18 червня 2014 р.м.ОдесаСправа № 821/1276/13-а
Категорія: 10.1 Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду
у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,
суддів: Джабурія О.В., Жук С. І.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області про захист порушеного конституційного права,-
У квітні 2013 року ОСОБА_1 звенулась до суду, в якому просила суд захистити її порушене право визначене ст. ст. 36, 57 Конституції України з боку Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі, шляхом заборони примушування брати участь у діяльності неприбуткової самоврядної організації Пенсійний фонд, скасуванням вимоги № ф-20 від 21.03.2013 року щодо сплати внесків.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що у відповідності до статті 58 Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", Пенсійний фонд є самоврядною неприбутковою організацією і здійснює свою діяльність на підставі статуту, який затверджується його правлінням. Пенсійний Фонд України змушує її до членства у некомерційній самоврядовій організації, де кожна застрахована особа є членом цієї організації. Статус приватного підприємця не є підставою для сплати членських (страхових внесків), так як такі внески сплачуються на конкретну особу - члена цієї організації.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року у задоволенні позову було відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.
Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.
В ході судового провадження встановлено, що Фізична особа - підприємець, ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, перебувала на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області, як приватний підприємець.
В період спірних правовідносин відповідачем прийняті повідомлення-розрахунки, відповідно до яких, враховуючи розмір мінімального страхового внеску у 2011 та 2012 році та з урахуванням сплачених сум, позивачу необхідно здійснити доплату до мінімального страхового внеску у сумі 7570,72 грн. ( а.с. 11,12)
21.03.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі винесено вимогу Ф-20 про сплату недоїмки на суму 7570,72 грн. ОСОБА_1.( а.с.10).
Вирішуючи спірне питання суд першої інстанції виходив із наступного.
Згідно із положеннями Закону № 2464-VI та Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Крім того, йому надано право стягувати у передбаченому законодавством порядку своєчасно не нарахованих та/або не сплачених сум єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону № 2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Платники єдиного внеску визначені ст.4 Закону №2464-VI, до них відносяться фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців).
Тобто, платниками є фізичні особи-підприємці, що є роботодавцями. Крім того, згідно положень цієї ж статті платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Виходячи із змісту ч. 4, ст. 5 Закону № 2464-VI обов'язки фізичних осіб-підприємців як платників єдиного внеску виникають з моменту їх державної реєстрації.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 4 Закону № 2464-VI фізичні особи-підприємці є застрахованими особами щодо себе та страхувальниками осіб, що на них працюють (для платників єдиного внеску, зазначених у пунктах 2, 3, 6 - 14 частини першої ст. 4 Закону № 2464-VI).
Відповідно до ч. 9, ст. 9 Закону № 2464-VI обчислення і сплата єдиного внеску за платників, зазначених у пунктах 2, 3, 6, 7, 8, 9 та 11 частини першої статті 4 цього Закону, здійснюються платниками, зазначеними у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, за рахунок сум, на які внесок нарахований.
Таким чином, до обов'язків фізичних осіб осіб-підприємців, що є роботодавцями, а також для фізичних осіб-підприємців, що не є роботодавцями, входить своєчасне нарахування та сплата нарахованого єдиного внеску до Пенсійного фонду на суми, що виплачуються ними найманим працівникам, а також на суми їх доходів або самостійно визначені ними суми (для фізичних осіб-підприємців, що обрали спрощену систему оподаткування), які є базою для нарахування єдиного внеску відповідно до зазначеного Закону.
Згідно із п. 1, ч. 2, ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. При цьому, ч. 8, ст. 9 Закону №2464-VI встановлено базовий звітний період для фізичних осіб-підприємців - календарний рік. Відповідно до ч.8 ст.9 цього ж Закону, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
Відповідно до ст. 25 Закону № 2464-VI територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Ураховуючи викладене, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
На спростування доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що безпосередньо на права, інтереси та свободи позивача щодо участі у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні впливає виключно вимога відповідача про сплату недоїмки, якій суд надав належну правову оцінку.
Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.І. Шляхтицький
Суддя: О.В. Джабурія
Суддя: С. І. Жук