Справа № 761/17899/14-ц
Провадження №2/761/5457/2014
іменем України
04 липня 2014 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого: судді - Притули Н.Г.
при секретарі: Паночко О.М.
за участю позивача: ОСОБА_1
відповідача: ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, -
17 червня 2014 року до суду надійшла вказана позовна заява.
Позивач в позовних вимогах з врахуванням уточнень здійснених в судовому засіданні 04.07.2014 року, які зафіксовані в журналі судового засідання просить: стягнути з відповідача на її користь аліменти в розмірі ? частини доходів відповідача на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, починаючи з 01.09.2010 року до досягнення дитиною повноліття.
Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовує тим, що вона не проживає разом з відповідачем, спільного господарства не ведуть. Дитина проживає разом з позивачкою і знаходиться на її повному матеріальному забезпеченні. Відповідач в свою чергу ухиляється від утримання спільної дитини, чим ставить позивача у скрутне матеріальне становище.
В судовому засіданні позивачка позовні вимоги з врахуванням уточнень розміру аліментів підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти сплати аліментів в розмірі ? частини його доходів, але не з 01.09.2010 року. Крім того суду пояснив, що він є інвалідом ІІІ групи та не може знайти постійне місце роботи та лише отримує пенсію по інвалідності.
Відповідно до ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування покладений на сторони.
Перевіряючи обставини справи судом встановлено, що ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Як зазначається в свідоцтві про народження, батьками зазначені - ОСОБА_2 та ОСОБА_1.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 20.12.2013 року шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано, після розірвання шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на «ОСОБА_1».
Відповідно до статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стаття 181 Сімейного кодексу України передбачає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька та/або у твердій грошовій сумі.
У відповідності із ст.182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, розмір аліментів на одну дитину за жодних обставин не може бути меншим за 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку.
Частина 1 статті 191 СК України визначає, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки (ч.2 ст.191 СК України).
Оскільки в судовому засіданні встановлено, що відповідач на даний час участь в утриманні дитини не приймає, відповідні докази суду надані не були, кошти на її утримання не надає, тому суд приходить до висновку, що з відповідача необхідно стягнути аліменти на утримання дитини до досягнення ним повноліття в примусовому порядку.
При визначенні розміру аліментів суд враховує, що дитина знаходиться на утриманні позивачки, стан здоров'я дитини (доказів, що на даний час дитина перебуває на обліку чи потребує спеціального лікування суду надано не було), відповідач інших дітей на утриманні на даний час не має, не має постійного місця роботи, є інвалідом ІІІ групи, загального захворювання довічно, враховуючи засади розумності та справедливості, визначає розмір аліментів в розмірі ? частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 з моменту подачі позову до суду до досягнення дитиною повноліття, оскільки позивачем не надано доказів, що позивачка вживала заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
На підставі статті 367 ЦПК України суд вважає за доцільне допустити негайне виконання рішення суду в межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 159, 212, 214, 215 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 184, 191, 192 Сімейного кодексу України, суд
вирішив:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІПН НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частини доходу ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 17 червня 2014 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н.Г.Притула