Справа: № 826/1027/14 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М.
Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.
Іменем України
17 червня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Грищенко Т.М.,
суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,
при секретарі Киш С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2014 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, Головного державного інспектора Інспекційного відділу №3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Усик Т.В., Головного державного інспектора Інспекційного відділу №3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Петренко В.С. про визнання протиправними дії, скасування припису, -
ОСОБА_2 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, Головного державного інспектора Інспекційного відділу №3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Усик Т.В., Головного державного інспектора Інспекційного відділу №3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Петренко В.С. про визнання протиправними дії, скасування припису.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову якою задовольнити позов.
Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на йогом переконання підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, та вбачається з матеріалів справи, Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2 об'єкта будівництва за адресою АДРЕСА_1.
24 січня 2.014 року Головні державні інспектори Інспекційного відділу №3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Усик Тетяна Вікторівна та Петренко Віта Семенівна склали Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил громадянином ОСОБА_2.
За результатами перевірки встановлено: що АДРЕСА_1 продовжується експлуатація господарського блоку (літера «Б»), який експлуатується під магазин «Продукти» без прийняття в експлуатацію в установленому законодавством порядку.
24 січня 2014 року Головні державні інспектори Інспекційного відділу №3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Усик Тетяна Вікторівна та Петренко Віта Семенівна склали припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ,згідно якого Вимагають у термін до 24.02.201 1 року привести земельну ділянку до попереднього стану шляхом знесення господарського блоку («літера «Б»), який експлуатується під магазин «Продукти».
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції дійшов висновку про те, що правомірно вчинено дії щодо проведення перевірки та правомірно винесено припис від 24.01.2014.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) - це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 41 Закону, постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності. Згідно пункту 1 Порядку №553 здійснення державного архітектурно-будівельного контролю здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Відповідно до пункту 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи інспекції, який затверджується керівником відповідної інспекції.
Зі змісту норм ст. 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21.10.2011р. № 244 «Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності» вбачається, що погодження місця розміщення тимчасових споруд відноситься до компетенції відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, а не інспекції ДАБК. З наведеного вбачається, що припис про знесення частини садового будинку не ґрунтується на нормах чинного законодавства.
Стосовно обраного Інспекцією ДАБК у місті Києві заходу для усунення порушення Відповідно до частин 1, 7 статті 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. У разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.
Відповідно до Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012р. № 6 «Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України (про правовий режим самочинного будівництва)» роз'яснено, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності.
Згідно з наведених вище норм статті 41 Закону № 3038 Інспекція ДАБК наділена правом виносити обов'язкові до виконання приписи з вимогою або про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельних норм, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
З наведених вище положень можна зробити висновок, що знесення самочинного будівництва є крайнім, радикальним заходом стосовно порушника і застосовується у випадку: 1) істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб; 2) істотного порушення будівельних норм і правил та при умові, що особа, яка здійснила таке будівництво відмовляється провести перебудову. - таких обставин Відповідачі 1-2 не встановили.
Крім того суд першої інстанції жодним чином не навів обґрунтування відхилення позиції позивача, про відсутність нормативного акту для перевірки об'єкта будівництва 1-2 категорії складності, при цьому відповідно до обставин справи Головні державні інспектори Інспекційного відділу №3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Усик Тетяна Вікторівна та Петренко Віта Семенівна перед початком перевірки були попереджені про незаконність проведення перевірки зважаючи, що Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. N 553 ,згідно п.1. визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності, відповідно не передбачає проведення перевірок заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до І-ІІ категорії складності до яких відноситься садовий будинок. Порядок та критерії віднесення до IV і V категорії складності встановлені Постановою КМУ від 27 квітня 2011 р. N 557 Про затвердження Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності. Садовий будинок цим критеріям не відповідає.
Відповідачі 1-2 були попереджені про перевищення ними своїх службових повноважень та порушення недоторканості житла та іншого володіння, зважаючи, що п.11. Порядку встановлює, що Посадові особи інспекцій під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право: 1) безперешкодного доступу на місце будівництва об'єкта, або місцезнаходження суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність, пов'язану з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності; - з приводу вчинення кримінальних правопорушень інспекторами Позивачем подана заява до Дарницького РУ ГУ МВС України.
Крім того Відповідачі 1-2 були попереджені ,що результати попередньої перевірки оскаржені Позивачем до суду, а саме 19 лютого 2013 року Головний державний інспектор Інспекційного відділу №3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Усик Тетяна Вікторівна склав Акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил громадянином ОСОБА_2.
За результатами акту перевірки від 19.02.2013 року,19 лютого 2013 року Головний державний інспектор Інспекційного відділу №3 Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Усик Тетяна Вікторівна склала Протокол про адміністративне правопорушення і 26 лютого 2013 року Заступник начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві Алєксєєнко Іван Олександрович постановив Постанову №68 по справі про адміністративне правопорушення якою визнав громадянина ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення ,передбаченого частиною ст. 97 КУпАП, наклав на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170,00 гривень.
04 квітня 2013 року Печерський районний суд міста Києва постановив постанову якою скасував постанову заступника начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві Алєксєєнко Івана Олександровича по справі про адміністративне правопорушення № 68 від 26 лютого 2013 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 .
Тобто судовим рішенням яке набуло законної сили встановлено незаконність дій Відповідача при проведенні перевірки Позивача, та встановлено відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, коли очевидно позивач не порушував жодної норми чинного законодавства відповідно відсутні жодні підстави для його примусу до вчинення дій вказаних в приписі.
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що винесений Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві припис від 24.01.2013 є протиправним та підлягає скасуванню.
Таким чином, судом першої інстанції при вирішенні справи було неповно з'ясовано обставини справи, порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому така постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позову.
Відповідно до ст. 198, 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 березня 2014 р. - скасувати та винести нову постанову.
Позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати дії Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві неправомірними та скасувати Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві від 24.01.2014 р. про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_2.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя Т.М.Грищенко
Судді І.О.Лічевецький
В.Е.Мацедонська
Головуючий суддя Грищенко Т.М.
Судді: Лічевецький І.О.
Мацедонська В.Е.