Справа № 509/1237/14-к
06 червня 2014 року Овідіопольский районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ;
потерпілої ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, кримінальне провадження за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Іллічівськ Одеської області, українця, громадянина України, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , розведеного, не працюючого, раніше не судимого.,
у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.164 КК України, -
Судом встановлено, що ОСОБА_5 , не виконує рішення Іллічівського міського суду Одеської області №2-1919/2009 за позовом ОСОБА_6 до відповідача ОСОБА_5 , про сплату аліментів на користь своєї колишньої дружини, ОСОБА_6 , в розмірі ? всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно на утримання своєї неповнолітньої дочки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Таким чином, ОСОБА_5 злісно, керуючись корисливим мотивом, умисно ухиляється від сплати аліментів на утримання дочки, зовсім не сплачує грошові кошти, у зв'язку з чим з 14.10.2009 року, має значну, більш ніж 4 роки, заборгованість по виплаті аліментів, на виклики з'явився лише один раз, на офіційні попередження державної виконавчої служби не реагує, не працевлаштовується, в результаті чого, загальна сума заборгованості станом на 01.03.2014 рік складає 29184,15 гривень..
Суд вважає, що своїми умисними діями ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КК України, кваліфікуючими ознаками якого є: злісне ухилення від сплати, встановленого рішенням суду, коштів на утримання дітей /аліментів/.
Вину свою ОСОБА_5 визнав повністю, показав, що скоїв злочин при викладених вище обставинах, а саме, що передбаченої судовим наказом матеріальної допомоги на утримання дитини він не надає, в результаті чого з 14.10.2009 року заборгованість по аліментах склала 8417,20 грн.
З урахуванням повного визнання вини ОСОБА_5 , у відповідності до ч.3 ст. 349 КПК України, зі згоди учасників судового провадження, суд визнав недоцільним дослідження доказів, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням доказів, які характеризують особу обвинуваченого.
Призначаючи покарання ОСОБА_5 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, особу винного.
Обставини, що пом'якшують покарання, судом не встановлені.
Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що покарання ОСОБА_5 повинно бути призначено у вигляді обмеження волі з випробувальним терміном.
Речових доказів по справі немає.
Судових витрат по справі немає.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373-376 КПК України суд, -
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 1 рік.
В відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування покарання з випробуванням на 1 рік.
В відповідності до ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_5 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
Вирок може бути оскаржений в Апеляційний суд Одеської області на протязі 30 діб з дня його проголошення, а засудженим у той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Суддя ОСОБА_1