83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
26.06.2014 Справа № 905/2212/14
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Кучерявої О.О.,
при секретарі судового засідання Рудюк Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумсіті", м. Донецьк
про стягнення заборгованості в розмірі 14732, 16 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 14229, 68 грн., пені в розмірі 255, 94 грн., інфляційні витрати в розмірі 128, 41 грн., 3% річних в розмірі 118, 13 грн.,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю від 09.06.13р.,
від відповідача: не з'явився,
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумсіті" про стягнення заборгованості в розмірі 14732, 16 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 14229, 68 грн., пені в розмірі 255, 94 грн., інфляційні витрати в розмірі 128, 41 грн., 3% річних в розмірі 118, 13 грн.
Правовою підставою позову позивач під час розгляду справи вважає норми 1, 2, 12, 22, 28, 44, 49, 54-57, 61, 64 Господарського процесуального кодексу України. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки № 641/1 від 02 січня 2013 року. В позовній заяві зазначив, що відповідачем не в повному обсязі сплачена вартість поставленого товару відповідно до договору. Факт отримання відповідачем товару підтверджується видатковими накладними. З урахуванням часткової сплати, сума основного боргу становить 14229, 68 грн.
Відповідно до пункту 8.2 договору, позивачем нараховано штраф в розмірі 255, 94 грн.
Відповідно до норм статті 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані інфляційні витрати в розмірі 128, 41 грн. та 3% річних в розмірі 118, 13 грн.
Розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 19 травня 2014 року справу № 905/2212/14 передано на розгляд судді Осадчій А.М.
Розпорядженням в.о. голови господарського суду Донецької області від 26 травня 2014 року справу № 905/2212/14 передано на розгляд судді Кучерявій О.О.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив їх задовольнити, через канцелярію суду надав додаткові документи, які долучені до матеріалів справи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду невідомі, заяв про розгляд справи у його відсутність та заперечень на позовну заяву не надійшло.
Представник позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд,
02 січня 2013 року між Фізичною особи-підприємця ОСОБА_1 (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бумсіті" (Покупець) укладений договір поставки № 641/1 (надалі по тексту - договір), за умовами якого Постачальник зобов'язується протягом терміну дії Договору постачати у власність Покупця товар на підставі погодженої сторонами Специфікації, яка є невід'ємною частиною Договору, у відповідності із поданим Покупцем замовленням, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар згідно з умовами Договору (пункт 1.1 договору).
Сторонами під час підписання договору було узгоджено всі його істотні умови, зокрема, предмет договору, якість, ціна та порядок розрахунків, поставка, відповідальність сторін, строк дії договору.
Договір підписано обома сторонами, доказів відмови від договору до матеріалів справи не надано, у зв'язку з чим, за висновками суду вказаний договір є чинним.
Право власності на товар переходить до Покупця в момент підписання уповноваженими представниками Сторін товарної (товарно-транспортної) накладної (пункт 1.2 договору).
Згідно з пунктом 3.1 договору, ціни на асортимент товару визначаються у двосторонніх Специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору, погоджених сторонами у письмовій формі.
Пунктом 2.8 договору передбачено, що загальна сума Договору визначається згідно накладних. Ця сума є орієнтовною та остаточно визначається виходячи з ціни на товар та загальної кількості товару, поставленого у відповідності з умовами та на протязі дії Договору.
Відповідно до пункту 3.1 договору, асортимент та кількість товару, що поставляється, остаточно визначається у Замовленні. Постачальник поставляє Покупцеві товар виключно за замовленням.
Датою приймання товару вважається дата підписання товарно-транспортної накладної уповноваженими особами Покупця (пункт 3.4 договору).
Згідно з пунктом 5.1 договору, днем розрахунку вважається день, в який сума, що підлягає оплаті, списується з банківського рахунку Покупця на рахунок Постачальника.
Покупець здійснює розрахунки на умовах відстрочки терміном 90 календарних днів з моменту отримання товару (пункт 5.2 договору).
Відповідно до пункту 5.3 договору, Покупець перераховує Постачальнику кошти кожні 7 календарних днів за отриманий покупцем згідно з умовами п5.2 з моменту настання дати платежа.
На виконання умов договору, позивачем виставлено рахунки фактури № М-00010492 від 05 грудня 2012 року на суму 2104, 23 грн. та № М00011044 від 26 грудня 2012 року на суму 1950, 35 грн. (а.с. 1630, 135).
