10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-602, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Токарева М.С.
Суддя-доповідач:Хаюк С.М.
іменем України
"25" червня 2014 р. Справа № 806/1198/14
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Хаюка С.М.
суддів: Бондарчука І.Ф.
Моніча Б.С.,
при секретарі Степанській А.В. ,
за участю представників сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" квітня 2014 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛДІ-Житомир" до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення - рішення ,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛДІ-Житомир" звернулося з позовом до Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 27 грудня 2013 року №0002832201.
Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 17 квітня 2014 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛДІ - Житомир" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 27 грудня 2013 року №0002832201. Стягнуто з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ОЛДІ - Житомир" сплачений судовий збір в розмірі 4872,00 грн.
Не погоджуючись з даною постановою податкова служба звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою у позові відмовити повністю.
Розглянувши справу в межах, визначених ст. 195 КАС України, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга податкової служби задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачем для здійснення господарських операцій укладено договори №090112/4 від 01 січня 2009 року з ТОВ "Нормаізол", №0902104/2 (200029) від 10 лютого 2009 року з ТОВ "Антей Трейдінг", №200132 від 01 січня 2011 року з ТОВ "Добробут і К", №1012292/11 від 29 грудня 2010 року з ТОВ "Укрдеревпостач", №0911231/2 від 23 листопада 2009 року з ТОВ "БМК Уют-Комфорт", №090240/10 від 05 лютого 2009 року з ФОП ОСОБА_5, №10.12.01.2/3 від 26 листопада 2010 року з ТОВ Ескаро Колор", №1011012/6 від 01 листопада 2010 року з ТОВ "Мастер-Плюс", №1011011/8 від 01 листопада 2010 року з ДП "Формет", №240211-3 від 24 лютого 2011 року з ТОВ Авертус", №240211-3 від 24 лютого 2011 року з ТОВ Альтаріон" щодо поставок товарно-матеріальних цінностей та отримання послуг.
Господарські операції між ТОВ "ОЛДІ-Житомир" та ТОВ "Нормаізол", ТОВ "Антей Трейдінг", ТОВ "Добробут і К", ТОВ "Укрдеревпостач", ТОВ "БМК Уют-Комфорт", ФОП ОСОБА_5, ТОВ Ескаро Колор", ТОВ "Мастер-Плюс", ДП "Формет", ТОВ Авертус", ТОВ Альтаріон" підтверджуються належним чином оформленими податковими накладними.
17 грудня 2013 року за результатами позапланової виїзної перевірки ТОВ "ОЛДІ-Житомир" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ "Нормаізол", ТОВ "Антей-Трейдінг" за травень 2011 року-червень 2011 року, ТОВ "Добробут і К" за квітень-травень, липень 2011 року, ТОВ "Альтаріон" за березень 2011 року, ТОВ "Укрдеревопостач" за червень 2011 року, ТОВ "Компанія "Авертус" за квітень, червень 2011 року, ТОВ "БМК Уют-Комфорт" за квітень 2011 року, ФОП ОСОБА_5 за березень 2011 року, ТОВ "Ескаро" за грудень 2010 року та січень 2011 року, ТОВ "Мастер-Плюс" за грудень 2010 року, ДП "Формет" за грудень 2010 року, складено акт №3989/22-01/35238424, яким встановлено порушення п.198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п. 201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України, в результаті чого підприємством занижено податок на додану вартість у загальній сумі 441 605 грн.
27 грудня 2013 року на підставі вказаного акту, відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0002832201, яким позивачу донараховано грошові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 517 075 грн., у тому числі 441 605 грн. - за основним платежем та 75 470 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, оскільки наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. При придбанні товару, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам, а факт використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності, зокрема їх подальша реалізація, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фіскальних чеків. Крім того, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних або їх неправильне оформлення є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, та не може бути підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей та не впливає на формування податкового кредиту та звітності, а тому неналежне оформлення ТТН не є безумовною підставою, яка ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
У відповідності до п. 198.6. ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05 червня 1995 року за №168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.
Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Із матеріалів справи вбачається , що при придбанні товару, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам, а факт використання придбаних товарів у своїй господарській діяльності, зокрема їх подальша реалізація, підтверджується наявними у матеріалах справи копіями фіскальних чеків. Крім того, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних або їх неправильне оформлення є лише дотриманням чи порушенням правил перевезень автомобільним транспортом, які не пов'язані з дотриманням вимог податкового законодавства, та не може бути підтвердженням факту придбання товарно-матеріальних цінностей і не впливає на формування податкового кредиту та звітності, а тому неналежне оформлення ТТН не є безумовною підставою, яка ставить під сумнів реальність здійснення господарських операцій.
Колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції, дослідивши в судовому засіданні надані сторонами по справі докази, обґрунтовано задовольнив позовні вимоги.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки постанову судом першої інстанції винесено відповідно до позовних вимог з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права і суд дав правильну оцінку обставинам справи, то колегія суддів апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до зміни чи скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому її потрібно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Житомирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "17" квітня 2014 р. без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М.Хаюк
судді: І.Ф.Бондарчук
Б.С. Моніч
Повний текст cудового рішення виготовлено 26 червня 2014 року
З оригіналом згідно: суддя ________________________________ С.М.Хаюк
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу Товариство з обмеженою відповідальністю "ОЛДІ-Житомир" вул.Вітрука,9-Б,м.Житомир,10025
3- відповідачу Житомирська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Житомирській області м-н Перемоги,2,м.Житомир,10014
4 - представнику товариства - Сіра Аліна Василівна, АДРЕСА_1,