів та був чинним станом на 26.06.2012р. (момент настання ДТП).
Відповідно до п.6 Договору у разі лонгації Договору страхування на наступні періоди ліміт відповідальності у разі повного знищення ТЗ зменшується за кожен рік лонгації Договору на 10% від страхової суми (87925грн.).
Таким чином, з урахуванням умов п.6 та підп.7.1.1. Договору страхування станом на 26.06.2012р. (момент настання ДТП) ліміт відповідальності Страховика на випадок повного знищення застрахованого автомобіля складав 64097,33грн., а безумовна франшиза Страховика за випадком «Пошкодження застрахованого транспортного засобу внаслідок ДТП за його участю» - 320,49грн.
26.06.2012р. на пр.Палладіна, 24 в м.Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю застрахованого автомобіля під керуванням ОСОБА_4 (а.с.241) та транспортних засобів: МАЗ, д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1; КРАЗ, д.н.з. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_5; РУТА, д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_3 та Фольксваген, д.н.з. НОМЕР_7, під керуванням ОСОБА_6 (а.с.209, 215, 229-231).
Згідно з наявними у матеріалах адміністративної справи поясненнями учасників ДТП (а.с.210-214) ОСОБА_1, керуючи автомобілем МАЗ, д.н.з. НОМЕР_2, якого буксував КРАЗ, д.н.з. НОМЕР_5 під час виїзду не перевірив технічний стан зчіпного пристрою, внаслідок чого відбувся розрив. Після чого МАЗ, д.н.з.НОМЕР_2 здійснив рух вправо та сталося зіткнення з зупинившимся застрахованим автомобілем, автомобілями РУТА, д.н.з. НОМЕР_8 та Фльксваген, д.н.з. НОМЕР_7. Вказане призвело до пошкодження всіх транспортних засобів.
Наявність вини ОСОБА_1 у порушенні п.п.10.1. Правил дорожнього руху України, що спричинило пошкодження автомобілів, підтверджена постановою Святошинського районного суду м.Києва від 17.07.2012р. (з урахуванням виправлень, внесених ухвалою від 10.07.2013р.) у справі ун.№2608/10900/12 (пр.№3/2608/4779/12) (а.с.217, 241).
Позивачем було замовлено незалежну оцінку розміру матеріальної шкоди, завданої власнику застрахованого автомобіля.
Згідно зі Звітом вих.№40-2012 від 11.07.2012р. про визначення вартості матеріального збитку (а.с.23-55) вартість відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу « 0,2564» станом на 11.07.2012р. складає 105635,63грн.; вартість матеріального збитку, заподіяного власнику КТЗ, станом на 11.07.2012р. складає 64851,52грн. та дорівнює ринковій вартості пошкодженого автомобіля (а.с.32).
Відповідно до підп.15.14 Договору у разі страхування Транспортного засобу на повну вартість та у випадку його конструктивного знищення (коли вартість відновлювального ремонту перевищує 80% страхової суми), Страховик може виплатити страхове відшкодування у межах страхової суми з вирахуванням зносу за період, що пройшов з початку страхування та з вирахуванням безумовної франшизи.
У разі такої виплати перед отриманням страхового відшкодування пошкоджений ТЗ передається власником Страховику.
Якщо пропозиції Страховика про передачу йому прав власності на пошкоджений ТЗ не будуть прийняті Страхувальником, Страхувальник побажає залишити ТЗ у своєму розпорядженні або передача прав власності Страховику буде неможливою з інших причин, Страховик виплачує Страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 70% страхової суми за Договором з урахуванням попередніх виплат за Договором (а.с.10).
В матеріалах справи міститься заява Страхувальника б/н від 23.07.2012р. про відмову передавати залишки ТЗ Страховику (а.с.56).
