10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Піщуліна І.С.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
іменем України
"25" червня 2014 р. Справа № 284/360/14-а
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Моніча Б.С.,
розглянувши в письмовому провадженні у м.Житомирі апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області на постанову Народицького районного суду Житомирської області від "12" травня 2014 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії ,
У квітня 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з адміністративним позовом про визнання дій протиправними та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.01.2014 року.
Постановою Народицького районного суду Житомирської області від 12 травня 2014 року позов задоволено. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі в частині визначення з 01.01.2014 року позивачу розміру державної пенсії і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за ст.ст.50,54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" протиправними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі провести нарахування і виплатити позивачу як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, інваліду ІІ групи, перерахунок та виплатити державну пенсію по інвалідності відповідно до ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку не менше восьми мінімальних пенсій за віком, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, згідно зі ст.50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із розрахунку не менше 75 процентів мінімальної пенсії за віком, що визначаються на рівні прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого відповідним Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, починаючи з 01.01.2014 року й щомісяця. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі виконати постанову негайно в межах суми стягнення за один місяць та подати звіт про виконання судового рішення на протязі 1 місяця з дня набрання законної сили постановою суду.
В апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати постанову суду першої інстанції із ухваленням нової про відмову в задоволенні позовних вимог.
З врахуванням приписів статей 196,197 КАС України, розгляд апеляційної скарги здійснюється судовою колегією в порядку письмового провадження.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Статтею 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІ групи, інвалідність якого пов'язана з наслідками аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Позивач одержує основну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", але в розмірах визначених постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2014 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.
Згідно зі статтею 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам І групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам ІІ групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам ІІІ групи - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачуються повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу (ст.53 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").
Відповідно до частини 4 статті 54 Закону, яка визначає підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими:
по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком;
по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком;
по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Розрахунок основної та додаткової пенсії позивачу здійснено, виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а тому суд обґрунтовано визнав дії Управління Пенсійного фонду протиправними в частині відмови позивачу перерахувати основну та додаткову пенсію відповідно до вимог ст.50, ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Доводи органу пенсійного фонду щодо правомірності дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Законом України "Про Державний бюджет на 2014 рік" від 16 січня 2014 року №719-VII, що набрав чинності з 1 січня 2014 року (п.1 Прикінцевих положень Закону) не встановлено обмеження щодо застосування положень Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", проте постановою від 23 листопада 2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", всупереч ст. 50, ст. 54 вищезазначеного Закону, Кабінетом Міністрів України встановлено фіксований розмір суми, з якої проводиться розрахунок додаткової пенсій, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком, а тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено вимоги позивача.
Таким чином, вихідним критерієм обрахунку основної та додаткової пенсії є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів приходить до висновку, що при розрахунку основної та додаткової пенсії, передбаченої статтею, наведеною вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком. Адже чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком. Тому посилання в апеляційній скарзі з приводу помилкового застосування норм вказаного закону до спірних правовідносин є безпідставними.
За визначенням, наведеним в абзаці 9 статті 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" непрацездатні громадяни крім пенсійних виплат із системи пенсійного забезпечення мають право отримувати доплати, надбавки та підвищення до зазначених виплат, додаткову пенсію в порядку та за рахунок коштів, визначених законодавством.
Таким чином, пенсія є періодичним платежем, виплата якої, за загальним правилом, не обмежена у часі.
Додаткова пенсія, є додатковою виплатою особі, яка визнана такою, що має на нього право, нерозривно пов'язано з виплатою пенсії і також має не визначений у часі граничний термін виплати.
Таким чином, у разі відсутності спору про право особи на отримання пенсії та додаткової пенсії або встановлення такого права в судовому порядку, немає підстав обмежувати орган, відповідальний за здійснення їх перерахунку і виплат, певним часовим проміжком, крім випадків, передбачених законом.
Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Народицького районного суду Житомирської області від "12" травня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук
Б.С. Моніч
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_2
3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі Житомирської області вул. Леніна, 177,смт.Народичі,Народицький район, Житомирська область,11401
4 - представнику позивача - ОСОБА_5, АДРЕСА_1,