01 липня 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/2156/14
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання - Іванюк Є.В.,
представника відповідача - Трунової Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови, -
ОСОБА_2 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови від 22.04.2014 року № 032220.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що під час перевірки мав докази оплати послуг з перевезення пасажирів готівкою, у зв'язку із чим вважає висновки акту перевірки про відсутність документу, що передбачений статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", безпідставними.
В судове засідання позивач не з'явився, надав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача заперечував проти позову, просив відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень посилався на те, що в ході перевірки транспортного засобу, що належить позивачу, інспекторами встановлено відсутність документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, дійшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що на підставі направлення на перевірку від 13.03.2014 р. № 004276 інспекторами управління Укртрансінспекції у Харківській області 13.03.2014 р. проведено перевірку транспортного засобу DAIMLER CHRYSLER НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, місце проведення перевірки - м. Харків, вул. Червоноармійська, 15.
Під час перевірки транспортного засобу встановлено та зафіксовано у акті від 13.03.2014 р. № 088228, що ОСОБА_2 надавав послуги нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений в статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: відсутній документ, що засвідчує оплату транспортних послуг.
22.04.2014 р. в.о. начальника управління Укртрансінспекції у Полтавській області Лисенко С.О. винесено постанову № 032220 про застосування адміністративно-господарського штрафу на суму 1700 грн.
Позивач не погодився із вказаною постановою та оскаржив її до суду.
Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно із частиною 1 статті 34 Закону України від 05.04.2001 р. № 2344-III "Про автомобільний транспорт" автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Відповідно до частини 1 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Згідно з частиною 4 статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" документи для нерегулярних пасажирських перевезень: для автомобільного перевізника - ліцензія, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, договір із замовником транспортних послуг, документ, що засвідчує оплату транспортних послуг.
Під час перевірки транспортного засобу DAIMLER CHRYSLER НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, інспекторами управління встановлено, що ОСОБА_2 надавав послуги нерегулярних пасажирських перевезень за відсутності документу, що засвідчує оплату транспортних послуг, чим порушив вимоги статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт".
Статтею 1 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що нерегулярні пасажирські перевезення - перевезення пасажирів автобусом, замовленим юридичною або фізичною особою з укладанням письмового договору на кожну послугу, в якому визначають маршрут руху, дату та час перевезень, інші умови перевезень та форму оплати послуги, або перевезення за власний кошт.
Згідно з пунктами 55, 56 Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених Постановою КМ України від 18.02.1997 р. № 176, замовлення юридичною або фізичною особою автобуса для нерегулярних перевезень здійснюється шляхом укладення з перевізником письмового договору про замовлення транспортного засобу.
Договір на здійснення нерегулярних перевезень, що укладається між юридичною або фізичною особою та перевізником у письмовій формі, повинен містити дату і час здійснення перевезень, початковий та кінцевий пункти маршруту, маршрут перевезення і державний реєстраційний номер транспортного засобу.
Типову форму договору про здійснення нерегулярних перевезень затверджує Мінінфраструктури.
Відповідно до пункту 61 Правил під час здійснення нерегулярних перевезень водій повинен мати копію договору перевізника із замовником послуг і копію договору обов'язкового особистого страхування від нещасних випадків на транспорті.
Згідно з пунктом 2 Наказу Міністерство інфраструктури України від 20.06.2012 р. № 331 "Про затвердження Типової форми договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах" автомобільним перевізникам, крім суб'єктів господарювання, які надають туристичні та екскурсійні послуги власним чи орендованим транспортним засобом, при укладанні договорів про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах в обов'язковому порядку керуватися Типовою формою договору.
Пунктом 4.1 Типової форми договору "Розрахунки Замовника з Перевізником за перевезення організованої групи пасажирів та їх багажу здійснюються відповідно до вимог цивільного законодавства України шляхом перерахування грошових коштів Замовником на поточний рахунок Перевізника".
Отже, законодавством визначено, що при наданні послуг з нерегулярних пасажирських перевезень оплата послуг з перевезення повинна здійснюватись до надання самої послуги у безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок перевізника. При здійсненні перевезення водій повинен мати документ про перерахування коштів до початку здійснення поїздки.
Згідно з пунктом 4.1 договору про здійснення нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом на внутрішньообласних маршрутах протяжністю понад 50 км та міжобласних маршрутах від 13.03.2014 р., укладеного між ОСОБА_2 (Перевізник) та Замовником, розрахунки між сторонами договору за перевезення пасажирів здійснюються шляхом перерахування грошових коштів Замовником на рахунок Перевізника у банку.
Отже, сторонами договору не дотримано пункт 4.1 договору, оскільки розрахунки здійснювались готівкою, а тому надана ОСОБА_2 квитанція про оплату послуг готівкою не є документом, який підтверджує оплату транспортних послуг у відповідності до вимог чинного законодавства.
З огляду на викладене, ОСОБА_2 надавав послуги нерегулярних пасажирських перевезень без оформлення документів, перелік яких визначений в статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме: за відсутності документу, що засвідчує оплату транспортних послуг в безготівковій формі.
В частині 1 статті 60 Закону зазначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Спірною постановою до позивача застосовано штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1700 грн.
Таким чином, в.о. начальника управління Укртрансінспекції у Полтавській області Лисенко С.О. правомірно винесено постанову від 22.04.2014 р. № 032220 про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 1 700 грн.
З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 необґрунтовані, а тому задоволенню не підлягають.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру встановлюється ставка судового збору в розмірі 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2014 р. становить 1 218 грн.
Отже, ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру в даному випадку складає 2 відсотка розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, - 1 827 грн.
Згідно квитанції від 29.04.2014 р. позивачем сплачено судового збору - 121,80 грн.
Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.
У зв'язку з цим, з ОСОБА_2 до Державного бюджету України підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1705,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 86,159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Управління Укртрансінспекції у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Державного бюджету України в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (на розрахунковий рахунок: 31213206784002, отримувач коштів: УДКСУ у м. Полтаві Полтавської області, 22030001; Банк отримувача: ГУДКСУ у Полтавській області, МФО: 831019; Код ЄДРПОУ: 38019510; Код класифікації доходів бюджету: 22030001.Призначення платежу: судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Полтавський окружний адміністративний суд) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1705,20 грн. (одна тисяча сімсот п'ять гривень 20 копійок).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 07 липня 2014 року.
Суддя А.Б. Головко