10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Кучина Н.Г.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
іменем України
"25" червня 2014 р. Справа № 569/5570/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Моніча Б.С.,
розглянувши в письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області на постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "24" квітня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії ,
ОСОБА_3 звернулася з позовом до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне, в якому просить суд зобов'язати управління Пенсійного фонду України в місті Рівне провести їй перерахунок призначеної пенсії за віком з 18 лютого 2014 року та у подальшому виплачувати пенсію з урахуванням розмірів матеріальної допомоги, відображених у довідці №08-18/1999, наданій Рівненським міським центром зайнятості 31 березня 2014 року.
Постановою Рівненського міського суду від 24.04.2014 року позов ОСОБА_3 задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне щодо відмови в перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_3, з врахуванням одержаних сум виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та суми виплат, пов'язаних із індексацією заробітної плати працівників, на які нараховані страхові внески на загальнообов»язкове державне пенсійне страхування відповідно до довідки від 31.0-3.2014 року № 08-18\1999
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Рівне провести перерахунок та виплату призначеної ОСОБА_3 пенсії державного службовця з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та суми виплат, пов'язаних із індексацією заробітної плати працівників, починаючи з 01 квітня 2014 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з даною постановою управління Пенсійного фонду України в м.Рівне звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити.
З врахуванням приписів статей 196,197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_3 з 18 лютого 2014 року перебуває на обліку в управлінні пенсійного фонду України в м.Рівне та їй була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».
02 квітня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до управління Пенсійного фонду України в місті Рівне з заявою про перерахунок та виплату їй пенсії з урахуванням матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових проблем, матеріальної допомоги на оздоровлення та суми виплат, пов'язаних із індексацією заробітної плати працівників, на які нараховані страхові внески, відповідно до Закону України «Про державну службу». До заяви позивачем було додано довідку Рівненського міського центру зайнятості за № 08-18/1999 від 31.03.2014 року, відповідно до якої заробітна плата ОСОБА_3, крім іншого, включала також матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових проблем та матеріальну допомогу на оздоровлення, а також виплати, пов'язані із індексацією заробітної плати працівників. На всі виплати, включені у довідку, нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Управлінням Пенсійного фонду України в місті Рівне у перерахунку пенсії ОСОБА_3 було відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги , суд першої інстанції виходив з того , що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також виплати, пов'язані із індексацією заробітної плати працівників входили до системи оплати праці державного службовця. Отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до вимог статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ «Про державну службу» (далі - Закон № 3723-ХІІ) на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Статтею 33 Закону № 3723-ХІІ визначено , що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
За змістом статті 37 Закону № 3723-XII (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається у розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
У частині першій статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону № 3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань, а також виплати, пов»язані із індексацією заробітної плати працівників входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того, статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-XII) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 Закону № 1788-XII до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Таким чином, висновки управління Пенсійного фонду в місті Рівне про те, що матеріальна допомога, на яку нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, однак яка не включається до складу заробітної плати державного службовця, не враховується при обчисленні розміру його пенсії, є наслідком порушення правил застосування норм права: відповідачем перевагу було надано положенням законів № 3723-XII та № 108/95-ВР, які щодо спірних відносин є загальними. У той же час перевагу мають спеціальні норми, що визначають виплати (доходи) для обчислення пенсії, за наведених обставин - стаття 41 Закону № 1058-IV та стаття 66 Закону № 1788.
Крім того колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що перерахунок та виплата позивачу пенсії у вказаному розмірі мають бути проведені з дня її звернення до відповідача, тобто з 02 квітня 2014 року, а не з моменту призначення, тобто 18 лютого 2014 року.
Враховуючи положення чинного пенсійного законодавства, а саме, статей 83,84,87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», статей 43,44,45,46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», призначення чи перерахунок пенсії проводиться виключно на підставі звернення (заяви) особи до відповідного територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі. Пенсія призначається чи перераховується з дня звернення, крім окремих випадків, передбачених згаданими Законами.
Так, з більш раннього строку, але у визначених часових межах з дня звернення, призначаються пенсії за віком, по інвалідності та у разі втрати годувальника. Перерахунок призначеної пенсії у випадках, передбачених статтею 35, статтею 47 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42, частиною п'ятою статті 48 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», провадиться із строків, зазначених у цих статтях.
Відповідно до статті 45 Закону № 1058-IV перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги частково.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського міського суду Рівненської області від "24" квітня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук
Б.С. Моніч
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу/відповідачам: Управління Пенсійного фонду України в м.Рівне Рівненської області вул.Відінська,41,м.Рівне,33018
4-третій особі: - ,