10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
іменем України
"25" червня 2014 р. Справа № 806/1473/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Моніча Б.С.,
при секретарі Степанській А.В. ,
за участю представників сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" квітня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Елсі А" до Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови ,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Елсі А" звернулося з позовом до Житомирської митниці Міндоходів, в якому просить визнати протиправними та скасувати рішення №101060000/3000691/12 від 03 жовтня 2013 року і картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України №101060000/2013/00817 від 03 жовтня 2013 року, мотивуючи тим, що Житомирською митницею при митному оформленні партій товару безпідставно визначено митну вартість за резервним методом та видано картки відмови в митному оформленні товару. Позивач вважає, що відповідачем було неправомірно відмовлено у митному оформленні товару, оскільки ним було у відповідності до ст.55 Митного кодексу України всі документи необхідні для визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, а тому твердження відповідача з приводу недостатності та неналежності таких документів є необґрунтованими. Крім того, позивач зазначає, що ніяких розбіжностей в поданих документах не було.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17.04.2014 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Елсі А" задоволено.
Визнано протиправними рішення Житомирська митниця №101060000/3000691/12 від 03 жовтня 2013 року і картку відмови №101060000/2013/00817 від 03 жовтня 2013 року та скасувати їх.
Не погоджуючись з даною постановою Житомирська митниця звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити .
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що товариством з обмеженою відповідальністю "Елсі А" відповідно до контракту № : НК01682 від 11.09.2012 року укладеного з компанією "Beidging Electronic Trade Co.LTD" Житомирській митниці Міндоходів було надано митну декларацію №101060000.2013.017264 від 03.10.2013 року з метою проведення митного оформлення товару "інвентар та приладдя для занять фізкультурою".
Як вбачається з умов Контакту, відповідно до п.2.2 вартість товару на окрему поставку, вказані в відповідних додатках, які є невід'ємною частиною Договору. Згідно з п.5.2 Контракту до вартості товару входить вартість упаковки та маркування. Відповідно до Специфікації (додаток) до Контракту від 11.09.2012 року № : НК01682 від 11.09.2012 року загальна вартість Товару складає 24677,11 доларів США. Товар було оплачено Товариством з обмеженою відповідальністю "Елсі А" на користь компанією "Beidging Electronic Trade Co.LTD" в повному обсязі, підтвердженням чого є платіжне доручення в іноземній валюті №185 від 26.09.2013 року.
В результаті проведення контролю за правильністю визначення митної вартості товару за МД №101060000.2013.017264 від 03.10.2013 року було встановлено, що документи подані як підстави для митного оформлення не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів (документи не містили вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів, робіт пов'язаних із пакуванням).
У зв'язку з виникненням сумнівів щодо достовірності заявленої декларантом митної вартості вказаного товару, митним органом направлено вимогу про надання додаткових документів.
03.10.2013 р. Житомирською митницею було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів рішення Житомирська митниця №101060000/3000691/12 та надано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України від 03.10.2013 року №101060000/2013/00817
Підставою для винесення оскаржуваних рішень став висновок відповідача про те, що, митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у зв'язку з невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам наведеним у главі 9 МК України, а саме: відсутня вартість упаковки або пакувальних матеріалів, робіт пов'язаних із пакуванням.
Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того , що митниця має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, однак зазначає, що такі повноваження мають бути реалізовані лише за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В той же час у контролюючого органу були відсутні правові підстави для витребовування у позивача додаткових документів, винесення спірних рішень та коригуванні митної вартості товару.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ст. 49 Митного Кодексу України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частинами 1, 2 ст. 52 МК України встановлено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані:
1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;
2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;
3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 3 ст. 53 Кодексу у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч. 1 ст. 54 Кодексу, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Статтею 57 Митного кодексу України встановлено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч. 2 ст. 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що митниця має повноваження витребовувати додаткові документи для перевірки правильності визначення митної вартості товару, однак зазначає, що такі повноваження мають бути реалізовані лише за наявності обґрунтованих підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
В той же час відповідачем не доведено обставин, які б свідчили про існування достатніх підстав для виникнення обґрунтованого сумніву у Житомирської митниці щодо вартості імпортованого товару, оскільки у п.5.2 Контракту, який надавався при митному оформленні товару чітко вказано, що до вартості товару входить вартість упаковки та маркування, а тому колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для витребовування у позивача додаткових документів, винесення спірних рішень та коригуванні митної вартості товару.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирської митниці Міністерства доходів і зборів України залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" квітня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук
Б.С. Моніч
Повний текст cудового рішення виготовлено 01.07.2014 року
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "Елсі А" бульвар Ромена Ролана,13-В,м.Київ,03170
3- відповідачу Житомирська митниця Міністерства доходів і зборів України вул.Перемоги,25,м.Житомир,10000
4 - представник позивача - Тов Невмержицький Олексій Миколайович, АДРЕСА_1, 10020
- ,
- ,