Позивачем поставлена продукція, що підтверджується видатковими накладними № М-009600 від 07 листопада 2012 року на суму 1787, 38 грн. з ПДВ, № М-00009603 від 07 листопада 2012 року на суму 2638, 12 грн. з ПДВ, № М-00009604 від 09 листопада 2012 року на суму 815, 00 грн. з ПДВ, № М-00010375 від 01 грудня 2012 року на суму 237, 04 грн. з ПДВ, № М-0010444 від 04 грудня 2012 року на суму 1023, 47 грн. з ПДВ, № М-00010519 від 06 грудня 2012 року на суму 96, 82 грн. з ПДВ, № М-00010492 від 07 грудня 2012 року на суму 2104, 23 грн. з ПДВ, № М-00010942 від 25 грудня 2012 року на суму 369, 79 грн. з ПДВ, № М-00011044 від 27 грудня 2012 року на суму 1950, 35 грн. з ПДВ, № М-00011049 від 28 грудня 2012 року на суму 1438, 50 грн. з ПДВ, № М-00011217 від 03 січня 2013 року на суму 66, 82 грн. з ПДВ, № Ю-00000063 від 08 січня 2013 року на суму 823, 71 грн. з ПДВ, № Ю-00000484 від 25 січня 2013 року на суму 945, 30 грн. з ПДВ, № Ю-00000642 від 31 січня 2013 року на суму 250, 22 грн. з ПДВ, № Ю-00002821 від 30 квітня 2013 року на суму 705, 70 грн. з ПДВ, на загальну суму 15252, 45 грн. (а.с. 120-129, 131-134).
Зазначені видаткові накладні підписані та скріплені печатками підприємств без зауважень.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Таким чином, в даному випадку видаткові накладні є первинними обліковими документами в розумінні вищезазначеного Закону та підписання покупцем видаткових накладних підтверджує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, а тому є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриману продукцію.
З урахуванням часткової сплати сума заборгованості за вищевказаними накладними становить14229, 68 грн.
Відповідач отримав товар, але у визначений у договорі строк за неї в повному обсязі не сплатив, своїх договірних зобов'язань перед позивачем не виконав, чим порушив умови договору.
25 грудня 2013 року Позивачем виставлено претензію на суму 14229, 68 грн. (а.с. 118).
Окрім цього, як вбачається із матеріалів справи, між сторонами був складений акт звірки взаєморозрахунків за період з 01 січня 2013 року по 21 листопада 2013 року на суму14229, 68 грн. (а.с.119).
Вищевказаний акт підписаний та скріплений печатками підприємств без зауважень.
Матеріалами справи доведений факт отримання відповідачем товару та не сплати в повному обсязі відповідно до накладних у встановлені договором терміни. Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 14229, 68 грн. підлягають задоволенню.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 255, 94 грн., інфляційних витрат в розмірі 128, 41 грн. та 3% річних в розмірі 118, 13 грн. необхідно зазначити наступне.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши арифметичний розрахунок пені за період з 14 листопада 2013 року по 24 лютого 2014 року на суму заборгованості 14229, 68 грн., суд визнає його невірним, оскільки позивачем допущено арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір пені складає більше, але суд не виходить за межі позовних вимог, а тому пеня в розмірі 255, 94 грн. підлягає задоволено за розрахунком позивача.
Перевіривши арифметичний розрахунок 3% річних за період з 14 листопада 2013 року по 24 лютого 2014 року на суму заборгованості 14229, 68 грн., суд визнає його невірним, оскільки позивачем допущено арифметичні помилки. За розрахунком суду розмір 3% річних складає більше, але суд не виходить за межі позовних вимог, а тому 3%річних в розмірі 118, 13 грн. підлягає задоволено за розрахунком позивача.
Згідно із рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.
Перевіривши арифметичний розрахунок суми інфляційних витрат за період з 14 листопада 2013 року по 24 лютого 2014 року на суму заборгованості 14229, 68 грн., суд визнає його невірним. За розрахунком суду розмір інфляційних витрат більший, але суд не виходить за межі позовних вимог, а тому інфляційні витрати у розмірі 128, 41 грн. підлягають стягненню з відповідача.
Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із зазначеною нормою кореспондується й частина 1 статті 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Враховуючи вищевикладене, судові витрати, згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України, стягуються з відповідача користь позивача.
Керуючись ст.ст.4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумсіті" про стягнення заборгованості в розмірі 14732, 16 грн., з яких сума основного боргу в розмірі 14229, 68 грн., пені в розмірі 255, 94 грн., інфляційні витрати в розмірі 128, 41 грн., 3% річних в розмірі 118, 13 грн. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумсіті" (83092, м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілецької дивізії, 1-а, р/р НОМЕР_2, АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 335076, код ЄДРПОУ 33913348) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2, АТ «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 14229 (чотирнадцять тисяч двісті двадцять дев'ять) грн., 68 коп., пеню в розмірі 255 (двісті п'ятдесят п'ять) грн. 94 коп., інфляційні витрати в розмірі 128 (сто двадцять вісім) грн., 41 коп.3% річних в розмірі 118 (сто вісімнадцять) грн., 13 коп.,
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бумсіті" (83092, м. Донецьк, вул. 230-ї Стрілецької дивізії, 1-а, р/р НОМЕР_2, АТ «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 335076, код ЄДРПОУ 33913348) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_2, АТ «Райффайзен банк Аваль», м. Київ, МФО 380805, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн., 00 коп.
У судовому засіданні 26 червня 2014 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст рішення складено та підписано 01 липня 2014 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Суддя О.О. Кучерява