На підставі Договору страхування і Заяв страхувальника вх.№7752 від 27.06.2012р. про виплату страхового відшкодування (а.с.13) та про відмову передавати залишки ТЗ Страховику (а.с.56) позивачем був складений Страховий акт №И-2791 від 06.08.2012р. (а.с.57-58), в якому з посиланням на Звіт вих.№40-2012 від 11.07.2012р. позивач визнав застрахований автомобіль знищеним та на підставі умов підп.15.14 Договору розрахував суму страхового відшкодування у розмірі 44868,13грн., яка складає 70% від розміру страхової суми, встановленого на період дії Договору страхування, в якому стався страховий випадок (64097,33грн.).
Позивач платіжним дорученням №9024 від 09.08.2012р. та меморіальним ордером №1 від 10.08.2012р. виплатив 44868,13грн. страхового відшкодування (а.с.59).
При цьому позивач всупереч умовам підпунктів 7.1.1. та 15.12. Договору страхування не вирахував з суми страхового відшкодування суму власної безумовної франшизи, яка складає 0,5% від розміру страхової суми (64097,33грн.) та дорівнює 320,49грн. (а.с.8).
Згідно з ч.18 ст.9 Закону України „Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Зважаючи на приписи ч.18 ст.9 Закону України „Про страхування" та ст.ст.627, 628 (ч.1), 629 Цивільного кодексу України розмір страхового відшкодування мав визначатися позивачем за правилами, встановленими в укладеному ним Договорі страхування.
Суд виходить з того, що сплачуючи суму власної безумовної франшизи у складі страхового відшкодування, позивач діяв за принципом власного комерційного ризику (абз.5 ч.1 ст.44 Господарського кодексу України).
Суд також зазначає, що положення ст.27 Закону України «Про страхування» та ст.1191 Цивільного кодексу України передбачають, що для страховика, який виплатив страхове відшкодування, право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, обмежене розміром виплаченого страхового відшкодування - а не вказують на можливість включення до обсягу стягуваної в порядку регресу суми всіх понесених страховиком під час здійснення ним підприємницької діяльності збитків або витрат.
Страховик не має права вимагати від заподіювача шкоди або іншої відповідальної за шкоду особи суму, яку він виплатив Страхувальнику з порушенням умов Договору страхування.
Виходячи з умов Договору страхування, приписів ст.ст.22, 1192 Цивільного кодексу України та ст.ст.9, 20, 25 Закону України „Про страхування", ст.42 та абз.5 ч.1 ст.44 Господарського кодексу України суд дійшов висновку про те, що страхову виплату було здійснено позивачем правомірно, проте суму страхового відшкодування було необґрунтовано завищено на 320,49грн. - розмір безумовної франшизи позивача.
Аналіз приписів ч.ч.1, 2 ст.1166, ч.ч.2, 5 ст.1187, п.1 ч.1 ст.1188 Цивільного кодексу України дозволяє зробити висновок, що у випадку заподіяння шкоди внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки питання про її відшкодування вирішується за принципом вини.
Відповідно до ст.1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом. Аналогічний припис містить ст.228 Господарського кодексу України.
Стаття 993 Цивільного кодексу України передбачає, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, яка отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за спричинені збитки. Аналогічне положення встановлене ст.27 Закону України "Про страхування".
З наданої третьою особою копією Полісу №АВ/5345711 від 13.02.2012р. обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (надалі - Поліс, а.с.147, 192) вбачається, що на дату ДТП (26.06.2012р.) ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» забезпечило цивільно-правову відповідальність Публічного акціонерного товариства «КИЇВСПЕЦТРАНС» щодо транспортного засобу МАЗ 533702, д.н. НОМЕР_2 (надалі - забезпечений автомобіль) з лімітом відшкодування за майнову шкоду 50000грн. та франшизою 0,00грн. Період дії полісу: з 00-00 14.02.2012р. до 13.02.2013р. включно.
З наведеного у п.1.4. ч.1 ст.1 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) визначення вбачається, що цивільно-правова відповідальність особи, яка не є страхувальником, вважається застрахованою, якщо така особа експлуатує забезпечений транспортний засіб на законних підставах.
Забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована (п.1.7. ч.1 ст.1 Закону).
Під час ДТП від 26.06.2012р. забезпеченим автомобілем керував ОСОБА_1, який перебував у трудових відносинах з ПАТ «КИЇВСПЕЦТРАНС», що підтверджується копіями наказу про приймання на роботу №173-к від 23.05.2012р. та подорожнього листа №309746 від 26.06.2012р. (а.с.194, 196).
На підставі викладеного суд доходить до висновку, що на момент скоєння ДТП ТЗ МАЗ, д.н. НОМЕР_2, згідно з приписами п.п.1.4., 1.7. ч.1 ст.1 Закону вважався забезпеченим відповідачем транспортним засобом, а ОСОБА_1 - особою, відповідальність якої застрахована відповідачем.
Таким чином, з урахуванням приписів ст.993 Цивільного кодексу України, ст.ст.18, 27 Закону України „Про страхування", ст.ст.22, 28, 29 Закону особою, відповідальною за завдані позивачу виплатою ним страхового відшкодування збитки, є Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (в межах умов Полісу №АВ/5345716).
Матеріали справи не містять доказів відшкодування відповідачем сплаченого позивачем страхового відшкодування.
З огляду на викладене, враховуючи наявні в матеріалах справи документи на підтвердження здійснення позивачем страхової виплати за Договором страхування наземного транспорту №K2НСАК24210231 від 20.03.2009р. і виникнення обов'язку відповідача відшкодувати завдану цим шкоду в порядку регресу згідно з Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АВ/5345716, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення 44868,13грн. є частково обґрунтованими, підтвердженими належним чином та такими, що підлягають задоволенню частково - в сумі 44547,64грн., розрахованій наступним чином:
44868,13грн. (70% від страхової суми, встановленої на період дії Договору страхування, в якому стався страховий випадок) - 320,49грн. (безумовна франшиза позивача) = 44547,64грн.
Викладене у відзиві №2633/17 від 30.12.2013р. (а.с.145-146) твердження відповідача про необхідність обов'язкового погодження позивачем отримання від відповідача страхового відшкодування з потерпілою в ДТП особою згідно приписів п.36.4 ст.36 Закону суд не приймає до уваги з огляду на наступне.
Право позивача вимагати відшкодування збитків виникло не на підставі норм Закону, а на підставі приписів ст.993 ЦК України та ст.27 Закону України „Про страхування", які є нормами прямої дії. Отже, виплата відповідачем в порядку регресу страхового відшкодування позивачу жодного погодження не потребує.
Решта викладених у відзиві №2633/17 від 30.12.2013р. доводів відповідача спростовується наявними у матеріалах справи документами, на які містяться посилання у даному рішенні.
Судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного, згідно зі ст.ст.22, 627, 628 (ч.1), 629, 993, 1166, 1187, 1188, 1191, 1192 Цивільного кодексу України; ст.ст.42, 44 (абз.5 ч.1), 228 Господарського кодексу України; ст.ст.9, 18, 20, 25, 27 Закону України „Про страхування" №85/96-ВР від 07.03.1996р.; п.п.1.4., 1.7. ч.1 ст.1, ст.ст.22, 28, 29, 35 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" №1961-IV від 01.07.2004р.; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Інгосстрах", м.Дніпропетровськ до Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА», м.Донецьк про стягнення 44868,13грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» (83052, м.Донецьк, пр-т Ілліча, буд.100; код ЄДРПОУ 13490997) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.32, офіс 402; п/р №26507050000686 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м.Дніпропетровська, МФО 305299, ЄДРПОУ 33248430) 44547,64грн. страхового відшкодування, 1708,28грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 17.06.2014р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складене та підписане 23.06.2014р.
Суддя О.М. Шилова
надруковано 5 примірників:
1 - до справи, 2 - сторонам,
2 - третім особам